5 червня 2026 року Асоціація правників України вперше провела Конференцію з антимонопольного права. Подія об’єднала ключових гравців ринку для обговорення найактуальніших питань конкурентного права в Україні. Фокус заходу полягав у адаптації українського законодавства до стандартів ЄС, посиленні інституційної незалежності АМКУ та розбудові прозорих правил гри для бізнесу в процесі майбутньої відбудови.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відкриваючи конференцію, президент АПУ, керуючий партнер AVELLUM Микола Стеценко наголосив, що проведення професійних заходів сьогодні є можливим завдяки мужності та жертовності українських військових, серед яких чимало представників юридичної спільноти.
Він також відзначив важливість участі представників Антимонопольного комітету України в усіх дискусійних панелях конференції, що дозволяє забезпечити відкритий професійний діалог між регулятором та юридичною спільнотою щодо актуальних питань конкурентного права.
Голова Комітету АПУ з конкурентного права, радник Sayenko Kharenko Олександр Нагорний під час виступу окреслив результати роботи Комітету АПУ з конкурентного права, наголосивши на його активній участі у вдосконаленні законодавства та регуляторної бази у сфері захисту конкуренції. Зокрема, серед напрацьованих комітетом пропозицій до першого етапу конкуренційної реформи було враховано близько 40%, під час роботи над другим етапом реформи — вже половину поданих пропозицій. Водночас при доопрацюванні методики визначення монопольного становища враховано понад 90% пропозицій експертів комітету.
Окрему увагу спікер приділив питанням діяльності АМКУ як регулятора. Він підкреслив, що значні повноваження органу потребують особливої відповідальності та високих стандартів доказування під час ухвалення рішень. На його думку, ефективний захист конкуренції неможливий без внутрішніх механізмів контролю, які гарантують об'єктивність, справедливість і якість рішень регулятора.
Представник делегації Європейського Союзу в Україні - керівник секції державних фінансів, підтримки бізнесу та соціальної політики Генрік Вітфельдт наголосив, що конференція відбувається у надзвичайно важливий для України період, коли держава одночасно захищає свою незалежність та продовжує реалізацію реформ, необхідних для вступу до ЄС.
На його переконання, для України дотримання принципів має особливе значення не лише в контексті майбутнього членства в ЄС, а й для післявоєнного відновлення та економічної модернізації. Відкриті та конкурентні ринки сприяють залученню інвестицій, розвитку інновацій, підтримці малого та середнього бізнесу, а також мінімізують ризики неефективного використання ресурсів, спрямованих на відбудову країни.
Спікер наголосив, що справжня інтеграція до європейського правового простору полягає не лише у прийнятті необхідних нормативних актів, а й у їх ефективному застосуванні на практиці. Йдеться про передбачувані процедури контролю концентрацій, результативну боротьбу з картельними змовами та зловживанням домінантним становищем, прозорий контроль державної допомоги та створення системи, якій довірятимуть бізнес і суспільство.
Керівник Офісу ОЕСР в Україні Міхал Фаленчик наголосив, що організація розглядає конкурентну політику як одну з ключових передумов розвитку сучасної ринкової економіки та забезпечення сталого економічного зростання. Окремо він відзначив активну участь представників АМКУ в навчальних програмах та тренінгах ОЕСР, присвячених питанням конкурентної політики, функціонуванню окремих ринків та ролі конкуренції у процесах економічного відновлення.
Також Міхал Фаленчик звернув на рішення щодо запрошення України приєднатися до Комітету ОЕСР з питань конкурентної політики. На його переконання, це відкриває для українських фахівців додаткові можливості для участі у формуванні міжнародних підходів до розвитку конкурентного права та обміну досвідом із провідними країнами світу.
Партнер Asters Олександр Вознюк привітав учасників конференції та наголосив на важливості професійного діалогу щодо актуальних проблем конкурентного права. За його словами, подібні заходи створюють можливість для обміну досвідом між представниками бізнесу, юридичної спільноти, державних органів та судової системи.
