Передісторія: 77 місяців безпідставних обвинувачень
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Справа почалася у червні 2018 року, коли директору ТОВ «Запорізький асфальтобетонний завод» слідчі поліції вручили підозру за ч. 2 ст. 364-1 КК України. Його звинуватили у зловживанні повноваженнями та постачанні неякісного асфальту для ремонту доріг міста Запоріжжя. На підставі експертиз Харківського НДІСЕ ім. Бокаріуса правоохоронці заявили про матеріальні збитки бюджету міста на загальну суму 7 203 406 грн. Прокурор подав цивільний позов на всю суму нібито завданих збитків.
Правоохоронці розгорнули масштабну кампанію тиску:
- вимагали в суді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;
- намагалися накласти арешт на особисте майно клієнта (земельну ділянку, автомобіль, частку житлового будинку);
- опублікували офіційний пресреліз прокуратури, що спровокувало хвилю дискредитуючих публікацій у регіональних ЗМІ.
Стратегія захисту: ґрунтовна процесуальна робота адвокатів
Захист побудував безкомпромісну правову позицію, повністю розбивши доказову базу прокурора крізь призму критеріїв належності та допустимості.
Адвокати ЮК «Майстро і Беженар» Лідія Остопарченко та Дмитро Майстро довели в суді такі порушення обвинувачення:
- Порушення процедури приватного обвинувачення: злочин за ст. 364-1 КК України є справою приватного обвинувачення. Проте в матеріалах справи не було жодної заяви від потерпілого (Запорізької міської ради). Представник міськради в суді підтвердив, що претензій до заводу немає і заяв вони не подавали.
- Процесуальний хаос правоохоронців: у матеріалах справи були відсутні обов’язкові постанови про призначення прокурора та визначення слідчого. Це, відповідно до практики Верховного Суду, нівелює легітимність усього досудового розслідування.
- Доктрина «плодів отруйного дерева» щодо експертиз: тимчасовий доступ до ділянок доріг та вирубка зразків асфальту проводилися слідчими за межами строків дії ухвал суду. Крім того, зразки відправлялися не до судово-експертної установи, а до Служби автомобільних доріг, де дослідження проводили особи без статусу судового експерта. Через порушення ланцюжка зберігання та фальсифікацію дат у протоколах суд визнав усі випробування асфальту та подальші комплексні експертизи недопустимими доказами.
- Відсутність складу злочину та підміна фактів: адвокати довели, що обвинувальним актом ставилося в провину постачання асфальтобетонної суміші типу «Б» неналежної якості, тоді як реальні первинні документи (видаткові накладні) підтверджували відпуск суміші типу «В». Обвинувачення не надало жодного доказу отримання директором особистої вигоди чи наявності конфлікту інтересів.
Перший етап перемоги
Дніпровським районним судом міста Запоріжжя клієнта визнано повністю невинуватим та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв’язку з недоведеністю вчинення злочину, а Дніпровським апеляційним судом залишено цей вирок без змін. Незаконне кримінальне переслідування тривало 77 місяців та 19 днів.
Другий етап: стратегія адвоката у цивільному процесі
Далі було подано позовну заяву про відшкодування моральної шкоди.
Адвокати Остопарченко та Майстро сформували беззаперечний доказовий пакет:
- обґрунтування глибини страждань: захисник довів, що клієнт, будучи керівником підприємства та ветераном війни, зазнав репутаційних втрат, публічного осуду, постійного почуття сорому та тривалої життєвої невизначеності;
- прогресування хвороб через стрес: на підставі сукупності медичних виписок за 2011–2025 роки було доведено, що хоча серцево-судинні проблеми існували раніше, саме незаконні дії поліції та прокуратури призвели до їх критичного прогресування та регулярних госпіталізацій;
- залучення профільної судово-психологічної експертизи: адвокат ініціював проведення дослідження у сертифікованого судового експерта-психолога. Документальний висновок зафіксував глибокі негативні зміни в емоційному стані клієнта, підтвердив психотравмуючий характер слідства та визначив математично обґрунтований орієнтовний розмір компенсації.
Результат: судове рішення іменем України
Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя ухвалив рішення на користь клієнта про стягнення з Держави Україна за рахунок Державного бюджету України відшкодування моральної шкоди.
Резюме: цей кейс є класичним прикладом успішного застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та практики ЄСПЛ (зокрема, концепції «надмірної тривалості провадження як самостійного джерела страждань»). Адвокатам Лідії Остопарченко та Дмитру Майстру вдалося не просто захистити підзахисного, а й домогтися відшкодування моральної шкоди за незаконне кримінальне переслідування.