Повномасштабне вторгнення росії кардинально змінило життя українських юридичних компаній. Хтось був змушений припинити свою діяльність на ринку, водночас хтось зміг не лише забезпечити ефективну роботу бізнесу, а й запустити волонтерські ініціативи. Як український юридичний бізнес пристосовувався до нових реалій, з якими проблемами та викликами юридичний ринок стикнувся в умовах повномасштабної війни та як їх вирішує з поглядом на перспективу післявоєнної відбудови, обговорили в Києві 18 травня на ХVIІ форумі «Розвиток ринку юридичних послуг».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На початку заходу з вітальним словом виступила президентка Асоціації правників України, співзасновниця та керуюча партнерка LCF Law Group Анна Огренчук. «Цей рік був складним для всіх, звичайно. Але він показав, що наша професія може вижити, вона вижила. І навіть я можу сказати, що ми сталили кращими», – сказала вона.
Умови під час війни
Перша сесія заходу стосувалася проблем викликів для юрринку в умовах повномасштабної війни. Модераторкою сесії була Анна Огренчук. Зокрема, спікери розповіли, як юрбізнес «переживає» зараз війну, з якими проблемами зіштовхнулися юрфірми на початку вторгнення рф; назвали практичні кейси про їх адаптацію в умовах воєнного стану тощо.
Керуюча партнерка LEGRANT Тетяна Тітаренко зазначила, що наразі під час війни умови є складними, тому потрібно розуміти, як саме «живе» бізнес.
Серед іншого, вона торкнулася проблем «зернового коридору», сказавши, що порти працюють регулярно, але з певними технічними обмеженнями. Водночас можливий вихід суден із портів «Миколаїв» та «Ольвія». Крім того, вона наголосила на важливості розвитку Дунайського регіону.
Керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» Сергій Боярчуков зазначив, що компанія під час війни лише зміцнилася. До початку вторгнення рф, за його словами, в компанії працювали 37 адвокатів, зараз – 31.
«Ми кардинально переродилися та перетворилися на зовсім іншу компанію з точки зору управління та внутрішніх процесів в офісі… Якщо чесно, то завантажені ми роботою на всі 150%, і це не може не радувати. Є певні проблеми з монетизацією, звісно, тому що грошей у клієнтів стало набагато менше. Але роботи дуже багато. Я вважаю, що ми виповзли з цієї ями завдяки нішевісті і професіоналізму в цій ніші», – сказав він.
Своєю чергою партнерка Baker McKenzie Ліна Немченко (виступила онлайн) розповіла про пріоритети компанії під час війни – люди та клієнти. Вона зазначила, що багато з тих, хто на початку вторгнення виїхали з України, пізніше повернулися – це близько 30% людей, – а сам офіс не був зачинений.
«З самого початку (повномасштабного вторгення – ред.) було ухвалено рішення, що всім співробітникам принаймні на рік ми гарантуємо зарплату. Ми нікого не звільнили, ми нікому не знизили зарплату… Наш підхід більше про людей і, мені здається, скоріше на перспективу. Якщо б це було не глобальна компанія, то, мабуть, була б інша стратегія», – зазначила пані Немченко.
Керуючий партнер Sorainen Лаймонас Скібарка (виступив онлайн) зазначив, що захоплюється стійкістю та витривалістю українців під час війни. Він заявив, що вражений тим, як зараз працюють українські юридичні фірми, і розповів на прикладі реакцію юркомпаній країн Балтії після вторгнення рф в Україну. Зокрема, з самого початку вторгнення компанії почали підтримувати українців, а на другий тиждень після вторгнення перестали надавати послуги росіянам. Він зазначив, що загалом юридичні компанії за кордоном стали дуже вибірковими в роботі з клієнтами з рф. Це стало частиною спільної відповідальності – не підтримувати росію.
Також пан Скібарка наголосив на великому попиті серед українських компаній щодо напряму енергетики (зокрема, відновлювальних джерел енергії) та оборони. Він зазначив про зростання стартапів в Україні, що стосуються галузі оборони.
Крім того, він заявив, що повернення великих міжнародних юридичних фірм в Україну залежить від ситуації в самій країні, але водночас висловив упевненість, що після перемоги України буде багато інвестицій у нашу державу. Також Скібарка наголосив на тому, що зараз велика кількість інвесторів уже готові вкладати свої кошти.
