В умовах повномасштабного наступу держави-агресора вперше за часи незалежності Україна вдалася до безпрецедентних заходів. Задля збереження держави як такої керівництво країни ухвалило низку рішень, які викликали гостру дискусію в суспільстві. Серед них — заборона перетину державного кордону України, яка більшою мірою торкнулася чоловіків. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Водночас Конституція України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання та право вільно залишати територію України. Разом із тим Основний Закон передбачає винятки: право на свободу пересування належить до тих особистих прав громадянина, які можуть бути обмежені в умовах воєнного стану. І поки професійна спільнота та громадянське суспільство дискутують про доцільність такого заходу і категорії осіб, яких він має стосуватися, кожна окрема людина, щодо якої законом передбачена така заборона, має дедалі більше причин шукати можливі шляхи її «оминути»: хтось хоче відпочити за кордоном, хтось змушений їхати у відрядження до іноземних партнерів, хтось хоче уникнути мобілізації, а хтось планує покинути країну назавжди. І за будь-якого сценарію розвитку подій потрібно зважити всі pro et contra та чітко розуміти наслідки, до яких може призвести незаконний перетин державного кордону, особливо коли йдеться про людину, яка є засновником чи керівником бізнесу в Україні. Що таке незаконний перетин кордону та які його прояви Соціальні мережі, канали в месенджерах та окремі пропозиції від «знайомого знайомих, якому вдалося виїхати» рясніють найрізноманітнішими способами виїзду за кордон. Тому першочергово варто визначити, що саме закон вважає незаконним перетинанням державного кордону.Згідно з положеннями ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, незаконним є перетинання державного кордону України: будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України — це найпоширеніші способи, про які ми читаємо у ЗМІ: переплисти річку Тису чи перейти високогір’ям Карпат. Водночас перелік таких місць може бути значно ширшим; у пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів — як повністю без документів, таємно сховавшись у певних відсіках транспортних засобів, так і за відсутності частини документів, необхідних для перетинання кордону; у пунктах пропуску через державний кордон України з використанням підроблених документів або документів, що містять недостовірні відомості про особу — наприклад, із використанням фальшивого паспорта громадянина України; без дозволу відповідних органів влади. За вчинення таких дій або спробу перетинання державного кордону за таких умов особу можуть притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу від 3 400 до 8 500 грн або адміністративного арешту строком до 15 діб із конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Зазвичай ідеться про навігаційні пристрої, засоби зв’язку, транспортні засоби, інструменти для подолання огорож та перешкод тощо. При цьому на практиці виявлення таких порушень часто супроводжується не лише складанням відповідного протоколу та його направленням до суду для подальшого розгляду, а й адміністративним затриманням порушника та доставленням його до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Варто зазначити, що саме на цьому етапі можуть відбуватися найбільш суттєві порушення прав людини — від порушення права на правову допомогу до незаконного затримання та позбавлення волі. Перетин кордону у фокусі норм кримінального права Залежно від обставин перетинання державного кордону людину можуть притягнути і до кримінальної відповідальності, зокрема якщо в діях порушника вбачатимуться склади таких злочинів: підроблення чи використання підроблених документів, печаток, штампів (ст. 358 КК України). Зазвичай ідеться про підроблені паспорти, посвідчення, довідки ВЛК або документи, що дають особі право виїзду за кордон; пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК України). Це має місце, коли особа намагається «на місці вирішити питання» та пропонує працівникам Державної прикордонної служби грошові кошти, майно чи інші блага в обмін на пропуск такої людини за кордон; ухилення від призову на військову службу під час мобілізації (ст. 336 КК України). Зазвичай це вбачають у діях чоловіків, які підпадають під мобілізацію та намагаються перетнути державний кордон саме з метою уникнення проходження військової служби; незаконне переправлення осіб через державний кордон України (ст. 332 КК України). Це стосується безпосередніх організаторів таких «схем», які займаються організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництвом такими діями або сприянням їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів чи усуненням перешкод; перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора (ст. 332-2 КК України). При цьому важливо зазначити, що якщо за перші два види злочинів закон допускає застосування штрафу як покарання, то останні три, які більш тісно пов’язані з незаконним перетинанням державного кордону, передбачають мінімальне покарання у виді позбавлення волі. Це свідчить