Розроблені Міністерством юстиції законопроєкти № 5359 від 12.04.2021 та № 5360 від 12.04.2021 щодо розвитку системи пробації, збільшення альтернатив позбавленню волі та створення умов для зниження рецидивної злочинності незабаром будуть розглянуті народними депутатами.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Мешканці ТОТ отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу"
Про це повідомляє пресслужба Мін'юсту.
Як зазначила заступниця Міністра юстиції Олена Висоцька, положення цих законопроєктів направлені на індивідуалізацію системи покарань та розширення переліку видів покарань, альтернативних позбавленню волі, що сприятиме зменшенню кількості осіб у місцях несвободи, забезпечить виправлення правопорушників без ізоляції від суспільства.
«Наразі система виконання покарань в Україні сфокусована на ізоляції людини, на фізичному унеможливленні вчинення нею повторного злочину протягом певного періоду. В той час, як основний фокус, що підтверджується міжнародним досвідом, має бути на ресоціалізації злочинця, на корегуванні його поведінки у суспільстві. Така незбалансованість системи і внутрішня нелогічність призводить до того, що в Україні і кількість рецидивів, і рівень злочинності загалом залишаються високими. Наше завдання – змістити фокус системи виконання кримінальних покарань і забезпечити безпеку суспільства», – зазначила Олена Висоцька.
Проєкти законів щодо розвитку альтернативних видів покарання передбачають, зокрема:
- запровадження пробаційного нагляду, як виду покарання без ізоляції від суспільства;
- заміну покарання у виді обмеження волі на пробаційний нагляд за ненасильницьких злочини;
- арешт як вид покарання тільки до засуджених військовослужбовців;
- удосконалення виконання покарання у виді штрафу (збільшення строку розстрочки виплати штрафу);
- розширення та удосконалення застосування громадських робіт та звільнення від відбування покарання з випробуванням;
- впровадження динамічної безпеки;
- запровадження застосування електронного моніторингу (електронні браслети) без ізоляції від суспільства;
- вдосконалення порядку застосування запобіжних заходів у виді тримання під вартою (доступність застави як дієвої альтернативи триманню під вартою та обмеження строків тримання під вартою під час судового провадження);
- впровадження автоматизованої оцінки ризику вчинення повторного правопорушення;
- створення мультирежимних установ із секторами різних рівнів безпеки (для економії видатків);
- платні послуги в слідчих ізоляторах.