Військове право
Друга сесія стосувалася теми військового права та юстиції – реалій та перспектив. Модератором виступив віцепрезидент АПУ, керуючий партнер MORIS Андрій Романчук. Серед іншого, спікери обговорили проблемні питання щодо світогляду військової та цивільної особи; поговорили, чи існує перспектива створення повноцінної системи військової юстиції в Україні, а також про найбільш поширені військові кримінальні правопорушення з часу повномасштабного вторгнення та вироки по них.
Юджин Саліван, ексстарший суддя військового апеляційного суду США, у форматі відеоінтервʼю розповів, із чого складається та як функціонує система військової юстиції у США, а також як модель військового правосуддя могла б бути корисною та прийнятною для України.
«Я вважаю, що американську та британську системи військових судів та багато інших, які їх наслідують, потрібно взяти за основу. Це дозволить військовослужбовцям, які отримали звинувачення у скоєнні злочину, належати до окремої системи правосуддя з визначеним переліком злочинів, доказів та процедур. І немає значення, де вони перебувають. Якщо хтось з американських військових звинувачений у зраді або передачі інформації ворогу США (скажімо, це відбувається в Японії або Німеччині, будь-де у світі), то вони будуть звинувачені в злочині. І тоді військовий суд, судовий процес відбуватимуться відповідно до правил у судовій залі на території військової бази або деінде», – сказав він.
За словами Салівана, він буде радий співпрацювати з Україною для створення належної системи. «Ваша країна зобов’язана забезпечити справедливу та правову систему для всіх – не лише для цивільних, але й для військових вашої країни», – заявив ексстарший суддя.
Що потрібно, щоб стати військовим начальником? Генерал-лейтенант, командувач об’єднаних сил ЗСУ, Герой України Сергій Наєв зазначив, що для цього потрібно певний шлях, зокрема здобути спеціальні знання: «Їх ми отримуємо під час відповідних процесів навчання – як у первинному навчальному закладі, так і надалі в Національному університеті оборони України».
Також Сергій Наєв розкрив поняття оперативного мистецтва. Так, це галузь військової науки, яка вивчає теорію і практику проведення військових операцій – у цілому одночасних і послідовних ударів, маневрів і боїв загальновійськових та інших бригад, які проводяться за єдиним задумом і планом на визначеній території за певний проміжок часу. Генерал-лейтенант розповів, що, наприклад, розвідка надає не менше трьох варіантів імовірного характеру дій противника – і надалі необхідно вибрати з них один, найбільш імовірний.
Заступниця Міністра оборони України Ганна Маляр зазначила, що цивільний юрист не може співмірити права людини та задачі держави: «Ми, юристи, мислимо іншими цінностями. Нас із першого курсу вчать, що права, рівність людей, можливості людей, що людина – це взагалі центр нашого правового Всесвіту, що ми довкола цього центру працюємо, а сенс у більшій мірі збігається до того, щоб людина ці права могла реалізувати… Але у військовій спільності (особливо якщо ми говоримо про війну) людину з цивільною освітою (особливо з юридичною) вразить те, що там не так усе побудовано. Якщо там центром Всесвіту зробити те, що в нас є центром Всесвіту, то ми просто втратимо державу».
Тому, за її словами, первинною цінністю (особливо для військового на передньому краї оборони зараз) є збереження держави. Відповідно, щоб військо це робило злагоджено, є підхід до прав і свобод, який людям здається «недемократичним».
«І коли ми для себе зараз аналізуємо рішення судів щодо військових злочинів, які наразі здійснюються (особливо по дезертирству, зрозуміло, залишення позицій тощо). Як вони це сприймають? Ми навіть спілкувалися з суддями. Як вони сприймають: «Ну, шкода хлопчика, не хочеться калічити». Але вони не розуміють, що цей хлопчик, який залишив позиції… На його місці десять людей загинуло. І якщо він не відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, то це сигналізує всім іншим сотням тисяч, що простіше залишити позиції, «якось воно буде, хтось за мене загине» і пересидіти вдома, наприклад, ті три роки, які умовно йому призначили. Тут важливо цивільним людям зрозуміти, що це не просто рішення правосуддя, не просто підхід до людського життя, а це питання обороноздатності держави зараз, під час війни», – сказала вона.
Володимир Гуцол, начальник Військової служби правопорядку у ЗСУ, бригадний генерал, говорячи про правопорядок і дисципліну у війську, наголосив, що їх стан є контрольованим і дає змогу забезпечити виконання завдань ЗСУ. «Основні зусилля спрямовані на профілактику загальних правопорушень, запобігання та виявлення кримінальних правопорушень», – заявив начальник Військової служби правопорядку у ЗСУ. Він також розповів про правопорушення, поширення яких спричинено вторгненням рф, та проблемні питання їх доказування.