Він висловив упевненість, що конференція сприятиме формуванню спільного бачення щодо подальшого розвитку конкурентного законодавства та практики його застосування в Україні.
Партнерка Sayenko Kharenko Валентина Гвоздь наголосила, що конкуренційне право є не лише сукупністю юридичних норм, а й важливим інструментом забезпечення рівних можливостей для бізнесу, захисту прав споживачів, підвищення довіри інвесторів та зміцнення економіки держави. За її словами, навіть в умовах війни Україна продовжує рух до європейських стандартів регулювання, що робить сферу конкурентного права особливо важливою для подальшого розвитку країни.
Вона також зазначила, що розвиток професійної спільноти, обмін досвідом та відкрита дискусія є не менш важливими, ніж щоденна робота над конкретними проєктами та справами.
Стратегічний діалог
Роботу першої сесії «Стратегічний діалог: конкуренційна політика на шляху до ЄС» розпочав її модератор, голова Комітету АПУ з конкуренційного права та радник Sayenko Kharenko Олександр Нагорний. За його словами, теми панелі є критично важливими з огляду на суттєві зміни, які відбуватимуться в найближчі роки як у самому законодавстві, так і в практиці його застосування.
Директорка Юридичного департаменту АМКУ Алла Максименко відзначила унікальність події, яка зібрала в одній залі велику кількість нинішніх і колишніх співробітників Комітету, а також представників бізнесу, з якими регулятор зазвичай зустрічається під час судових процесів.
Вона наголосила, що питання захисту конкуренції в Україні за останні роки зазнало найбільш масштабних трансформацій. За її словами, якщо раніше конкурентне законодавство вважалося суто внутрішньою справою України, то сьогодні його реформування є фундаментальною частиною переговорного процесу щодо вступу до ЄС, де перед Комітетом, Парламентом та державою загалом стоїть глобальне завдання — підготувати правове поле до повноцінного членства в ЄС.
Алла Максименко попередила бізнес, що найбільш відчутні та радикальні зміни ще попереду. Головним інструментом цього етапу є законопроєкт № 12440, який спрямований на повну модернізацію системи вітчизняного конкурентного права та її стовідсоткове наближення до європейських стандартів. У 2026 році АМКУ додатково надавав свої напрацювання та бачення, які наразі погоджуються з Єврокомісією, тому документ буде доопрацьовуватися. Вона також додала, що остаточна імплементація деяких найбільш жорстких норм відбудеться вже після того, як Україна офіційно набуде статусу повноправного члена ЄС.
Доповідачка констатувала наявність серйозної проблеми, за якої значна кількість рішень АМКУ не виконується суб'єктами господарювання через юридичні лазівки та уникнення фінансових санкцій. Вона наголосила, що європейська практика повністю виключає можливість уникнути покарання за допомогою зміни структури компанії. За її словами, законопроєкт № 12440 детально розвиває інститут економічного правонаступництва, а також деталізує механізми солідарної та субсидіарної відповідальності. Після ухвалення закону бізнесу буде значно складніше ухилитися від сплати штрафів через продаж активів, реорганізацію чи інші корпоративні маніпуляції. Алла Максименко висловила сподівання, що це дозволить оперативно ліквідувати величезну заборгованість за рішеннями АМКУ, яка наразі накопичилася в органах Державної виконавчої служби.
Марія Пілар Канедо Аррільяга, старша експертка Відділу конкурентної політики OECD (ОЕСР), вказала, що ситуація війни та подальшої відбудови неминуче вимагає від держави посиленого втручання та регулювання ключових секторів, проте з погляду конкурентного права це створює серйозні ризики для принципу конкурентної нейтральності. Якщо майбутнє законодавство не усуне адміністративні бар'єри та не заблокує преференції для політично пов'язаних фірм, гарантувавши усім гравцям рівний доступ до ресурсів, країні буде надзвичайно важко залучати іноземні інвестиції, необхідні для відновлення.