про досить сувору позицію держави щодо потенційних охочих перетнути кордон у незаконний спосіб — як з метою запобігання таким діям, так і з метою виправлення засуджених осіб та недопущення вчинення ними таких дій у майбутньому. До якого виду відповідальності — адміністративної чи кримінальної — буде притягнуто особу та про яке покарання йтиметься, залежить від конкретних обставин справи і потребує детального вивчення матеріалів. Проте у будь-якому разі варто враховувати, що, крім персональної відповідальності конкретної людини, незаконне перетинання державного кордону може мати наслідки і для всього бізнесу, засновником чи керівником якого є ця людина. Людина через кордон — бізнес під тиск Потрапляння людини в поле зору правоохоронних органів дуже часто стає ризиком не тільки для нормального укладу життя самої людини, а й для функціонування бізнесу, до якого вона дотична. Не секрет, що в умовах загальної мобілізації збереження кадрів є одним із найскладніших завдань для керівників компаній. Але що очікує на компанію у разі, коли ситуація стосується безпосередньо тих, хто стоїть на чолі бізнесу? Поговоримо про можливі негативні наслідки. 1. Неможливість повноцінного керування компанією Незалежно від виду відповідальності очевидно, що засновник або керівник компанії буде обмежений у доступі до процесу керівництва своїм бізнесом. Єдине питання — якою мірою: або це часткова обмеженість через залученість до адміністративних процедур та судового розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, або повна ізоляція через доставлення до ТЦК з подальшим проходженням військової служби чи обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У будь-якому разі притягнення до відповідальності за незаконне перетинання кордону, враховуючи можливі наслідки таких дій, вимагатиме включення людини в процес і на певний час обмежить часовий ресурс на керівництво бізнес-процесами. 2. Часткове або повне блокування роботи бізнесу Якщо йдеться про початок досудового розслідування за можливими фактами вчинення кримінальних правопорушень засновником чи керівником, правоохоронці можуть вдаватися до всіх можливостей, наданих їм кримінальним процесуальним законодавством. Виклики до слідчого як потенційного підозрюваного, так і співробітників як свідків, накладення арешту на грошові кошти та інше майно керівника або навіть компанії, проведення допитів, обшуків та інших слідчих дій, застосування запобіжних заходів можуть паралізувати або навіть фактично зупинити функціонування всього бізнесу. 3. Надмірна увага до компанії та її процесів Встановлюючи особу порушника, правоохоронці неодмінно звернуть увагу на його місце роботи та джерела доходу. Залежно від обставин конкретної справи цілком реалістичною може бути ситуація пошуку скелетів у шафі: нібито розслідуючи виключно обставини незаконного перетинання кордону керівником, правоохоронці нададуть прискіпливу оцінку його бізнесу та відповідності його діяльності чинному законодавству. Юридична практика знає багато випадків, коли з одного кримінального провадження внаслідок самостійного виявлення слідчими обставин інших правопорушень може з’явитися декілька інших. Ключове — отримати доступ до інформації про людину та її бізнес. 4. Репутаційна криза Притягнення керівництва компанії до відповідальності — завжди під пильною увагою як держави, так і партнерів. Потенційні замовники можуть відмовлятися від співпраці, партнери — розривати ділові зв’язки та контракти, держава — відмовляти в доступі до участі у тендерах чи наданні пільг. Фактично, ризикуючи бути притягненим до відповідальності під час незаконного перетину кордону, керівник бізнесу ставить під загрозу не тільки свою репутацію, а й увесь свій бізнес та його подальшу діяльність. Висновки Незаконний перетин кордону, залежно від конкретних обставин справи, може мати наслідком притягнення керівника або засновника компанії до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Сам процес притягнення до відповідальності вимагатиме залученості людини, що може призвести до часткової втрати уваги до бізнес-процесів, а також поставити під ризик не лише нормальне функціонування, а й існування бізнесу загалом. Масштаб можливих негативних наслідків для бізнесу у зв’язку з притягненням керівника або засновника до відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України слід оцінювати індивідуально в кожному випадку: від мінімального — у разі притягнення керівника до адміністративної відповідальності у виді штрафу та відсутності підстав для можливих подальших дій з боку державних органів — до максимального, у разі проведення досудового розслідування за фактами можливого вчинення кримінальних правопорушень з усіма можливими наслідками. Вчасне залучення адвоката для оцінки ситуації та надання правової допомоги суттєво знижує ризик настання негативних наслідків як для керівництва компанії, так і для бізнесу загалом. Про авторку Олена Гаджук — адвокатка, керуюча партнерка HADZHUK & PARTNERS, PhD, позаштатна радниця Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
15 травня 2026, 17:41