Євген Грушовець, партнер Ario Law Firm, голова Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України, коментуючи виклики й перспективи військової юстиції, був солідарний з іншими доповідачами, що вона потрібна: «Повинні бути судді, які мають відповідний досвід. Повинні бути військові прокурори. А от щодо військових адвокатів – до кінця не впевнений».
Євроінтеграція
Третя сесія заходу була присвячена питанню відбудови України та євроінтеграції. Модерувала сесію Анна Бабич, членкиня Правління Асоціації правників України, виконавча партнерка AEQUO. Вона зауважила, що перед Україною стоїть доволі непросте завдання, адже країна втратила третину ВВП, і згідно з темпами відновлення для того, аби повернутися на довоєнний рівень, може знадобитися понад 10 років. Правниця також відмітила, що багато виробничих потужностей були доволі застарілі, тож Україна має шанс зробити крок вперед та акцент на побудові нового замість довгої та коштовної модернізації старого.
Розпочала обговорення Марина Денисюк, старша проєктна менеджерка Офісу реформ Кабінету Міністрів України, керівниця групи з координації та підготовки проєкту Плану відновлення України. Вона розповіла про особливості багатоетапного впровадження Плану відновлення України та пояснила, що він має дві основні складові: проєктну та регуляторну (законодавчу). Вона нагадала, що держава наразі покриває виключно військову частину видатків, а соціальні виплати залишаються за донорами.
Спікерка повідомила, що існує п’ять основних пріоритетів Уряду для фінансування на наступний рік: відновлення енергетичного сектору, відбудова житла (зокрема, вже стартувала відповідна програма єВідновлення), відновлення інфраструктури, розмінування та економічна підтримка секторів економіки. Марина Денисюк також розповіла про міжнародний досвід страхування та покриття військових ризиків та особливості імплементації цього досвіду у систему відновлення України. «Ми пропрацьовуємо нову економічну модель України, яка забезпечить зростання ВВП України», – зауважила спікерка.
Анна Артеменко, керівниця Офісу підтримки адаптації законодавства України до положень права ЄС розповіла про те, як з'явилась ця інституція: «Ідея створення у Парламенті юридичного офісу підтримки була в тому числі для того, щоб наші експерти могли надати інтелектуальну підтримку Парламенту під час підготовки всіх євроінтеграційних документів, адже саме Парламент є головною ланкою впровадження євроінтеграційних реформ, і на ці реформи покладаються дуже великі надії». За її словами, фінальним завданням Офісу є покращення якості законів, які приймає Верховна Рада, з точки зору євроінтеграційного виміру.
Спікерка наголосила, що головним завданням країни є досягнення певного рівня готовності до членства у Європейському Союзі. Окрім політичної волі, для цього необхідно розвивати економічну складову для достойної конкуренції на європейському ринку. Основним завданням Парламенту є забезпечення відповідності прийнятих законодавчих актів до законодавства ЄС. Анна Артеменко розповіла про особливості формування та ухвалення євроінтеграційних законопроєктів, а також про дорожню карту вступу до ЄС, яка складається з шести основних кластерів.
Продовжив обговорення Себастьян Лоусон, партнер Freshfields Bruckhaus Deringer. Він висловив надзвичайне захоплення Україною та українським народом і розповів про особливості успішного залучення інвестицій для розвитку потенціалу та повоєнної відбудови нашої держави, наголосивши на важливості ролі людського капіталу у системі цього процесу. Також Себастьян розповів про різні програми міжнародної підтримки України та роботу фірми в цьому контексті у форматі pro bono.
Завершив сесію Ілля Ткачук, старший партнер INTEGRITES, голова практики корпоративного права та M&A, який розповів про особливості долучення бізнесу до інвестиційної системи відновлення України та окреслив проблемні моменти цього питання.
Етика або опора для юристів у моменти сумнівів
Під час четвертої сесії учасники обговорили етичні стандарти юридичної професії та прозорість ведення юридичного бізнесу. Модерував сесію Микола Стеценко, член Правління АПУ, керуючий партнер Avellum. Він зазначив, що проєкт Кодексу етики на його погляд досить м’який, тому є мета створити більш гнучкий для вирішення всіх конфліктів, які можуть з’явитися в роботі юриста.