Аналізуючи діяльність молодих антимонопольних відомств, експертка відзначила поширену тенденцію зловживати м'якими інструментами — рекомендаціями та адвокатуванням, уникаючи жорсткого правозастосування та штрафів. Дослідження ОЕСР доводять, що ефективна система не може існувати без сильних та невідворотних санкцій. Це безпосередньо пов'язано з прозорим механізмом пріоритезації справ. Оскільки ресурси АМКУ обмежені, регулятор не може розпорошувати сили на безліч дрібних розслідувань із мінімальним впливом на ринок. Замість цього Комітет, за її словами, повинен концентруватися на масштабних, суспільно значущих кейсах, які створюють прецеденти для всієї економіки. Критерії такої пріоритезації мають бути максимально чіткими та публічно мотивованими, щоб унеможливити політично замовний вибір об'єктів перевірки.
Томас Люббіг, радник практики конкурентного права берлінського офісу Freshfields Bruckhaus Deringer, коментуючи амбіцію України створити «найкраще конкурентне право у світі», провів паралель із досвідом Індії 20-річної давнини, яка так само прагнула збудувати ідеальну систему з чистого аркуша, комбінуючи моделі США та Європи. Для глибшого аналізу цих процесів він порадив звернутися до праць професора Вільяма Ковачича, який є визнаним експертом у порівнянні ефективності різних антимонопольних моделей.
Описуючи досвід німецьких реформ, спікер зазначив, що, оскільки Німеччина створювала свій антимонопольний режим ще у 1950-х роках під впливом США і ніколи не переписувала його повністю, кожна нова поправка перетворювала закон на «клаптикову ковдру». У цьому плані нові юрисдикції, які починають з чистого аркуша, мають перевагу. Водночас Німеччина навчилася ефективно використовувати свою автономію, запроваджуючи специфічні правила в агросекторі, енергетиці та медіа, де Брюссель не виявляє значного інтересу.
Наприкінці виступу Томас Люббіг розвіяв давні страхи бізнесу щодо процесуальних реформ, згадавши перехід Європи на принципи самооцінки у 2003-2004 роках. Тоді скасування системи, за якої регулятор видавав індивідуальні дозволи на кожну угоду, сприймалося юридичною спільнотою як правовий хаос. Проте жодного колапсу не відбулося, адже левова частина угод бізнесу насправді автоматично підпадала под загальні групові звільнення, а компанії просто перестраховувалися. Скасування цієї системи звільнило колосальні ресурси регуляторів для боротьби з реальними картелями. За його словами, сьогодні європейські відомства успішно практикують неформальні консультації для складних інноваційних проектів, тому адаптація бізнесу до нових жорстких правил в Україні також має пройти успішно, а головними викликами на майбутнє для юристів залишатимуться цифровий сектор та розвиток приватних позовів про відшкодування шкоди в судах.
Погляд суддів
Партнер Asters Олександр Вознюк модерував другу сесію заходу «Погляд Феміди: Еволюція судової практики у конкуренційних спорах. Актуальні проблеми правозастосування». Він зазначив, що судова практика у конкуренційних спорах наразі переживає період глибокої трансформації, зумовленої євроінтеграційними зобов'язаннями України та адаптацією національного законодавства до стандартів ЄС.
Ксенія Смірнова, д.ю.н., професорки, президентка Української асоціації європейського права, присвятила свій виступ аналізу природи європейського конкурентного права, наголосивши на його надзвичайній динамічності. Вона зауважила, що процес європеїзації вітчизняного законодавства розпочався не з моменту підписання Угоди про асоціацію у 2014 році, а значно раніше — ще під час розробки базового закону «Про захист економічної конкуренції», коли закладалися підвалини паралелізму норм.
Вона, зокрема, розповіла про особливості архітектури європейського конкурентного права:
- Рамковий характер первинного законодавства. Основоположні регламенти ЄС (наприклад, фундаментальний Регламент № 1/2003) визначають лише склади правопорушень та загальні рамки їх кваліфікації. У них немає чітких дефініцій базових понять, як-от «суб’єкт господарювання» (undertaking) чи «угода/узгоджена практика», а також не прописані конкретні стандарти та методики доказування.
