Уже незабаром – 28 серпня – буде введено в дію Закон України від 09.01.2025 №4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб». З цієї дати втратить чинність Господарський кодекс України, а для юридичних осіб певних організаційно-правових форм розпочнеться період, упродовж якого їх власники (засновники, учасники) мають ухвалити рішення щодо перетворення або ж припинення.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Очевидно, що перетворення, тобто зміна організаційно-правової форми, потребуватиме (серед іншого) здійснення заходів, спрямованих на інформування партнерів, контрагентів, клієнтів тощо. Важливо не забути й про взаємодію з офіційними органами, зокрема з Державною податковою службою. Що має зробити юридична особа, аби через перетворення не втратити свою податкову історію?
Це запитання загального плану перетворюється в низку конкретних запитань, коли йдеться про конкретну юридичну особу і її конкретну ситуацію. Саме з такими запитаннями звернулися до податкового органу уповноважені особи Державного підприємства, яке перебуває у стані реорганізації шляхом перетворення в Акціонерне товариство. Отримані відповіді (роз’яснення ДПС України від 15.07.2025 № 3814/ІПК/99-00-04-02-03) можуть стати у пригоді всім тим, на кого чекає перетворення.
Державне підприємство має переплату з податку на прибуток, що зафіксовано в інтегрованій картці платника податку (ІКП). Тож одне із запитань пов’язане саме з цим. Чи буде перенесено відповідні суми до ІКП Акціонерного товариства та чи має Державне підприємство вжити якихось заходів задля цього?
З відповіді податківців випливає, що після отримання з Єдиного державного реєстру (ЄДР) відомостей про припинення Державного підприємства та державну реєстрацію Акціонерного товариства відповідну інформацію буде внесено до облікових даних платника податку, зокрема буде оформлено нову ІКП. Проте для перенесення «наявної суми надміру сплаченого податку на прибуток» до цієї нової ІКП підприємство (після завершення процесу перетворення) має подати до податкового органу «заяву про перерахування зазначеної суми на бюджетний рахунок, відкритий в Державній казначейській службі України за відповідним кодом класифікації доходів бюджету, з урахуванням вимог» ст. 43 Податкового кодексу України (ПКУ).
Свою відповідь податківці обґрунтовують вимогами п. 2 підрозд. 3 розд. III Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну України від 12.01.2021 № 5. Проте в останньому абзаці зазначеного пункту (саме цей абзац стосується розглядуваної ситуації) немає згадки про необхідність подання такої заяви, тож можна сприймати це як рекомендацію податківців. Однак нехтувати рекомендацією точно не варто, адже така проста дія, як подання заяви, додасть впевненості, що кошти – надміру, наперед чи помилково сплачені – не будуть втрачені.
Державне підприємство є платником ПДВ. Отже, воно зацікавлене в тому, аби зберегти наявну суму реєстраційного ліміту. Звідси й ще одне запитання: яких заходів потрібно вжити задля цього?
Відповідь схожа на попередню: необхідно подати заяву! І це не рекомендація, а пряма вимога законодавства. Відповідно до п. 183.15 ПКУ в разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ проводиться його перереєстрація як платника саме цього податку. А для перереєстрації він має подати до податкового органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву за формою 1-ПДВ із позначкою «Перереєстрація». Це передбачено в розділі IV Положення про реєстрацію платників ПДВ, яке затверджене наказом Мінфіну України від 14.11.2014 № 1130. У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, статус платника ПДВ зберігається з дати його реєстрації платником ПДВ. А це означає, що реєстраційний ліміт та інші показники зберігаються, що і підтверджують податківці в роз’ясненні № 3814/ІПК/99-00-04-02-03.
Отже, вчасне подання заяв гарантує перенесення сум надміру чи наперед сплаченого податку на прибуток до нової інтегрованої картки платника, а також збереження реєстраційного ліміту з ПДВ.
У роз’ясненні № 3814/ІПК/99-00-04-02-03 є відповіді й на інші запитання щодо податкових наслідків у разі зміни підприємством організаційно-правової форми. Ознайомитися з повним текстом цього та інших роз’яснень податкової служби можна у Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій на офіційному сайті ДПС, а також у системі Lex. Зауважимо, що останнє набагато зручніше, адже система дає змогу спочатку переглянути роз’яснення, не завантажуючи його на комп’ютер, а в разі потреби – не лише завантажити, а й роздрукувати. До того ж під час перегляду роз’яснення (або будь-якого іншого документа) можна скористатися гіперпосиланнями та одразу, не витрачаючи часу на пошук, перейти до конкретної статті чи пункту законодавчо-нормативного акту, численні посилання на які зазвичай є як у роз’ясненнях, так і в інших документах.