Статус і повноваження помічника приватного виконавця в Україні та Європі

Прагнення української системи виконавчого провадження до європейського рівня є однією з ключових цілей судової та правової реформ в Україні, особливо в контексті євроінтеграції. Результатом основних напрямів та здобутків цього прагнення, що відображають наближення до європейських стандартів, стало запровадження інституту приватних виконавців.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Виклад основних положень

Порівняння повноважень помічників у сфері примусового виконання судових рішень (приватних виконавців/судових приставів) в Україні та країнах Європи демонструє значну різницю.

В Україні повноваження помічника приватного виконавця є виключно допоміжними та адміністративними і зводяться до технічних та підготовчих робіт. Приватний виконавець не має права вчиняти будь-які процесуальні дії (наприклад, арешт майна, вилучення, опис), підписувати документи виконавчого провадження (постанови, запити, вимоги). Основні завдання обмежуються складанням проєктів документів, веденням діловодства та архіву, прийомом відвідувачів, поданням/отриманням документів в установах. Натомість повна відповідальність за дії помічника покладається на приватного виконавця. 

В українській системі помічник функціонально ближчий до секретаря/референта з юридичною освітою.

Конкретні повноваження помічника приватного виконавця в Україні

В Україні повноваження помічника є допоміжними і не передбачають жодних самостійних виконавчих дій.

До повноважень помічника приватного виконавця належать: складання проєкту постанови про відкриття/закінчення провадження; підготовка проєкту запиту до банків, реєстрів чи податкових органів; набір та редагування проєкту акта опису майна; підписання будь-якої постанови чи іншого процесуального документа; засвідчення копій документів виконавчого провадження; прийом та реєстрація вхідної/вихідної кореспонденції; подання підписаних виконавцем запитів до державних органів; отримання відповідей і довідок у судах або установах; організація запису сторін виконавчого провадження на прийом; самостійне вручення сторонам виконавчого провадження постанов (якщо це не функція кур’єра); представництво інтересів приватного виконавця в суді (хоча помічник може бути залучений до підготовки документів); внесення даних у Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП); проведення моніторингу інформації у відкритих державних реєстрах.

У європейських країнах, де існує інститут судових виконавців (judicial officers, huissiers de justice), помічники або їхні аналоги (associate bailiffs, scribes) часто мають значно ширші повноваження, що іноді включають самостійне вчинення виконавчих дій під наглядом.

Загальна європейська тенденція (де є приватні/змішані системи). Функції можуть варіюватися від простого дослідження до самостійного вчинення дій. У Нідерландах та Швейцарії аналогічні посади (scribes) можуть мати значний вплив на підготовку рішень.

Роль заступника. У багатьох системах помічник (або заступник судового виконавця) є визнаною проміжною ланкою на шляху до самостійної професійної діяльності. Досвід помічника (стажування) є ключовою передумовою для отримання повної ліцензії. Наприклад, у Нідерландах потрібен багаторічний досвід як заступника судового виконавця для отримання статусу виконавця.

Пряма участь у діях. У деяких юрисдикціях помічники можуть бути уповноважені самостійно вчиняти певні виконавчі дії (наприклад, вручення документів, складання простих актів) або ж повністю заміщати виконавця під час його відсутності чи у менш складних справах. У Словенії помічники можуть виконувати майже незалежну роботу в невеликих справах. У системах із глибокою делегацією повноважень помічники можуть залучатися до повного драфтування процесуальних рішень та глибокого правового дослідження. Це значно відрізняється від України, де помічник лише складає проєкти. 

Конкретні приклади повноважень помічників у Європі

У європейських країнах, особливо у тих, де виконавці мають більш широкі повноваження (Франція, Бельгія, Нідерланди), їхні помічники (заступники) можуть мати функції, що передбачають пряму процесуальну участь під контролем основного виконавця.

1. Франція (Clerc assermenté — присяжний помічник). У Франції помічник судового пристава (Huissier de Justice) може мати значні повноваження, якщо він присягнув: самостійне та законне вручення судових і позасудових документів (повісток, виконавчих листів), складання певних констатуючих актів (наприклад, про стан нерухомості, затримку поставки), вчинення менш складних виконавчих дій на місці залежить безпосередньо від імені пристава, але під його відповідальність.

2. Нідерланди (Adjunct-Gerechtsdeurwaarder — заступник судового виконавця). Посада заступника є ключовою для отримання статусу судового виконавця.

Заступник може самостійно виконувати більшість дій, які належать до основних функцій судового виконавця (наприклад, накладення арешту на рухоме майно, продаж майна), але обов’язково під наглядом та відповідальністю основного виконавця.

Повне ведення виконавчих проваджень, що не потребують прийняття особливо складних процесуальних рішень.

3. Німеччина (Gerichtsvollzieher-Anwärter — кандидат на судового виконавця/ Rechtspfleger). Хоча Німеччина має іншу модель (більш державну), посада кандидата і судового чиновника (Rechtspfleger), який бере участь у виконавчому провадженні, є показовою: судовий чиновник може самостійно приймати рішення у виконавчому провадженні, які в Україні належать до компетенції суду або виконавця (наприклад, ухвалення рішень про звернення стягнення, видача виконавчих документів).

Підготовка до посади (кандидат): особи, які проходять підготовку на посаду судового виконавця, можуть виконувати функції підготовки та супроводу виконавчих дій, набуваючи практичного досвіду.

Висновки

Попри значні реформи, Україна все ще стикається з низкою проблем на шляху повної відповідності європейському рівню.

Повноваження помічників судових виконавців (приватних виконавців) в Україні та деяких країнах Європи ілюструють ключову різницю між адміністративною підтримкою (Україна) та кваліфікованою процесуальною участю (Європа).

У багатьох країнах ЄС (особливо в романській та змішаній моделях) помічники мають більший процесуальний вплив і можуть вчиняти певні виконавчі дії. Помічники (заступники) — це кваліфіковані процесуальні учасники, які беруть безпосередню участь у вчиненні виконавчих дій як частина обов’язкового стажування чи делегованих повноважень.

Європейська модель часто розглядає посаду помічника як обов’язкову «школу» або інтернатуру тривалістю кілька років для набуття досвіду, необхідного для отримання ліцензії виконавця. Попри розширені функції, в усіх системах остаточна юридична відповідальність за діяльність помічника (заступника) залишається за ліцензованим приватним виконавцем (судовим приставом). 

В Україні помічник приватного виконавця — це переважно юридичний адміністратор, наділений суто адміністративними та підготовчими повноваженнями. Стаж помічника є лише альтернативою заміни короткострокового стажування.

Важливим аспектом у підвищенні рівня виконання судових рішень приватними виконавцями є зміцнення та розвиток саме інституту офісу приватного виконавця, зокрема і шляхом вдосконалення та розширення повноважень помічників приватного виконавця, перетворення їх з адміністраторів у повноцінних помічників та заступників. Стаж і досвід роботи помічником приватного виконавця має бути визначним на шляху до здійснення подальшої самостійної професійної діяльності.