Спір щодо реалізації права на безоплатне зубопротезування у комунальному закладі охорони здоров’я має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Про це повідомив Рівненський апеляційний суд.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Суд стягнув з рф понад 46 млн грн збитків за пошкоджене майно українського підприємства"
Рівненський апеляційний суд залишив без змін ухвалу місцевого суду, якою позивачеві відмовили у відкритті провадження у цивільній справі за позовом до Рівненської обласної стоматологічної поліклініки. Позивач просив визнати за ним право на безоплатне зубопротезування. Суд першої інстанції дійшов висновку, що цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має вирішуватися за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Зі змісту позову випливало, що спір виник щодо реалізації права на отримання безоплатної медичної допомоги у вигляді зубопротезування в комунальному закладі охорони здоров’я. Такий заклад здійснює відповідну діяльність у межах державних та місцевих програм фінансування. Позивач зазначав, що є ліквідатором аварії на ЧАЕС та особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни. На його думку, він має відповідні пільги, гарантовані спеціальними законами та Конституцією України.
В апеляційній інстанції він фактично оскаржував індивідуальне рішення суб’єкта, який надає медичні послуги у системі охорони здоров’я, щодо відмови у наданні конкретної пільги. У Рівненському апеляційному суді зазначили, що відмова у безоплатному протезуванні ґрунтувалася на застосуванні бюджетних програм та нормативно-правових актів органів виконавчої влади. Вони регулюють порядок і умови надання безоплатних медичних послуг за рахунок бюджетних коштів. За таких обставин дії відповідача мають ознаки реалізації делегованих державою функцій у сфері охорони здоров’я.
Суд нагадав, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Колегія суддів також врахувала усталену практику Верховного Суду, за якою до адміністративної юрисдикції належать спори, у яких хоча б один суб’єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб’єкта.
Отже, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що спір між сторонами має ознаки публічно-правового. Він виник у зв’язку з виконанням суб’єктом, який надає медичні послуги в межах бюджетного фінансування, функцій щодо організації та забезпечення безоплатної медичної допомоги визначеним категоріям осіб.
Оцінка правомірності відмови у наданні відповідних медичних послуг та перевірка дотримання комунальним медичним закладом вимог законодавства при застосуванні бюджетних програм виходить за межі цивільної юрисдикції.
Постанова Рівненського апеляційного суду від 30 липня 2026 року у справі № 569/10849/26.