- Роль актів роз'яснювального характеру (Soft Law). Весь масив правозастосовчих інструментів міститься в документах Європейської Комісії — інструкціях, повідомленнях та керівних принципах (Guidelines, Commission Notices, Communications). Сама Комісія юридично зв'язана цими документами в межах адміністративної процедури, що забезпечує прозорість, послідовність та передбачуваність правової системи для бізнесу (принцип юридичної визначеності).
- Судовий контроль та еволюція: Суд ЄС, розглядаючи скарги, перевіряє правильність застосування критеріїв, викладених у цих Notices. Яскравим прикладом є оновлена у 2024 році методика визначення релевантного ринку (Commission Notice on market definition). На основі схожих підходів у класичній справі Hoffmann-La Roche (щодо ринку вітамінів) Суд ЄС свого часу чітко розмежував межі товарних ринків по кожному окремому виду вітамінів.
Пані Смірнова наголосила, що наразі в Україні вже формується смілива судова практика із прямими посиланнями на прецеденти Суду ЄС (наприклад, використання критеріїв справи Altmark у спорах щодо повернення незаконної державної допомоги), оскільки без реального європейського правозастосування функціонування всередині внутрішнього ринку ЄС є неможливим.
Кирило Данилов, заступник директора Юридичного департаменту — начальник відділу супроводження справ у судах та контролю за виконанням рішень АМКУ, представив розгорнуту аналітику щодо інтеграції європейських стандартів у вітчизняну судову практику. Він зазначив, що хоча acquis формально не є першоджерелом права в Україні, Велика Палата Верховного Суду чітко визначила: з огляду на обраний державою європейський вектор, європейські правові підходи мають застосовуватися для гармонійного тлумачення національних норм.
Спікер підкреслив, що специфіка АМКУ, на відміну від галузевих регуляторів (фінансового чи енергетичного секторів), полягає у взаємодії абсолютно з усіма живими ринками, які постійно еволюціонують. Коли з'являються нові, наприклад, цифрові ринки, АМКУ активно спирається на практику Єврокомісії як на орієнтир.
Він також акцентував на тому, що суди активно застосовують підходи ЄС до визначення меж товарного ринку та оцінки дискреції регулятора: «Стаття 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» надає суду комплексний механізм для перегляду та скасування рішень АМКУ, проте суд не повинен перебирати на себе дискреційні повноваження відомства. Суд ЄС і національні суди керуються правилом: регулятор має право обирати один із декількох варіантів економічного аналізу, оскільки універсального методологічного «Грааля» для одночасного оцінювання ринків енергетики, фінансів чи ритейлу не існує».
Судовий контроль у цьому контексті, за його словами, зводиться до перевірки того, чи не є висновки відомства явно помилковими (manifest error of assessment). Суд оцінює, чи правильно застосовано норми матеріального права, чи повно з'ясовано обставини справи, чи відповідають висновки фактичним матеріалам. Водночас національний суд, аналогічно до Суду ЄС, не здійснює самостійного конструювання меж ринку і не вказує у рішенні, на якому саме товарному ринку працює компанія, але він оцінює якість та повноту аналізу, проведеного Комітетом.
Суддя Господарського суду міста Києва Ганна Бондаренко-Легких закликала повернутися до латинської етимології слова «дискреція», яка первинно означала розумний розсуд, передбачуваність та справедливість у межах дозволеного. Дискреція зобов'язує державний орган чітко й зрозуміло пояснювати бізнесу та суспільству логіку своїх висновків. Головне завдання судового контролю — не втручатися у вибір методів, а стежити, щоб легітимна дискреція не переростала у свавілля.
Суддя підтримала тезу Ксенії Смірнової щодо важливості soft law (методик та рекомендацій), оскільки живі суспільні та економічні відносини розвиваються набагато швидше, ніж законодавець спроможний реагувати. Особливо це відчутно в умовах «перехідного правосуддя» та поточної воєнно-економічної кризи. На думку судді, законодавець має закладати рамкові принципи, а не вдаватися до надмірного мікрорегулювання процесуальних норм.
