Очікується, що найближчими днями Міжнародний суд ООН оголосить рішення стосовно попередніх (тимчасових) заходів у справі Південно-Африканської Республіки проти Ізраїлю щодо порушення останнім Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року. ПАР подала позов напередодні нового року, 11–12 січня відбулися перші слухання. На відміну від розгляду спорів по суті справи, що у міжнародних судах тривають роками, рішення про тимчасові заходи МС ООН ухвалює зазвичай швидко. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Так, скажімо, було з позовом України проти російської федерації, коли 26 лютого 2022 року Україна звернулась до Міжнародного Суду ООН. У позові українська сторона наполягала, що росія вдалася до повномасштабного збройного вторгнення через вигаданий привід «геноциду народу Донбасу», що фальшиві обвинувачення використала як casus belli і тим самим зловжила Конвенцією ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 р. Одночасно Україна звернулася до Суду з проханням застосувати тимчасові заходи проти росії. Їх було введено наказом Суду від 16 березня того ж року, тобто трохи більше за два тижні. 13 голосами «за» проти двох Міжнародний суд ООН ухвалив наступні пункти: 1) рф має негайно зупинити воєнні дії, які розпочала 24 лютого 2022 року на території України; 2) рф має забезпечити, щоб будь-які військові або нерегулярні збройні формування, які можуть керуватися або підтримуватися нею, а також будь-які організації та особи, які можуть підлягати її контролю чи керівництву, не вживали жодних заходів для підтримки воєнних дій, зазначених у п. 1. Одностайно склад Суду проголосував за п. 3 тимчасових заходів: «обидві сторони повинні утриматися від будь-яких дій, які можуть загострити чи поглибити спір у Суді або ускладнити його вирішення». Варто нагадати, що свої зобов’язання росія так і не виконала. Прямих засобів примусового виконання власних рішень найавторитетніший Суд у світі немає, це — сфера відповідальності Ради Безпеки ООН. У чому ПАР обвинувачує Ізраїль? Як зазначено у відповідному прес-релізі Суду, Південно-Африканська Республіка обвинувачує Ізраїль у ймовірних порушеннях Ізраїлем своїх зобов’язань відповідно до Конвенціі про запобігання злочину геноциду та покарання за нього («Конвенція про геноцид») щодо палестинців у секторі Гази. Згідно із заявою, «дії та бездіяльність Ізраїлю … носять геноцидний характер, оскільки вчиняються з конкретним умислом… знищити палестинців у Газі як частину ширшої палестинської національної, расової та етнічної групи». Південна Африка намагається встановити юрисдикцію Суду на основі п. 1 ст. 36 Статуту МС ООН та ст. IX Конвенції про геноцид, до якої приєдналися як ПАР, так і Ізраїль. У заяві від 29 грудня 2023 року також міститься клопотання про вжиття тимчасових заходів у справі. Отже, ця справа знаходиться на початку судового процесу. Він, утім, надалі може й не продовжитись — якщо МС ООН за юрисдикційними причинами відхилить позов до Ізраїлю з боку ПАР. Під час публічних слухань радник з правових питань міністерства закордонних справ Ізраїлю Тал Бекер заявив, що термін «геноцид» позивач використовує безпідставно, а ізраїльський прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу у спеціальному відеозверненні до Суду наголосив, що Ізраїль «бореться з терористами ХАМАСу, а не палестинським населенням». «Відповідно до міжнародного права Ізраїль реалізує право на самозахист після атаки бойовиків ХАМАС 7 жовтня 2023 року. Тоді, за даними ізраїльської сторони, були жорстоко вбиті, зґвалтовані, закатовані близько 1200 ізраїльтян та громадян інших країн. 