Український юридичний ринок входить у новий бізнес-сезон у ситуації, коли одного сценарію розвитку вже недостатньо. Юридичним фірмам доведеться одночасно готуватися до відновлення економіки та до подальшої географічної диверсифікації українського бізнесу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Два сценарії замість одного плану
Стратегія юридичної фірми на 2026–2027 роки має починатися не з прогнозу, а зі сценарного планування.
Мінімум необхідно мати два сценарії: план А — середньозважений, за якого безпекова ситуація стабілізується, а економіка переходить від режиму виживання до процесу відновлення, та план Б — негативний, за якого високий рівень воєнних ризиків зберігається, а бізнес змушений активніше переносити частину операцій за межі України, щоб забезпечити своє виживання.
Це не теоретична вправа. За даними Європейської бізнес-асоціації, на початку 2026 року 39% опитаних керівників очікували погіршення бізнес-середовища протягом року, тоді як лише 20% прогнозували покращення. 47% компаній не очікували завершення війни у 2026 році. Водночас 76% заявили, що продовжать працювати в Україні незалежно від розвитку ситуації.
Отже, бізнес не чекає на визначеність. Він намагається максимально адаптуватися до невизначеності. Юридичний ринок має робити те саме.
Війна змінює не лише ризики, а й географію бізнесу
Український бізнес продовжує працювати, але ціна операційної стійкості зростає. Серед головних негативних факторів компанії називають атаки на енергетичну та логістичну інфраструктуру, дефіцит кваліфікованих працівників, війну та окупацію територій.
Окремий виклик — транспорт і логістика. За даними п’ятого оновлення оцінки потреб України у відновленні та реконструкції (RDNA5), потреби транспортного сектору зросли приблизно на 24% порівняно з попередньою оцінкою через посилення атак на залізницю та порти у 2025 році.
За таких умов диверсифікація перестає бути корпоративною опцією і перетворюється на базовий елемент стратегії. Для частини компаній це означатиме створення резервних складських і виробничих потужностей, юридичних структур, логістичних хабів або операційних компаній у країнах ЄС, насамперед у найближчих до України юрисдикціях.
І тут для юридичного бізнесу відкривається новий ринок. Польща та Румунія — вже не просто «сусідні юрисдикції»
Польща особливо показова. За даними польської Rzeczpospolita, у 2026 році в Польщі працювало майже 27 000 компаній з українським капіталом, причому понад половина з них почала діяльність уже після початку повномасштабної війни.
Але значна напруженість у міждержавних відносинах між Польщею та Україною, яка спостерігається останнім часом, а також погіршення ставлення поляків до українців, які перебувають у Польщі, відкриває для українського бізнесу Румунію, яка поступово перетворюється для українського бізнесу суто з транзитної території на базу для виходу на європейський ринок: компанії створюють там юридичні структури, логістичні центри та операційне «плече» для розвитку та подальшої експансії на нові ринки.
Для українських юридичних фірм це означає просту річ: клієнт дедалі частіше потребуватиме не українського юриста, а команди, яка розуміє весь транскордонний ланцюг: структурування груп компаній, M&A, податкове планування, трудове право, митні питання, ліцензування, операції з нерухомістю, транскордонну логістику, залучення фінансування, compliance, регуляторні вимоги ЄС.
Якщо українська фірма не може запропонувати такий комплексний супровід, клієнт цілком логічно може звернутися безпосередньо до польського або румунського радника.
План А: відбудова та відновлення
За позитивнішого сценарію ключовими драйверами юридичного ринку залишатимуться відновлення, інфраструктура, енергетика, оборонний сектор, MilTech, промисловість, нерухомість та інвестиції. Масштаб потенційного ринку величезний. RDNA5 оцінює потреби України у відновленні та реконструкції протягом наступного десятиліття майже у $588 млрд. Але конкуренція за ці проєкти буде міжнародною.
Світовий банк прямо наголошує, що саме приватний сектор має стати одним із ключових двигунів відновлення, а залучення приватного капіталу потребує інвестиційно готових проєктів, реформ та ефективних механізмів зниження ризиків.
Тому юридичним фірмам варто вже зараз думати не лише про супровід окремих транзакцій, а про екосистему відновлення: інвестор — держава — громада — міжнародна фінансова організація — український бізнес — іноземний партнер.