Також вона відзначила, що в результаті нещодавніх законодавчих змін АМКУ отримав надпотужні повноваження, які фактично наблизили його до статусу правоохоронного органу (зокрема, право безперешкодного доступу на підприємства, проведення обшуків, вилучення доказів тощо), а на господарські суди було покладено функцію квазісудового контролю за цими діями. Спікерка зізналася, що мала серйозні побоювання, аби господарські судді не перетворилися на аналог «слідчих суддів» у кримінальному процесі, які автоматично «освячують» санкції на обшуки, не маючи реальної можливості оцінити глибину та об’єктивність матеріалів розслідування.
Олександр Дякулич, співголова Комітету з питань конкуренції AmCham, радник AEQUO, вказав, що українські судді дедалі частіше звертаються безпосередньо до першоджерел права (рішень Суду ЄС) замість використання виключно узагальнених методичних посібників.
Практика ЄСПЛ, зазначив він, є безпосереднім джерелом права в Україні. У контексті антимонопольних спорів фундаментальне значення мають два класичні прецеденти:
- Справа «Енгель та інші проти Нідерландів» (Engel and Others v. the Netherlands). Суд сформував так звані «критерії Енгеля» для розмежування кримінального та адміністративного обвинувачення. Завдяки цьому було визначено, що суворість та каральний характер санкцій (зокрема, багатомільйонних антимонопольних штрафів) де-факто надають спорам кримінального забарвлення.
- Справа «А. Менаріні Діагностікс проти Італії» (A. Menarini Diagnostics S.r.l. v. Italy). ЄСПЛ чітко констатував, що оскільки рішення конкурентного відомства (яке є адміністративним органом) тягнуть за собою санкції фактично «кримінального характеру», суб'єкти господарювання мають безумовне право на ефективний судовий перегляд з повною юрисдикцією. Суд, що переглядає рішення регулятора, повинен мати повноваження оцінювати як питання права, так і питання факту (економічні розрахунки, докази).
Для правильного розуміння ваги напрацювань OECD спікер закликав чітко окреслити статус цієї інституції.
Олександр Алексєєнко, партнер NOBLES, виступив на тему використання опитувань споживачів як доказів у справах про недобросовісну конкуренцію. Спікер зауважив, що зараз акцент зміщується на якість проведення дослідження: репрезентативність вибірки, нейтральність запитань та суворе дотримання методології.
АМКУ
Вячеслав Корчев, партнер IMPACTA LAW, модеруючи третю сесію «Розслідування АМКУ, прозорість правил конкуренції та захист бізнесу», зазначив, що антимонопольний контроль в Україні перестав бути суто юридичною формальністю і перетворився на критичний ризик-фактор для бізнесу, який сьогодні оцінюється менеджментом навіть вище, ніж податкові ризики.
Він звернув увагу на те, що панель відбувається в історичний момент — під час гармонізації законодавства України із правом ЄС, постійних консультацій з Єврокомісією та ОЕСР. Тому українському ринку критично важливо розуміти європейські тренди «з перших вуст».
Пан Корчев також назвав статистику: АМКУ демонструє стабільну тенденцію до збільшення агресивності правозастосування (понад 1200 справ розпочато, майже 1400 завершено, що на 16–20% більше, ніж минулого року). Він анонсував, що, крім уже звичних для АМКУ ринків (енергетика, паливо, фарма, продовольство), у 2026 році Комітет офіційно розширює зону інтересу на логістичний сектор та оборонну сферу (Defense). Окремо модератор закликав бізнес занурюватися в антимонопольний комплаєнс, оскільки його наявність та визнання провини є законним інструментом для отримання «знижки при нарахуванні штрафів» від АМКУ.
Каміль Пюеш-Барон, партнерка практики конкурентного права, регулювання та торгівлі брюссельського офісу Herbert Smith Freehills Kramer, детально розібрала розвиток конкурентного права на рівні ЄС через прецеденти Єврокомісії.
