Строк звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень після процедури їх адміністративного оскарження становить один місяць. Про це повідомили у Верховному Суді.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Верховний Суд опублікував огляд практики ЄСПЛ за травень 2025 року"
На думку суду, при зверненні до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень після процедури адміністративного оскарження застосовується місячний строк, встановлений п. 56.19 ст. 56 ПК України як спеціальна норма, а не тримісячний строк, передбачений ч. 4 ст. 122 КАС України.
Такого висновку дійшла Велика Палата ВС у справі за позовом ФОП до ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
За обставинами справи відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ФОП, за результатами якої було виявлено низку порушень та оформлено податкові-повідомлення рішення про нарахування грошового зобов’язання.
Позивачка оскаржила до ДПС ці податкові повідомлення-рішення, проте ДПС рішеннями про результати розгляду скарг залишила їх без змін.
Суди попередніх інстанцій залишили позов без розгляду з підстав пропуску місячного строку звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення після його адміністративного оскарження, передбаченого п. 56.19 ст. 56 ПК України.
Звертаючись із касаційною скаргою, позивачка стверджувала, що причина пропуску нею строку полягає в колізії правових норм КАС України та ПК України, оскільки при зверненні до суду з позовом до суб’єкта владних повноважень вона скористалася строками, встановленими ч. 4 ст. 122 КАС України, яка передбачає більший (тримісячний) строк, ніж той, що визначений у п. 56.19 ст. 56 ПК України для звернення до суду з моменту отримання рішення за результатами досудового оскарження (один місяць), оскільки більший строк, передбачений КАС України, є таким, що трактується на користь її як платника податків.
За результатами аналізу справи Суд відзначив, що відповідно до усталеної судової практики, яка підлягає обов’язковому врахуванню, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання після проходження процедури адміністративного оскарження становить один місяць з дня її завершення.
У Верховному Суді підкреслили, що норма п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною порівняно з ч. 4 ст. 122 КАС України, тому має перевагу у податкових спорах. Вона визначає місячний строк для судового оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів після використання досудового порядку вирішення спору, відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України.
"Ці дві правові норми (загальна і спеціальна) не породжують колізію, спеціальна норма, передбачена ПК України, має пріоритет у регулюванні спірних правовідносин", – зазначили в Суді.
Велика Палата ВС врахувала, що до подання позовної заяви до суду у квітні 2024 року позивачка в листопаді 2023 року оскаржила до ДПС України податкові повідомлення-рішення, тобто відбувалася процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, яка закінчилась у січні 2024 року – в день отримання позивачкою рішень ДПС України про результати розгляду її скарги.
Тому Велика Палата ВС погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо того, що звернення позивачки до суду є таким, що подане з пропуском місячного строку звернення до суду. При цьому позивачка не навела жодних об’єктивних причин, за яких не могла звернутися до суду в місячний строк.
Ознайомитися із постановою можна за посиланням.