Ще не всі замовники встигли детально розібратися з положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1512 (досі маємо двозначне трактування деяких положень, нерозуміння того, як здійснювати аналіз цін), а також із Настановою щодо визначення цін на матеріальні ресурси, які суттєво змінили підходи до визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану, як Міністерство розвитку громад та територій України вже затвердило Зміну №6 до кошторисних норм України у будівництві «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» від 1 листопада 2021 року № 281.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відповідний наказ Мінрозвитку № 1069 підписано 08.06.2026, а сама Зміна №6 набирає чинності з дня її офіційного оприлюднення на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Документ оприлюднено на сайті Мінрозвитку 12 червня 2026 року, а на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва — 16.06.2026.
Зміна №6 до Настанови з визначення вартості будівництва фактично запроваджує нові правила формування вартості будівництва, визначення кошторисної заробітної плати та проведення взаєморозрахунків за виконані роботи.
Однією з ключових змін стало оновлення підходу до визначення кошторисної заробітної плати. Відтепер на період дії постанови № 1512 розмір кошторисної заробітної плати під час складання інвесторської кошторисної документації визначається замовником у складі вихідних даних на проєктування. При цьому такий розмір не може бути нижчим за середньомісячну заробітну плату в будівельній галузі за минулий рік у відповідній області, збільшену на коефіцієнт, визначений Кабінетом Міністрів України.
Також Зміна №6 передбачає окремі підходи залежно від рівня середньомісячної заробітної плати у регіоні. Якщо вона є нижчою за 13 тисяч гривень, застосовується коефіцієнт 3, а якщо перевищує 30 тисяч гривень — коефіцієнт 1,5. Саме ці положення вже зараз активно обговорюються серед замовників та кошторисників, адже на практиці можуть виникати питання щодо правильного визначення та обґрунтування таких розрахунків.
Окремо врегульовано питання формування договірної ціни. Настановою передбачено, що розмір кошторисної заробітної плати, визначений підрядником у договірній ціні, може відрізнятися від того, який був врахований замовником під час складання інвесторської документації. Водночас збільшення заробітної плати може здійснюватися за рахунок коштів, передбачених на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, якщо це передбачено тендерною документацією або умовами договору.
Ще одна суттєва зміна стосується аналізу цін на матеріальні ресурси. Відтепер прямо визначено, що такий аналіз має проводитися з урахуванням положень Настанови щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси. Крім того, на період дії постанови № 1512 аналіз поточних цін здійснюється з урахуванням положень самої постанови незалежно від виду договірної ціни.
Зміни торкнулися і питання страхування ризиків у будівництві. До складу витрат тепер включається страхування ризиків усіх учасників будівництва. Окремо передбачено можливість врахування коштів на страхування ризиків підрядника на підставі кількості трудових і технічних ресурсів та комерційної пропозиції страхової компанії.
Також оновлено підходи до надання документації учасникам під час проведення закупівель. Відтепер замовник може надавати відомість ресурсів без цін у частині будівельних матеріалів та устаткування або проєктну документацію без кошторисної частини. Водночас із Настанови виключено окремі положення щодо податків, зборів та обов’язкових платежів, які раніше враховувалися у вартості будівництва.
Однією з найбільш практично важливих новацій став новий порядок підтвердження фактичної заробітної плати під час взаєморозрахунків за виконані роботи. Настанову доповнено новим пунктом 6.20, який передбачає, що заробітна плата у складі прямих витрат компенсуватиметься на підставі фактично нарахованої заробітної плати працівникам на конкретному об’єкті будівництва.
Для цього вводиться нова форма довідки про фактичний рівень заробітної плати працівників, а також механізм уточнення різниці між фактичною та кошторисною заробітною платою. Фактично це означає, що під час виконання договорів сторони повинні будуть додатково підтверджувати витрати на оплату праці та здійснювати відповідні коригування в актах виконаних робіт.
Крім цього, Зміна №6 вносить зміни до окремих форм кошторисної документації, зокрема договірної ціни, а також актів виконаних робіт та розрахунків. У документах з’являються нові рядки щодо кошторисної та фактичної заробітної плати, а також уточнення різниці між ними. Одночасно з форм виключаються окремі положення щодо податків, зборів та обов’язкових платежів.
Враховуючи чималу кількість нововведень та їх практичний вплив на формування вартості будівництва, проведення закупівель і виконання договорів, замовникам та підрядникам уже зараз варто уважно аналізувати нові положення Настанови та враховувати їх під час підготовки тендерної документації та здійснення взаєморозрахунків.
Вдалих закупівель без помилок і порушень!