Зокрема, вона згадала прецедент, де німецькі автовиробники 5 років таємно узгоджували технічні параметри очищення вихлопних газів (система SCR). Вони домовилися не робити баки для очищувача AdBlue більшими, ніж узгоджений мінімум, чим штучно обмежили технічний розвиток та інновації, хоча мали технології для кращого захисту екології. Це перший випадок в ЄС, вказала спікерка, покарання не за ціни, а за стримування прогресу.
Водночас вона зазначила, що вищий Суд ЄС у справі Tower/Delphi вказав: якщо компанія може довести об'єктивні економічні чи юридичні причини своєї поведінки, регулятор не має права автоматично таврувати угоду як «картель за об'єктом» — він зобов'язаний оцінювати реальні ринкові ефекти.
Маттео Фоскі, віцепрезидент Charles River Associates, пояснив, чому економічний аналіз у розслідуваннях — не просто теорія, а математичне вирахування живих грошей. Він розділив порушення на дві категорії: «за об'єктом», де факт змови очевидний і аналіз наслідків Комісії не потрібен, а також «за ефектом», де економісти доводять наявність або відсутність ринкової сили компанії через SSNIP-тести чи індекси концентрації.
Також увагу Матео приділив економіці розрахунку збитків від картелювання (Damages Computation). Оскільки картель зазвичай знищує прямі докази, завдання економіста — створити штучну модель ринку, якої ніколи не існувало в реальності, але яка виникла б без змови.
Олексій Рослов, директор Департаменту досліджень і розслідувань ринків виробничої сфери АМКУ, заявив, що АМКУ не збирається підміняти собою бізнес-рішення та змушувати виробників працювати з усіма підряд. Виробник має право обирати канали збуту, проте якщо компанія встановлює набір «нейтральних» критеріїв (наприклад, вимоги щодо колосальної кількості складів, точок збуту, оборотів), яким фізично може відповідати лише обмежене коло наперед визначених гравців, це є створенням штучного бар'єру та закриття ринку. На фармринку, вказав спікер, це неприпустимо, бо ліки є соціально значимою продукцією, від якої залежать аптеки та життя людей. Саме тому у квітні 2025 року АМКУ видав офіційні рекомендації ринку з вимогою припинити практику дискримінаційного відбору дистриб'юторів.
Спікер наголосив, що товар має конкурувати своїми реальними характеристиками, а не уявленнями про них. На ринку БАДів та косметики є системна проблема: виробники масово використовують у рекламі лікувальну та терапевтичну лексику, маскуючи добавки під ліки. Споживач не має спеціальних знань і купує товар через оману. Пан Рослов вказав, що для АМКУ неважливо, чи є слово формально недостовірним; головне — чи здатне воно штучно викривити вибір покупця.
Рослов підкреслив, що конкурентне право оперує категоріями, які не прописані в законах, тому економічний аналіз є базисом сучасного правозастосування: «Синхронне підняття цін конкурентами (паралелізм) не є автоматичним порушенням. Воно стає ним лише тоді, коли аналіз АМКУ доводить: об'єктивних причин для однакових цін немає».
Дмитро Таранчук, директор із правового забезпечення «Фармак», зокрема, відповів на закиди щодо високої концентрації ринку (де фармсправи склали 85% від усіх штрафів АМКУ). Він зазначив, що поточна ситуація з двома найбільшими дистриб'юторами та можливими монополістами — це не раптова змова, а наслідок ринкових процесів, які тривають понад 10 років (АМКУ фіксував це у звітах ще з 2014 року). За його словами, будь-яка монополія несе ризики, але виробники вимушені працювати з тими, в кого краща інфраструктура.
Він наголосив, що виробник працює з тим дистриб'ютором, який, попри обстріли та блекаути, має транспорт, розгалужені склади та здатен фізично забезпечити доставку ліків до аптек і людей.
