У сучасних українських реаліях інститут сім’ї зазнає значних трансформацій. Нерідко трапляються ситуації, коли фактичне виховання та фінансове утримання дитини повністю лягає на плечі старшого покоління — баби та діда. Причини можуть бути різними: від тривалого перебування батьків за кордоном чи їхньої матеріальної неспроможності до елементарного ухилення від виконання своїх обов’язків. Держава зобов’язана максимально враховувати інтереси дитини та забезпечувати її гармонійний розвиток. Вирішити цю проблему має законопроєкт № 15350, зареєстрований у Верховній Раді України 25 червня 2026 року. Він надає бабі та дідові право стягувати з батьків аліменти на утримання онуків. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Сімейний кодекс України приділяє достатню увагу правам та обов’язкам баби й діда, демонструючи високий рівень довіри до них як до близьких родичів. Зокрема, вони мають право забрати дитину з пологового будинку, якщо батьки її не забрали (ч. 4 ст. 143), переважне право на передання їм дитини у разі позбавлення батьківських прав або відібрання дитини без такого позбавлення (ч. 4 ст. 167, ч. 1 ст. 170). Також вони мають право на збереження правового зв’язку в разі усиновлення (ч. 2 ст. 232), право вимагати передачі малолітньої дитини на проживання з ними за відсутності належних умов у батьків (ч. 3 ст. 161), право на спілкування з онуками та право на їхній самозахист (ст. 257, ст. 258). Закон покладає на них обов’язок утримувати своїх малолітніх і неповнолітніх онуків, якщо у тих немає батьків або батьки з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання (ч. 1 ст. 265). Проте досі існував очевидний законодавчий парадокс: маючи значний обсяг прав та обов’язків щодо виховання й захисту, баба й дід не мали чітко прописаного у законі механізму для стягнення аліментів з біологічних батьків на утримання дитини, якщо вона фактично проживає з ними. Законодавець пропонує змінити редакцію частини третьої статті 181 Сімейного кодексу України, додавши бабу й діда до осіб, які набувають право звертатися за присудженням аліментів в інтересах дитини. Крім того, пропонується доповнити статтю 258 Кодексу частиною третьою, надавши бабі та дідові право звертатися до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання онуків незалежно від встановлення опіки чи піклування над ними, без окремого надання їм статусу законного представника, опікуна чи піклувальника, за умови врахування факту проживання дитини з бабою або дідом та необхідності забезпечення її найкращих інтересів. Саме судова практика першою продемонструвала необхідність законодавчого врегулювання цієї ситуації. Ще в постанові від 22 грудня 2018 року у справі № 445/637/16-ц Верховний Суд виснував, що право баби та діда на процесуальне представництво онука (онучки) виникає на підставі самого факту близького кровного споріднення, без необхідності встановлення опіки, піклування чи призначення їх опікуном або піклувальником. Баба, з якою проживає онук (онучка), має право на подання в інтересах дитини позову до її батьків про стягнення аліментів без призначення її опікуном. У постанові Верховного Суду від 22 листопада 2022 року у справі № 188/1029/19 зазначено, що обов’язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків або інших законних представників дитини є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти. Верховний Суд у постанові від 4 лютого 2026 року у справі № 212/1496/24 скасував рішення попередніх інстанцій у частині відмови у стягненні аліментів з батька на користь баби. Суд касаційної інстанції врахував факт проживання малолітньої дитини з бабою, неможливість виконання рішення про стягнення з батька аліментів на утримання дитини після смерті матері, тривалий розгляд справи про позбавлення батьківських прав батька та необхідність забезпечення матеріальних інтересів дитини. З огляду на це Верховний Суд дійшов висновку про необхідність стягнення з батька на користь баби аліментів на утримання онучки. Порівняльний аналіз свідчить, що в багатьох країнах право осіб, які фактично здійснюють догляд і виховання дитини, вимагати від батьків коштів на її утримання є складовою механізму забезпечення найкращих інтересів дитини. Так, згідно з положеннями Цивільного кодексу Німеччини (Bürgerliches Gesetzbuch — BGB, § 1601–1615), бабусі й дідусі зобов’язані утримувати онуків, якщо батьки не здатні цього робити. Водночас якщо дитина постійно проживає з бабою або дідом, які здійснюють її щоденний догляд, вони можуть вимагати сплати аліментів від біологічних батьків у встановленому законом порядку. В Англії та Уельсі догляд за дитиною з боку родичів класифікується як «kinship care» (родинний догляд) або «private fostering» (приватне виховання, якщо триває понад 28 днів). Баба або дід можуть звернутися до сімейного суду за Наказом про організацію життя дитини, який юридично визначає, з ким проживає дитина. Після отримання такого наказу баба або дід мають право звернутися до Служби аліментів на дітей (Child Maintenance Service) для примусового стягнення коштів з біологічних батьків, які відмовляються добровільно утримувати дитину. Канадське сімейне право (Family Law Act та Divorce Act) оперує концепцією «особи, що замінює батьків» (standing in the place of a parent). Згідно з прецедентним правилом (справа Chartier), якщо баба/дід або вітчим/мачуха беруть на себе роль психологічних і фактичних опікунів, вони набувають права вимагати сплати аліментів від біологічних батьків. Обов’язок батьків утримувати дітей до їх повноліття визначено в статті 51 Конституції України. Законодавче закріплення права баби та діда на стягнення аліментів на утримання онука (онучки) сприятиме забезпеченню найкращих інтересів дитини. Водночас законопроєкт № 15350 варто оцінювати не як радикальну реформу, а як необхідну кодифікацію та стабілізацію вже наявної судової практики. Його основна цінність полягає в тому, що суди отримають пряму норму без необхідності вибудовувати складну конструкцію із кількох положень Сімейного кодексу України та без ризику надмірно формального підходу до вирішення таких справ.
02 липня 2026, 18:12