Сьогодні все частіше говорять про «нову практику захисту бізнесу» у справах Бюро економічної безпеки України. І хоч економічні провадження для адвокатської спільноти не нові, та нова філософія діяльності Бюро змушує адвокатів ухвалювати інші стратегічні рішення щодо лінії захисту. Відповідно трансформується і практика: змінюється тактика, інструменти і вимоги до експертизи команди.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Один із ключових елементів нової філософії БЕБ — нульова толерантність до корупції. Практичний наслідок очевидний: змінюється поведінка клієнтів і зростає запит на професійний юридичний захист, адже бізнес дедалі частіше відмовляється від «обхідних» варіантів і приходить до адвоката за рішенням в межах закону.
І тут починається найцікавіше для юридичної спільноти. Економічні злочини — це насамперед документи, цифри й холодний аналіз, і у таких кейсах класична кримінальна школа часто не дає конкурентної переваги. Натомість сильнішими є команди, які працюють на стику кримінального процесу та податково-фінансової спеціалізації й водночас розуміють, як у компанії влаштовані бізнес-процеси.
Більшість проваджень БЕБ — це обвинувачення, пов’язані з несплатою податків. Тому юрист із «загальною» підготовкою тут просідає вже на старті: у розумінні природи донарахувань, логіки податкових спорів, методик розрахунку збитків і процесуальної ролі експертизи. У результаті такі справи вимагають не універсального підходу, а командної комбінованої роботи.
На практиці найкраще працює модель, яка поєднує щонайменше три компетенції:
1. Адвокат у галузі кримінального права, який має досвід захисту бізнесу й розуміє бізнес-процеси.
2. Податковий адвокат, який професійно аналізує податкову частину справи: перевіряє підстави та методику донарахувань, знаходить слабкі місця в актах і розрахунках.
3. Судово-економічний експерт, який у таких справах не обмежується формальним висновком, а працює як частина стратегії захисту: перевіряє логіку й методику розрахунків та допомагає сформулювати економічно обґрунтовану позицію захисту. Важливий нюанс: потребу в такому економічному аналізі нерідко швидше і якісніше закриває приватний судово-економічний експерт, оскільки він зазвичай гнучкіший у взаємодії з командою захисту, більш клієнтоорієнтований у комунікації, краще розуміє, що саме потрібно довести, і коректно відображає це у висновку.
Водночас ефективність такої команди визначає не лише набір компетенцій, а й системний досвід роботи зі справами БЕБ. Без цього складно правильно оцінити ризики, пріоритети доказування та процесуальні тригери органу.
Досвід у справах БЕБ: ключ до прогнозованої стратегії
Окрім правильної спеціалізації та командної роботи, є ще один важливий чинник — системна робота з кейсами БЕБ і накопичення практичного досвіду в таких проєктах. Коли юрист регулярно супроводжує цю категорію справ, він починає розуміти внутрішню кухню Бюро: які в нього KPI, що вважається червоними прапорцями, які документи запитуватимуть передусім і на що звертатимуть основну увагу. На нашому прикладі: за останні пів року маємо понад 10 масштабних кейсів із успішним результатом для клієнта, і цей досвід вже сформував чітке розуміння практичних підходів БЕБ у різних напрямах — від акцизу та ПДВ до інших типових сюжетів, зокрема дроблення бізнесу та суміжних ризиків.
Завдяки цьому захист будується не навмання: адвокат може одразу, спираючись на досвід, пояснити клієнту реалістичні сценарії розвитку подій, правильно підготувати комунікацію з органом і, за потреби, презентувати позицію захисту чи обговорювати процесуальні рішення в межах допустимих механізмів (зокрема щодо врегулювання податкової складової).
Ще одним елементом нової практики захисту є інституційна зв’язка БЕБ із прокуратурою та судами. Нова філософія БЕБ запрацює повноцінно лише за умови, що інституційна зв’язка з прокуратурою та судами буде підкріплена спільними принципами й співмірною експертизою на всіх рівнях процесу.
На практиці трапляється, що прокуратура інколи діє за старими правилами гри, а суд не завжди готовий рухатися в логіці, яку пропонує БЕБ, або сприймати нову філософію як робочу рамку для економічних проваджень. Тому ключове питання не про наміри, а про модель взаємодії: як саме БЕБ, прокуратура і суд синхронізуватимуть підходи, щоб економічні справи розглядалися прогнозовано і якісно.
Сьогодні БЕБ намагається працювати в межах наявної інституційної архітектури, і в багатьох кейсах це дає результат. Водночас у професійному середовищі обговорюються труднощі комунікації між ланками системи, які впливають на темп і якість процесу, і їх не можна ігнорувати.
У перспективі можна окреслити два базові сценарії розвитку подій:
• Перший сценарій — формування спеціалізованої інфраструктури: окремої економічної прокуратури та спеціалізованого суду, які працюватимуть з економічними правопорушеннями на належному рівні експертизи. Це було б логічним кроком, адже саме спеціалізація забезпечує якість і прогнозованість.