Дмитро Таранчук зазначив, що за результатами 2025 року фармгалузь та аптеки вперше увійшли в топ-5 галузей за рівнем сплати податків в Україні, а минулорічні реформи та створення прозорого національного каталогу цін стабілізували ринок. Ціни на багато позицій знизилися або зафіксувалися, попри величезні витрати компаній на генерацію енергії, проте Дмитро Таранчук вказав, що держава припустилася помилки, поширивши жорстке регулювання на безрецептурні препарати — в ЄС цей сегмент є суто вільним та ринковим.
M&A
Модераторкою четвертої сесії «M&A, концентрації та FDI: Транзакції в умовах обмежень» виступила виконавча партнерка AEQUO Марія Ніжнік. Вона зазначила, що, попри повномасштабну війну, український ринок M&A не лише продовжує функціонувати, а й демонструє ознаки активного розвитку. За її словами, бізнес продовжує інвестувати, укладати угоди та реалізовувати нові проєкти, що свідчить про збереження довіри до української економіки навіть у надзвичайно складних умовах.
Юлія Ільєнко, заступник директора Департаменту досліджень і розслідувань ринків виробничої сфери - начальник відділу контролю за концентраціями та узгодженими діями ринків виробничої сфери АМКУ, розповіла про актуальну статистику та практику розгляду концентрацій. Вона відзначила, що після спаду активності у 2022 році спостерігається стійке зростання кількості звернень до АМКУ. За її словами, збільшується як кількість поданих заяв, так і число концентрацій, які успішно проходять процедуру погодження.
Окрему увагу спікерка приділила змінам у спрощеній процедурі розгляду концентрацій. Вона наголосила, що оновлені підходи дозволили зробити процедуру практичнішою та орієнтованішою на реальні ринкові умови. Також пані Ільєнко звернула увагу на збільшення кількості концентрацій, пов’язаних із приватизацією, управлінням активами через АРМА та продажем активів, які раніше належали особам, пов’язаним із державою-агресором.
Керівник функції підтримки M&A та регуляторної діяльності юридичного департаменту Київстар Максим Савченко поділився практичним досвідом взаємодії бізнесу з регулятором під час погодження складних угод. Він відзначив позитивні зміни у роботі Антимонопольного комітету та наголосив на поступовому наближенні українських підходів до європейських стандартів оцінки концентрацій. За його словами, складні транзакції сьогодні стають своєрідним майданчиком для розвитку як бізнесу, так і самого регулятора.
Окремий блок дискусії був присвячений особливостям функціонування оборонно-промислового комплексу. Директор Департаменту з правових питань АТ «Українська оборонна промисловість» Даніїл Федорчук наголосив, що після початку повномасштабного вторгнення ринок оборонної продукції зазнав кардинальних змін. Якщо раніше галузь характеризувалася обмеженим фінансуванням та невисокою інвестиційною привабливістю, то сьогодні вона стала одним із найбільш динамічних секторів економіки.
Він звернув увагу на те, що застосування традиційних механізмів конкурентного права до оборонної сфери часто стикається з низкою практичних труднощів. Серед них: обмежений доступ до інформації через режим державної таємниці, стрімка трансформація ринку під впливом воєнних потреб та складність отримання об’єктивних даних для аналізу конкурентного середовища. Також було порушено питання доцільності спеціальних підходів до концентрацій, які здійснюються в інтересах обороноздатності держави.
Народний депутат Олексій Мовчан представив бачення майбутньої системи скринінгу прямих іноземних інвестицій в Україні. Він повідомив, що відповідний законопроєкт розробляється в межах виконання зобов’язань України на шляху до вступу в ЄС. Особлива увага приділятиметься інвестиціям у стратегічно важливі сфери, зокрема оборонно-промисловий комплекс, критичну інфраструктуру, надрокористування, електронні комунікації та інформаційну безпеку.
Він підкреслив, що майбутня система має забезпечити баланс між захистом національних інтересів та збереженням сприятливого інвестиційного клімату. Водночас держава повинна отримати інструменти для оцінки потенційних ризиків, пов’язаних із походженням капіталу та можливим впливом інвесторів на стратегічні галузі економіки.