У продовження попередньої статті про помилки сторони обвинувачення під час організації та проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі — НСРД), окремо можна виділити недоліки, що стосуються НСРД, яку може санкціонувати виключно прокурор — процесуальний керівник у кримінальному провадженні: контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Із самого початку існування Глави 21 у КПК України 2012 року практика пішла шляхом складання окремого, переважно нетаємного протоколу огляду та/або помітки та вручення грошових коштів особі, яка залучена до проведення НСРД у кримінальному провадженні та контролю за вчиненням злочину зокрема. Вказане цілком відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 271 КПК (прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину зобов’язаний зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів) та ст. 273 КПК (засоби, що використовуються під час проведення НСРД). Однак варто пам’ятати, що жодним нормативним актом протокол огляду та/або помітки й вручення грошових коштів не визначається як обов’язковий додаток до протоколу контролю за вчиненням злочину. Це радше окрема гласна слідча дія у підготовчих цілях до проведення НСРД — протокол огляду речі (ст. 237 КПК).
Читайте також: "Одна помилка — не біда: як ККС ВС оцінює неточності під час проведення НСРД".
Попри це, протокол огляду та/або помітки та вручення грошових коштів, який прямо впливає на результати проведення контролю за вчиненням злочину, завжди оцінюється судом у взаємозв’язку з окремим протоколом відповідної НСРД — що є досить логічним.
Такий підхід сформував ряд правових висновків ККС ВС, які є для нас орієнтирами під час дослідження вище вказаних письмових доказів.
Неправильне зазначення прізвища прокурора у протоколі помітки грошових коштів
Така помилка була предметом оцінки ККС ВС у постанові від 14.11.2023 у справі № 405/2175/18. Так, у протоколі про застосування заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 08.12.2017 прізвище прокурора, який прийняв постанову про проведення НСРД у виді контролю за вчиненням злочину від 07.12.2017, зазначено як ОСОБА_10, а не ОСОБА_9, як це було насправді. Апеляційний суд, у тому числі з цієї підстави, визнав названий протокол недопустимим доказом.
Натомість суд касаційної інстанції звернув увагу на той факт, що контроль за вчиненням злочину у цьому кримінальному провадженні проводився лише один раз і підставою його проведення була постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 07.12.2017, прийнята прокурором ОСОБА_9. Тож формальна помилка, яка полягала у неправильному зазначенні прізвища прокурора у протоколі помітки грошових коштів, не є підставою для твердження про те, що докази зібрано всупереч порядку, встановленому КПК.
Помилкове зазначення місця складання протоколу ідентифікації (помітки) грошових коштів
На думку ККС ВС, що висловлена в постанові від 26.11.2019 у справі №523/15896/15-к, судами першої та апеляційної інстанцій належно не перевірено і не надано вичерпних відповідей на доводи прокурора, який вважав необґрунтованим визнання недопустимими доказами протоколу ідентифікації (помітки) грошових коштів від 10.07.2015 і протоколу огляду та вручення грошових коштів від 10.07.2015.
Обґрунтовуючи своє рішення, апеляційний суд зазначив, що процесуальні дії з грошовими коштами в ході НСРД проводилися без процесуального оформлення, про що свідчать різні місця складання вказаних вище протоколів і часовий проміжок між цими слідчими діями у 5 хвилин.
Водночас ККС ВС узяв до уваги показання потерпілого ОСОБА_11, свідків працівника УСБУ в Одеській області ОСОБА_17 та прокурора ОСОБА_12, які підтвердили проведення ідентифікації (помітки) грошових коштів та їх вручення ОСОБА_11 саме у військовій прокуратурі Одеського гарнізону та про помилкове зазначення місця складання протоколу ідентифікації (помітки) грошових коштів від 10.07.2015 співробітником ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_17 у приміщенні УСБУ в Одеській області. А про складання протоколу ідентифікації (помітки) грошових коштів від 10.07.2015 саме в адміністративній будівлі військової прокуратури Одеського гарнізону свідчать також дані, що містяться у протоколі про результати контролю за вчиненням злочину.
Помилка в зазначенні часу в протоколі огляду та вручення грошових коштів
У цьому випадку ККС ВС погодився із судами першої та апеляційної інстанцій, які визнали протокол огляду і вручення грошових коштів недопустимим доказом, оскільки він складений до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, тобто до початку досудового розслідування.
Так, ККС ВС у постанові від 06.10.2021 у справі №761/17641/13-к відкинув доводи касаційної скарги прокурора щодо можливої помилки у зазначенні часу в протоколі огляду та вручення грошових коштів від 24.01.2013. З матеріалів провадження вбачалося, що у постанові прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 24.01.2013 дійсно є посилання на номер кримінального провадження у ЄРДР (№ 1201310000000103), однак ця постанова не містить даних про точний час її складання. Водночас у протоколі огляду і вручення грошових коштів вказано конкретний час з 12:00 до 12:30 24.01.2013, натомість дані про номер кримінального провадження в цьому протоколі відсутні.