• Другий сценарій — рух у нинішній конфігурації, коли всі учасники процесу поступово адаптуються до того, що БЕБ діє за власною логікою та правилами. У такому разі правила гри ставатимуть зрозумілішими радше через накопичення практики та усталення підходів, ніж через інституційне перезавантаження.
Один із ключових викликів для адвокатів, на мою думку, який потрібно враховувати вже зараз, щоб правильно прораховувати кроки на майбутнє — це відсутність сталої судової практики. Судова практика за цією категорією справ поки що не сформувалася: підходи судів залишаються неоднорідними, а прогнозованість рішень — низькою. Це означає, що сторони процесу працюють в умовах підвищеної невизначеності: немає усталених підходів судів до ключових питань доказування, кваліфікації та оцінки експертних висновків.
Невирішені питання, які турбують адвокатів і бізнес
Окремо варто зафіксувати низку питань, які найбільше турбують адвокатську спільноту та бізнес. Вони залишаються відкритими й на практиці впливають на якість захисту і прогнозованість процесу.
1. Статус і якість аналітичного продукту БЕБ. Бюро транслює таку позицію, що аналітичний продукт не має доказової сили, співмірної з іншими доказами. В такому разі його варто розглядати аналогом рапорту, тобто як узагальнення фінансової аналітики господарських операцій на підставі первинних документів, які отримало БЕБ. Сам собою такий документ не є «страшним», за умови, що він не підміняє первинку і не перетворюється на центральний елемент обґрунтування позиції.
Моє бачення розв’язання цієї проблеми таке: не використовувати аналітичний продукт як опорний документ у зверненнях до слідчого судді. Натомість подавати первинні документи, а в клопотанні описувати висновки, до яких дійшло слідство. Це один із способів зняти напругу, коли аналітичний продукт фактично підміняє доказову базу.
Альтернатива — інший шлях: більш чітке законодавче регулювання порядку підготовки аналітичного продукту, вимог до його якості, можливості оскарження та, за потреби, відповідальності аналітика за неякісний/необґрунтований висновок. Наразі це питання залишається неврегульованим і створює ризики як для сторони обвинувачення, так і захисту.
2. Старі справи та потреба аудиту. Друга проблема — так звані старі справи. Ми розуміємо, що до приходу нового керівництва БЕБ не всі провадження запускалися з належними підставами й належною процесуальною метою. Частина з них могла відкриватися «за інерцією» або на сумнівних тригерах (умовно — заява особи, яка має конфлікт із підприємством).
Тому логічним кроком виглядає аудит таких проваджень і закриття справ, які роками висять без реального руху та перспективи і, очевидно, не мають належного процесуального фундаменту. Для практики захисту це критично: наявність «мертвих» проваджень створює постійний тиск на бізнес і спотворює картину правозастосування.
3. Неузгодженість між ДПС і БЕБ у питаннях донарахувань. Третя проблема — відсутність належної узгодженості між ДПС і БЕБ щодо встановлення та підтвердження недонарахованих податків. Водночас у практиці є механізми взаємодії: для врегулювання питання підприємство ініціює позапланову перевірку або подає уточнюючу декларацію, після чого ДПС зазвичай включається в процес.
Однак це працює не завжди так, як очікує бізнес. Підприємці хочуть, щоб ДПС була системно залучена до перевірки розрахунків, на яких ґрунтуються претензії БЕБ щодо несплати. Наразі універсального, стандартизованого рішення немає, але цей фактор потрібно прямо визнавати й враховувати у стратегії захисту.
Я поділяю позицію багатьох податкових адвокатів: у класичній моделі, коли спочатку ДПС проводить перевірку, складає акт, далі проходять процедури оскарження, і лише потім матеріали (за наявності ознак) передаються до правоохоронного органу, немає нічого поганого. Ба більше, доцільно активніше використовувати цю логіку або принаймні у випадках самостійного виявлення БЕБ потенційних кримінальних правопорушень залучати представників ДПС — чи то для підготовки аналітичного продукту, чи для іншого способу верифікації розрахунків несплачених податків. Це могло б зняти частину напруги у взаємодії «ДПС — БЕБ» та підвищити довіру до якості розрахунків.
Отже, нова філософія БЕБ уже формує для юридичної спільноти іншу практику захисту бізнесу: більш доказову, командну й орієнтовану на податково-фінансову матерію та якісну експертизу. Водночас ефективність цієї практики залежить не лише від компетенцій захисників, а й від інституційної узгодженості з прокуратурою та судами, а також від розв’язання ключових проблем, які сьогодні стримують передбачуваність процесу. Саме це визначить, чи стане новий підхід БЕБ прогнозованим і справді цивілізованим середовищем для бізнесу та правників.