Судова сфера
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Головною зміною для усієї юридичної спільноти стало те, що з 7 серпня 2020 р. всі судові рішення, які були прийняті за період карантину, набули законної сили. 17 липня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Нормативно-правовий акт передбачає, що всі процесуальні строки, які були продовжені у зв’язку зі встановленням карантину, закінчуються через 20 днів.
Законодавець встановив, що у разі, якщо особа в період карантинних обмежень не мала можливості виконати певні процесуальні дії (оскаржити рішення, подати документи, усунути недоліки, ознайомитися з матеріалами справи тощо) у встановлений строк, тоді є можливість його продовжити за заявою учасника судового процесу впродовж 20 днів до моменту набрання чинності Закону.
Гральний бізнес
Як відомо, з 2009 р. в Україні заборонено організовувати і проводити азартні ігри, однак 11 серпня 2020 р. Володимир Зеленський підписав Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації азартних ігор» (далі - Закон), який вже набув чинності. Проект Закону неодноразово включали до порядку денного ВРУ, оскільки парламентарі після першого читання внесли близько 3,5 тис. правок. У зв’язку з цим для прийняття Закону знадобилося декілька засідань Верховної Ради України.
Головною метою документу є створення сучасної та ефективної нормативно-правової бази в сфері регулювання відносин щодо організації та проведення азартних ігор, заснованої на комплексному і системну підході їх регулювання. За рахунок впровадження ефективної моделі контролю з боку держави запропоновано забезпечити підхід щодо досягнення оптимального балансу між інтересами суспільства, учасників ринку та держави, а також створити додаткові умови для наповнення державного бюджету, що в подальшому спрямовуватиме такі надходження на підтримку медицини, спорту і культури.
Законом дозволено введення кількох видів грального бізнесу, а саме:
- організація азартних ігор у казино і онлайн-казино;
- прийом ставок у букмекерських конторах, у тому числі через інтернет;
- відкриття залів ігрових автоматів;
- проведення онлайн-ігор у покер.
Зазначені види діяльності в сфері організації та проведенні азартних ігор на території України можуть проводитися виключно за наявності у суб’єкта господарювання відповідної ліцензії з використанням сертифікованого і підключеного до державної системи онлайн-моніторингу грального обладнання та онлайн-системи організаторів азартних ігор.
Для контролю за гральним бізнесом буде створена спеціальна система онлайн-моніторингу, яка забезпечує цілодобовий прийом і обробку інформації про зареєстровані ставки, зроблені виплати, а також щодо валового доходу організатора азартних ігор тощо. Такі новоутворення дозволять державі контролювати дохід, з якого будуть сплачуватися податки і збори.
Законом також передбачено ряд обмежень. По-перше, організовувати азартні ігри зможуть лише компанії-резиденти України. По-друге, зали ігрових автоматів повинні бути розміщенні в готелях із 3-5 зірками за умови наявності не більше 50-х автоматів в одному залі. До того ж зали ігрових автоматів не можна відкривати в населених пунктах, де населення менше 10-ти тис. чоловік. По-третє, встановлено мінімальний вік гравця - 21 рік.
Із набранням чинності Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації азартних ігор» були внесені зміни до Цивільного процесуального кодексу України. Зокрема, п. 1-1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено розгляд судом у порядку окремого провадження справ про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх. Також Розділ IV «Окреме провадження» доповнено Главою 2-1 «Розгляд судом про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх», якою встановлено підсудність цих справ, осіб, які можуть бути заявниками, зміст заяви, розгляд справи та рішення суду. Окрім ЦПК України, цим Законом доповнено КУпАП, а саме ст. 1564 щодо порушення правил прийняття ставок у лотерею.
Податкові зміни
Законом України №466 була запроваджена податкова реформа в Україні, однак вже в липні парламентарі прийняли законопроект №2524 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців». Ним передбачено вдосконалити роботу електронного кабінету платника податків, спростити податковий облік, стимулювати добровільне обмеження паперового документообігу.
Державні органи стрімко запроваджують діджиталізацію в різних сферах, зокрема нормативно-правовий акт впроваджує вдосконалену електронну взаємодію платників податків із податковими органами. Тепер в електронному кабінеті відображатимуть податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги тощо. При цьому реєстрація в е-кабінеті відтепер не потребує заповнення договору про визнання електронних документів.
Ба більше, такі зміни дозволяють фізичним особам-підприємцям, які є неплатниками ПДВ, ввести облік у довільній формі, книгу обліку тепер не потрібно реєструвати та щоденно заповнювати, головне - фіксувати щомісячний дохід.
Соціальні зміни
Останніми змінами в соціальному житті українців було затвердження Кабінетом Міністрів України нового порядку вирахування середньомісячного сукупного прибутку сімей для всіх видів державної допомоги. Більш за все такі зміни стосуватимуться малозабезпечених сімей та одиноких матерів. Документ дозволяє штучно збільшити середній дохід сім’ї, тобто соціальна допомога стане меншою або зовсім її не зможуть отримувати.
Відтепер до сукупного доходу включатимуть:
- заробітну плату, стипендію, допомогу по безробіттю;
- грошові перекази з-за кордону;
- виплати фондів соціального страхування;
- задекларовані доходи;
- житлові субсидії та пільги на житлово-комунальні послуги. Винятком може слугувати подання документів для оформлення субсидії;
- грошове забезпечення військовослужбовців, окрім отримання таких виплат під час участі в АТО.
Відтепер для того, щоб отримати державну допомогу, необхідно подавати декларацію та довідку про доходи.
Щодо малозабезпечених сімей
До 1 липня розмір державної допомоги малозабезпеченим сім’ям не перевищував 75% прожиткового мінімуму, з усіма підвищеннями на дітей становив один прожитковий мінімум. Відтепер залишили норму, що розмір держдопомоги не може перевищувати один прожитковий мінімум, зокрема виріс розмір допомоги дітям, яким встановлено опіку чи піклування.
Також збільшили коло осіб, хто входить до складу сім’ї - безумовно, з їхніми прибутками, і неважливо, де вони знаходяться. До списку входять: чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти до 18-ти років, діти, які не перебувають у шлюбі, і навчаються на денній формі навчання у віці до 23-ти років. Якщо вони отримують стипендію, працюють в інших місцях, то увесь цей прибуток зараховуватиметься до сукупного доходу сім’ї.
Щодо одиноких матерів
Відтепер методика сукупного доходу загальна, якщо одинока мати отримує субсидію, при цьому має непоганий дохід, мешкає з батьками, які мають стабільний дохід, то держава може зупинити виплачувати соціальну допомогу. Також виплати можуть припинитися у разі виїзду матері на заробіток закордон більше, ніж на 2 місяці.
Даний порядок передбачає процедуру повернення виплачених коштів. Соціальні органи проводять ретельний моніторинг щодо державних виплат, у разі порушення системи їх отримання необхідно повернути виплачені кошти добровільно чи в судовому порядку.