Ольга Ворожбит, партнерка Kinstellar, презентувала напрацювання робочої групи з підготовки нового Кодексу професійної етики правника. Серед актуальних питань, які турбують юристів-практиків, вона, зокрема, виділила конфлікт інтересів та його прояви в різних ситуаціях. Крім того, врегулювання потребують такі аспекти юрбізнесу, як: конфіденційність інформації, інформаційні витоки, агресивні практики залучення клієнта, введення клієнтів в оману, надання рекомендації та винагорода за такі рекомендації (referral fee). Доповідачка зазначила, що пропоновані правила передбачають більш широке регулювання порівняно, наприклад, із правилами адвокатської етики.
В свою чергу Микола Стеценко наголосив, що правила, які міститиме Кодекс етики - це не кабала, а нормальні правила гри, які досить ліберальні та не супер консервативні. «В результаті наша мета, щоб більша частина нашого співтовариства потім під це підписалась», – сказав модератор. Ольга Ворожбит зазначила, що більша частина юридичного ринку, яка працює на міжнародних проєктах вже дотримуються та виконують подібні правила етики. Тому ці правила кодексують та узагальнять, а також вони будуть опорою для юристів у моменти сумнівів.
Назар Чернявський, партнер Sayenko Kharenko, та Олексій Дідковський, cпівкеруючий партнер Asters, поділилися своїм баченням підходів юрфірм до розкриття окремих параметрів своєї діяльності. Зокрема, вони звернули увагу, що в нинішніх умовах більшість фінансових показників доступні публічно. Водночас інтерес представляє також питання структурування юрфірми, кількості юристів та конфліктів інтересів, зокрема під час переходів юристів з/в держсектор.
За підсумками інтерактивного голосування в залі більшість присутніх підтримали можливість розкриття таких показників, як сукупний дохід (оборот), кількість юристів та кількість сплачених податків
Кадрові виклики
Завершальна сесія форуму була присвячена основному активу – людському ресурсу. У ній взяли участь Оксана Даскалюк, старша юристка, Allen&Overy Secondee 2022, Юрій Нечаєв, партнер корпоративної практики AVELLUM, Євген Пронін, керуючий партнер АО «Пронін і партнери», Євген Ріяко, керуючий партнер ЮК RIYAKO & PARTNERS.
Учасники дискусії, яку модерувала Ірина Нікітіна, стратегічна радниця юридичних партнерств, ідеологиня і дослідниця, прокоментували окремі результати дослідження LegalTalents.Report (опитування юристів, що мають досвід роботи/стажування за кордоном), а також поділилися думками щодо кадрової ситуації на юрринку, зміни структури попиту на послуги, викликів, пов’язаних із виїздом юридичних кадрів за кордон і внутрішньою релокацією, та практичних шляхів вирішення кадрових проблем у сьогоднішніх умовах.
На думку керуючого партнера АО «Пронін і партнери» Євгена Проніна, більшість із тих юристів, які виїхали за кордон, не повернуться назад в Україну: «Мені здається, виросло ціле покоління людей, які надають перевагу комунікації в Telegram та Zoom, а не наживо. Ба більше, джуніори, які беруть участь у судових справах, між собою почали говорити про те – більшість із них виїхали 24-25-го, – … що вони приїхали за кордон, отримують якийсь мінімальний соцпакет тощо… «І ми зараз заробляємо у країні більше, ніж заробляли в Україні, тому що в нас немає витрат». Джуніори кажуть, що їм створили умови. Це жахливо звучить, як на мене. Вони ставлять «обґрунтований» бар’єр, що в Україні війна, «там усе жахливо».
Також він зазначив, що всі кандидати в резюме пишуть, що вони стресостійкі, вміють працювати в команді: «Ми в компанії цьому не віримо, тому граємо з новими людьми в ігри. У грі люди розкриваються, проявляють свої емоції – показують, якими вони можуть бути в партнерстві».
За його словами, партнери юрфірм все розуміють, їздять іноді в Київ і бачать, як усе відбувається. Євген Пронін заявив, що вони якраз про «український драйв».
Євген Ріяко, керуючий партнер ЮК RIYAKO & PARTNERS, припустив, що деякі юристи, які повернуться з-за кордону, можуть відкрити свої власні бутики: «Частина піде в інхауз, частина може відкрити самостійні бутики. А чому ні? «А я крутий спецаліст – і по піару, і по знанню клієнтів, і по всьому».
«Візьмемо результати досліджень LegalTalents.Report 2016, 2021 і 2023 років. У всі ці роки у топ-5 чинників, на які юристи найбільше зважають у визначенні успішної кар’єри, незмінними залишаються цікава робота, висока грошова винагорода та можливість кар’єрного зростання. Однак у 2023 році в цей топ-5 вперше потрапив, наприклад, work-life balance», – зазначила Ірина Нікітіна.