План Б: диверсифікація ризиків
Негативний сценарій означає інший тип попиту. Бізнесу знадобляться швидкі рішення щодо перенесення або дублювання виробництва, створення європейських компаній, релокації складів, зміни ланцюгів постачання, перебудови контрактів та оптимізації логістики.
Для українського ринку це матиме й негативний економічний наслідок: довші маршрути, додаткові складські та митні витрати, страхування ризиків і, зрештою, вища собівартість продукції, не кажучи вже про скорочення виробництва безпосередньо в Україні.
Саме тому міжнародний трек має перестати бути опцією юридичного бізнесу.
Наступний великий ринок — EU funding
Є ще один напрям, який юридичним фірмам варто системно розвивати вже зараз, — супровід інституціональних інвесторів та програм фінансування ЄС. Ukraine Facility передбачає до €50 млрд фінансової підтримки України у 2024–2027 роках. Окремий Ukraine Investment Framework має €9,6 млрд гарантій і змішаного фінансування та покликаний мобілізувати до €40 млрд інвестицій у відновлення, реконструкцію та модернізацію України. Станом на 2026 рік Єврокомісія вже розподілила €8,5 млрд гарантій та грантів у межах цього механізму.
Це означає, що юридичний бізнес має навчитися працювати не лише з українським клієнтом, а й з архітектурою міжнародного фінансування. І тут ключовим словом стає bankability.
Міжнародним інвесторам недостатньо просто ідеї або презентації проєкту. Потрібен ретельно підготовлений інвестиційний кейс: зрозуміла структура власності, земельні та майнові права, дозвільна документація, контрактна модель, механізми розподілу ризиків, фінансова модель, корпоративне управління та відповідність вимогам потенційного фінансування.
Саме підготовка таких проєктів — одна з точок, де юридична фірма може перестати бути лише консультантом і стати частиною investment origination. Показово, що в рамках URC 2026 одним із центральних завдань для української сторони було саме перетворення інвестиційних pipeline на transaction-ready, bankable projects.
До URC 2027 потрібно готуватися вже зараз
Наступна Ukraine Recovery Conference відбудеться у Таллінні у 2027 році. Конференція вже позиціонується як майданчик для подальшої консолідації підтримки та прискорення відновлення України. Для юридичних фірм підготовка до URC 2027 має починатися з формування власної pipeline проєктів і партнерств.
Стратегія на бізнес-сезон 2026–2027 має складатися щонайменше з чотирьох напрямів.
1. Сценарне планування. Окремі цілі, бюджети, команди та KPI для середньозваженого і негативного сценаріїв.
2. Міжнародний трек. Партнерства з фірмами Польщі, Румунії та інших юрисдикцій ЄС, які можуть стати частиною єдиної client-service model.
3. Investment & recovery practice. Енергетика, оборона та MilTech, інфраструктура, виробництво, логістика, нерухомість, PPP, M&A, залучення та супровід міжнародного фінансування.
4. Власна investment pipeline. Юридична фірма має знати не лише, які послуги продавати, а й де виникатимуть гроші та інвестиційні проєкти.
Юридичний бізнес також входить у черговий цикл турбулентності
Головна помилка на 2026–2027 роки — будувати стратегію на припущенні, що ринок повернеться до моделі, яка працювала у 2022-2023 роках. Не повернеться.
Навіть за позитивного сценарію українська економіка буде значно глибше інтегрована з ЄС, а бізнес — більше орієнтований на диверсифікацію, міжнародне фінансування та транскордонні операції. За негативного сценарію ці процеси просто відбуватимуться швидше і набагато радикальніше.
Тому стратегічне завдання юридичної фірми сьогодні — не вгадати, яким буде 2027 рік. Завдання — розвивати фірму, яка буде конкурентною за обох сценаріїв.
Якщо всередині команди немає чіткого розуміння, куди рухатися, — це вже аргумент для залучення зовнішніх стратегічних консультантів, адже в новому циклі турбулентності виграватиме не той, хто найкраще прогнозує майбутнє, а той, хто швидше за конкурентів адаптує до нього свою бізнес-модель.