ПЕРЕКЛАД. Згідно з даними дослідження, нещодавно оприлюдненого Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (далі – ВОІВ), понад 60% компаній брали участь у спорах щодо авторського права і контенту в цифровій формі за останні 5 років у B2B. Найпоширенішими напрямками є програмне забезпечення, музичні та літературні твори, реклама.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Директива ЄС з авторського права: статті, що викликають занепокоєння у власників торгових марок"
Дослідження, проведене Центром з арбітражу та посередництва ВОІВ за сприяння Міністерства культури, спорту і туризму Республіки Корея, охопило понад 1000 респондентів зі 129 країн світу, які представляють компанії різного масштабу, що займаються авторським правом та контентом, онлайн-посередників і платформи, творців, підприємців, організації колективного управління, юридичні кола, а також органи державної влади.
Як зазначає помічник Генерального директора ВОІВ, очільник сектора інтелектуальної власності та екосистем інновацій Марко Алеман, сьогодні як окремі особи, так і бізнес потребують доступу до механізмів ефективного вирішення спорів, який гарантує справедливу винагороду. Судові позови не завжди є прийнятними для справ, пов’язаних з авторським правом та контентом, що привертає більше уваги до альтернативних механізмів вирішення спорів (ADR).
Результати дослідження свідчать:
- Найбільший пріоритет серед респондентів мають розмір витрат та швидкість вирішення спорів.
- Хоча судові розгляди використовуються як звичний засіб, медіація та примирення набувають широкого розповсюдження та вважаються більш прийнятними для цих справ.
- Збитки були найпоширенішим засобом правового захисту, який застосовували позивачі (70%). Також часто зверталися з вимогами щодо роялті (60%).
- 59% учасників були залучені у спори вартістю від 10 тис. до 100 тис. доларів США.
- Врегулювання було найпоширенішим результатом зазначених справ.
- Респонденти частіше брали участь у позаконтрактних (57%), ніж у контрактних (43%) спорах. При цьому найбільш поширеними були контракти, пов'язані з програмним забезпеченням, потім аудіовізуальні, видавничі та рекламні.
Найбільш часто використовуваними інструментами, на думку опитаних, були документальні процедури (64%), слухання за допомогою відеоконференції (32%) та електронні інструменти направлення заявок на розгляд справ і засоби управління (29%). Онлайн-платформи для врегулювання суперечок використовували 25% респондентів. Під час інтерв'ю деякі зацікавлені сторони зауважили про нестачу інструкцій та протоколів з врегулювання суперечок, що містять приклади передової практики.
Загалом, учасники опитування позитивно оцінили різні механізми, що використовуються для врегулювання корпоративних спорів, пов'язаних з авторським правом і контентом у цифровому середовищі (всі ці механізми переважно сприймалися як відповідні). З досвіду респондентів опитування у використанні кожного з цих механізмів, як відповідні часто сприймалися такі: посередництво, повідомлення та видалення контенту, арбітраж і судовий розгляд у національній юрисдикції.
Як зазначають у ВОІВ, останні події у сфері міжнародного регулювання вказують на необхідність існування ефективних механізмів, які забезпечують альтернативу судам для вирішення спорів щодо авторського права та контенту в цифровому форматі для B2B. Процедури ADR мають потенціал суттєво покращити вирішення зазначених спорів, сприяючи доступності, прозорості, нейтральності та справедливості. Беручи до уваги результати опитування, Центр з арбітражу та посередництва ВОІВ у співпраці з відповідними зацікавленими сторонами наразі адаптує свої процедури ADR до конкретних потреб вирішення спорів користувачів, правовласників та постачальників послуг обміну контентом в Інтернеті (OCSSP).