Навіть якщо припустити, що вказана постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину була ухвалена після внесення відомостей до ЄРДР, тобто після 13:38 24.01.2013, у будь-якому разі виходить, що зазначений вище протокол огляду і вручення грошових коштів передував за часом як моменту внесення відомостей до ЄРДР, так і ухваленню прокурором вказаної постанови, що вказує на його недопустимість як доказу, а також на недопустимість зазначених у ньому коштів як речового доказу.
Неправильне зазначення у протоколі огляду кількості купюр, що були видані закупнику
У постанові ККС ВС від 06.06.2024 у справі №489/2769/22 посилання захисника на порушення органами досудового розслідування встановленого законом порядку використання заздалегідь ідентифікованих коштів через неправильне зазначення у протоколі їх огляду кількості купюр, що були видані закупнику (5 замість 7), а також непідтвердження легітимності їх походження, колегія суддів відкинула.
Відповідно до протоколу огляду речей і документів від 19.07.2022, предметом огляду були 7 грошових купюр номіналом по 50 грн кожна, надалі видані ОСОБА_8. Описова частина протоколу містить сліди виправлення у надрукованому тексті цифри «5» на цифру «7» шляхом рукописного напису чорнилом. Зазначене, на думку ККС ВС, має характер усунення технічної помилки, не свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і не викликає жодних сумнівів щодо змісту процесуального документа, описова частина якого містить повний перелік 7 купюр номіналом по 50 грн з ідентифікаційними ознаками кожної.
Непідтвердження стороною обвинувачення легітимності походження коштів, відповідно до позиції ККС ВС, не впливає на законність і обґрунтованість судових рішень, оскільки працівники правоохоронних органів не затримували ОСОБА_6 одразу після проведення оперативної закупки та не вилучали у нього кошти. З огляду на зазначене суди не використовували на підтвердження своїх висновків про винуватість засудженого у збуті наркотичних засобів даних про отримання ним від закупника ідентифікованих грошей і самих купюр як речових доказів.
Окремо потрібно виділити помилки, які стосуються самих протоколів контролю за вчиненням злочину — тут усе набагато цікавіше.
Неправильна форма контролю за вчиненням злочину
У постанові від 15.10.2024 у справі №303/1425/18 ККС ВС визнав невмотивованими аргументи сторони захисту, яка вважала, що прокурором було неправильно визначено форму контролю за вчиненням злочину, а саме — замість спеціального слідчого експерименту було зазначено імітування обстановки злочину.
Так, із дослідженого судами попередніх інстанцій протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 02.01.2018 убачається, що оперативними працівниками було зафіксовано факт триразового вручення ОСОБА_10 грошових коштів, які він передавав ОСОБА_9, який, своєю чергою, 11.09.2017 передав ОСОБА_7 2000 грн за прийняття рішення на користь заявника.
З огляду на викладене, хоча прокурором і неправильно визначено назву різновиду НСРД — контроль за вчиненням злочину у виді імітування обстановки злочину, однак у самій постанові було надано обсяг повноважень саме на проведення спеціального слідчого експерименту, який відповідно до змісту протоколу за результатом проведення НСРД фактично був проведений у межах доручення прокурора.
Схожу правову позицію висловлено ККС ВС у постанові від 27.04.2023 у справі №754/8343/16-к.
Відсутній протокол контролю за вчиненням злочину
Цікава ситуація розглянута ККС ВС у постанові від 22.02.2024 у справі №688/3517/16-к, коли сторона обвинувачення взагалі забула скласти протокол за результатами проведення контролю за вчиненням злочину.
ККС ВС, знову ж таки, почав аналіз із протоколів вручення свідку ОСОБА_8 заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів, складених 17 та 23.12.2015 детективом на виконання постанови прокурора про проведення НСРД — контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту. Далі суд зазначив, що саме ці грошові кошти, які були ідентифіковані та вручені ОСОБА_8, із відповідними номерами та серіями, виявлено та вилучено під час обшуку в ОСОБА_6 (200 доларів США) та ОСОБА_10 (1100 доларів США).
Одночасно із проведенням контролю за вчиненням злочину стороною обвинувачення проводилися аудіо-, відеоконтроль особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.
Суд першої інстанції, дослідивши протоколи огляду предметів (грошових коштів) з додатками від 17 та 23.12.2015, протоколи обшуків у ОСОБА_6 та ОСОБА_10 від 24.12.2015, протоколи за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 30.12.2015, визнав їх належними та допустимими доказами.
З огляду на наявність у матеріалах провадження вищевказаних протоколів суд першої інстанції, на думку ККС ВС, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутність окремого протоколу про хід та результати НСРД — контролю за вчиненням злочину не є порушенням вимог статей 104, 252 і п. 4 ст. 271 КПК України.
Крім того, захисник у касаційній скарзі не зазначив, яким чином відсутність відомостей, які б мали міститися в окремому протоколі про результати контролю за вчиненням злочину, могла вплинути на доведеність факту одержання неправомірної вигоди та достовірність здобутих фактичних даних.
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що відсутність окремого протоколу про хід та результати НСРД — контролю за вчиненням злочину у цьому провадженні не призвела до істотного порушення вимог КПК України, прав та інтересів обвинувачених, є правильним.