Зміни до закону про держтаємницю: потенційні ризики зловживань і надмірних засекречувань

6 лютого 2026 року прем’єр-міністр України Юлія Свириденко подала до Верховної Ради України законопроєкт №15006 про внесення змін до статті 8 Закону України «Про державну таємницю».

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Проєкт Закону України «Про внесення змін до статті 8 Закону України «Про державну таємницю»» (далі — проєкт Закону) розроблено з метою приведення положень статті 8 Закону України «Про державну таємницю» у відповідність до змін у законодавстві.

Автор проєкту Закону мала на меті дозволити державним експертам Національного банку приймати вмотивовані рішення про віднесення інформації до державної таємниці (продовження строку дії раніше прийнятого рішення про віднесення інформації до державної таємниці, зміну ступеня секретності інформації, скасування раніше прийнятих рішень) у повній відповідності до положень статті 8 Закону України «Про державну таємницю».

Питання, які регулює проєкт Закону, належать до компетенції Національного банку України та Служби безпеки України. Проте оскільки Національний банк України та Служба безпеки України не є суб’єктами законодавчої ініціативи, законопроєкт підготовлено та подано на розгляд Кабінету Міністрів України Міністерством фінансів України, а Кабінет Міністрів України в особі Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко подав вказаний законопроєкт до Верховної Ради України.

Проте в разі його прийняття у запропонованій редакції в законодавстві залишиться існувати проблема суб’єктивного трактування окремих положень закону, які нечітко регулюють межі поняття «ІНШИХ особливих заходів фінансової діяльності держави» в контексті віднесення тієї чи іншої інформації до державної таємниці.

Як є станом на зараз?

На цей час до державної таємниці відноситься інформація у сфері економіки, науки та техніки про державні запаси дорогоцінних металів монетарної групи, коштовного каміння, валюти та інших цінностей, операції, пов'язані з виготовленням грошових знаків і цінних паперів, їх зберіганням, охороною і захистом від підроблення, обігом, обміном або вилученням з обігу, а також про інші особливі заходи фінансової діяльності держави.

Що пропонується?

Проєктом Закону пропонується внести зміни до частини першої статті 8 Закону України «Про державну таємницю», якими передбачити, що до державної таємниці відноситься інформація у сфері економіки, науки та техніки:

- про операції, пов’язані з виготовленням та захистом від підроблення грошових знаків і цінних паперів, їх зберіганням, перевезенням і охороною;

- про державні запаси дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, грошових знаків, їх зберігання, перевезення та охорону, а також про інші особливі заходи фінансової діяльності держави.

Правові наслідки прийняття законопроєкту

Попри бажання автора довести необхідність прийняття цього законопроєкту в запропонованій редакції, а також його винятковість у врегулюванні ряду питань, варто зазначити наступне.

Поточна редакція Закону України «Про державну таємницю» (далі — Закон) містить застарілі терміни про «державні запаси валюти», «коштовного каміння монетарної групи» тощо.

Цей законопроєкт має на меті усунути термінологічні колізії, привести норму Закону у відповідність до сучасних стандартів Національного банку України та запобігти неоднозначному тлумаченню окремих понять, які містять державну таємницю у фінансово-економічній сфері.

Порівняно з чинною редакцією позитивні зміни законопроєкту можна розділити на 4 групи:

● Поняття «коштовне каміння» замінено на «дорогоцінне каміння».

Отже, відбулося узгодження з Законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними».

● Виключено поняття «державні запаси валюти та інших цінностей».

На цей час Національний банк України офіційно публікує дані про валютні резерви щомісяця, але не деталізує запаси фізичного золота та діамантів у розрізі. Це й обумовлює причину, чому з Закону пропонується виключити поняття «державні запаси валюти».

● Виключено слово «монетарної групи» в понятті запасів «дорогоцінних металів».

Сьогодні замість «дорогоцінних металів монетарної групи» використовують термін «монетарне золото». Згідно зі статтею 47 Закону України «Про Національний банк України», монетарне золото — це єдиний дорогоцінний метал, який офіційно визнається частиною міжнародних резервів. Інші метали (срібло, платина, паладій) класифікуються як банківські метали або товарно-матеріальні цінності, але не мають статусу монетарного активу.

● Чіткіше формулювання віднесення до державної таємниці операцій з грошовими знаками та цінними паперами (виготовлення, захист від підроблення, зберігання, перевезення та охорона).

Вказане формулювання призведе до посилення захисту критичної інфраструктури, адже деталі виробництва банкнот, логістики інкасації, охорони резервів НБУ та державних запасів дорогоцінних металів/каменів стають більш захищеними. Це обґрунтовано під час війни, коли існують ризики підробки банкнот, диверсій чи витоку технологій.

Водночас запропонованим законопроєктом змін до статті 8 Закону взагалі не вирішується проблема розмитого формулювання Закону про «інші особливі заходи фінансової діяльності держави», що залишає певний простір для трактування. Є ризик того, що під гриф «таємно» потрапить більше інформації про державні резерви чи порядок здійснення грошових операцій.

Так, компанії, які надають послуги з інкасації, банки та підрядники НБУ можуть мати більше бюрократичних перешкод від СБУ через необхідність отримання працівниками допусків до державної таємниці, що додатково навантажує бізнес і створює корупційні ризики.

Крім цього, ширше поле для засекречування може використовуватися для приховування корупційних схем у закупівлях послуг з охорони чи перевезення грошових знаків і цінних паперів.

Отже, перелік інформації, що може бути таємницею, залишається нечітким, що теоретично дає більше підстав для засекречування даних про золотий запас та дорогоцінні камені. У воєнний час це цілком логічно, але в мирний час може зменшити прозорість управління держрезервами.

Головне, щоб після прийняття вказаного законопроєкту НБУ і СБУ не почали надмірно засекречувати те, що має бути публічним (наприклад, загальні обсяги держрезервів чи процедури тендерних закупівель на послуги інкасації).

У результаті прийняття цього законопроєкту має позитивний складник щодо усунення термінологічних колізій та посилення безпеки держави у фінансово-економічній сфері. Однак загалом законопроєкт потребує доопрацювання для усунення можливостей широкого трактування окремих положень, що може ускладнити його практичне застосування.