240 були взяті у заручники», — зауважив віцепрезидент Української асоціації міжнародного права Тимур Короткий. Також він нагадав, що США, Євросоюзом, низкою інших держав угруповання ХАМАС включено до списку терористичних організацій. «Ситуація в Ізраїлі після 7-го жовтня — збройний конфлікт, застосованим є міжнародне гуманітарне право, — зазначає дослідниця Женевської академії міжнародного гуманітарного права Наталія Хендель. Як Ізраїль, так і ХАМАС повинні дотримуватися МГП. В своїх аргументах під час слухань 11–12 січня 2024 року представники Ізраїлю запевнили, що норми та принципи МГП, закріплені в Гаазькому положенні, Женевських Конвенціях 1949 року та міжнародному звичаєвому праві, добре розроблені та застосовні, і що Ізраїль їх повністю дотримується». Що має встановити МС ООН для схвалення попередніх заходів у справі? Пояснює Захар Тропін, доцент кафедри міжнародного права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка: «Міжнародний суд ООН має prima facie встановити наявність своєї юрисдикції, тобто здійснити обґрунтоване припущення про її існування. Заважаючи на наведені вище заяви, Ізраїль намагається довести очевидну відсутність юрисдикції, оскільки він жодним чином не вчиняє геноцид. Рішення щодо заходів забезпечення продемонструє чи є у МС ООН сумніви щодо цього. Коли буде рішення по юрисдикції у справі «Україна проти російської федерації: участь 32 держав»? Джерела «Юридичної газети» кажуть, що суд у Гаазі мав оприлюднити рішення стосовно своєї юрисдикції у важливій для України справі ще у грудні 2023 року. Але нині Україна досі перебуває в очікуванні офіційних вісток із Гааги. Зауважимо, що в міжнародному судочинстві поширеною є практика розділення провадження на дві стадії — юрисдикційну та по суті справи. Кожна стадія включає письмовий етап, під час якого сторони подають меморандуми, а також усний етап. Публічні слухання, під час яких представники та захисники виступають перед Судом — це саме те, за чим «Юридична газета» спостерігала із Гааги 18–27 вересня 2023 року та виклала це в матеріалі «Україна проти росії в Міжнародному суді справедливості». Якщо Міжнародний суд ООН підтверджує юрисдикцію, далі розпочинається етап розгляду справи по суті. Тривати він може ще протягом декількох років. Про відшкодування шкоди, завданої Україні збройною агресією російської федерації, в межах цього процесу можна буде говорити лише після рішення МС ООН по суті справи. Які ще справи про геноцид розглядає МС ООН у Гаазі? Це — справа стосовно застосування Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Гамбія проти М’янми). У 2019 році Гамбія звернулась до Суду, наголошуючи, що М'янма (колишня Бірма) порушила свої зобов'язання за «Конвенцією про геноцид», що повинна негайно припинити будь-які міжнародно-протиправні діяння та виконати зобов'язання щодо відшкодування збитків на користь постраждалих внаслідок актів геноциду. Йдеться про представників народу рохінджа — мусульманської етнічної меншості, які проживають в окремому районі здебільшого буддистської М’янми. В обґрунтуванні юрисдикції Суду Гамбія як заявник посилалася на ст. IX Конвенції про запобігання злочину та просила Суд запровадити у справі тимчасові заходи. Це МС ООН виконав у 2020 році. Згодом М’янма висунула попередні заперечення щодо юрисдикції МС ООН у справі, утім у 2021 році Міжнародний суд справедливості виніс рішення про прийнятність розгляду справи. Отже, нині триває письмова стадія розгляду справи по суті: одна сторона подає меморандуми, інша — контрмеморандуми. Кілька місяців тому стало відомо, що Канада, Данія, Франція, Німеччина, Королівство Нідерланди, Велика Британія та Північна Ірландія (спільно), а також Мальдівська Республіка подали до Суду заяву про своє втручання у справу щодо застосування Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Гамбія проти М’янми) відповідно до ст. 63 Статуту МС ООН та як учасники Конвенції. * * * Нещодавно Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього — одному з найважливіших міжнародних договорів, що був розроблений у відповідь на жахи Голокосту під час Другої світової війни — виповнилося 75-ть років. Заборона геноциду в сучасному міжнародному праві належить до імперативних міжнародно-правових норм — норм вищого ступеня обов’язковості.
19 січня 2024, 11:10