У наш час складно уявити людей без мобільного телефону та месенджерів, які давно стали невіддільною частиною нашого життя. Саме там ми спілкуємося, працюємо, продаємо, купуємо, позичаємо гроші, вирішуємо робочі та повсякденні питання.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Через таку прив’язку до месенджерів судова практика України поступово адаптувалася до сучасних способів комунікації.
Дедалі частіше Верховний Суд аналізує електронне листування сторін, звертає увагу на метадані, спосіб отримання інформації, належність номерів телефонів чи акаунтів сторонам спору, а також оцінює цілісність електронних доказів.
Саме листування іноді стає головним доказом домовленостей між сторонами щодо:
● погодження вартості робіт,
● передачі технічних завдань,
● узгодження строків,
● підтвердження поставки товару
● або навіть наявності трудових відносин.
Що таке метадані
Водночас суди вже не обмежуються лише оцінкою змісту повідомлень. Практика Верховного Суду свідчить: дедалі частіше вирішальне значення мають саме метадані електронного доказу.
Метадані в контексті листування в месенджерах — це технічна інформація про файл або повідомлення, яка дозволяє встановити його походження, момент створення, зміну, надсилання чи отримання.
Наприклад, вона може містити точну дату й час створення фото чи повідомлення, модель телефону або камери, геолокацію, інформацію про пристрій, з якого редагувався файл, або навіть дані про програму, через яку вносилися зміни.
Саме метадані допомагають суду оцінити автентичність електронного доказу та зрозуміти, чи не редагувалися повідомлення, чи не створювалися вони штучно, чи не монтувалися скриншоти, чи не втручалися у зміст листування після його створення.
У сучасних спорах проблема полягає в тому, щоб не лише довести сам факт листування, а й підтвердити, що повідомлення не були змінені, сфальсифіковані або вирвані з контексту.
Відтак суди дедалі частіше звертають увагу на спосіб фіксації переписки та можливість перевірити її технічні характеристики.
Електронні докази та оригінали
У контексті судового розгляду справ варто розуміти, що подання електронного доказу в паперовій копії не робить його недопустимим.
Водночас суд може не взяти до уваги паперову копію електронного доказу, якщо сторона не подала оригінал електронного доказу, а інший учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність паперової копії оригіналу.
Такий підхід уже є усталеним у судовій практиці. Зокрема, відповідні висновки зробив Верховний Суд у постановах від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20 та від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21.
Потрібно враховувати, що суд може розглядати листування у месенджері як доказ лише тоді, коли можна встановити авторів переписки та її зміст.
Питання належності й допустимості таких доказів суд оцінює окремо у кожній справі — з урахуванням усіх обставин та інших доказів.
Якщо суд дійде висновку, що листування дозволяє встановити його учасників і підтверджує певні обставини, наприклад, наявність домовленостей, перемовин чи інших правовідносин між сторонами, то суд зможе оцінити таке листування разом з іншими доказами у справі.
Саме такого підходу дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21.
Скриншот — не завжди достатній доказ
Показовим є те, що Велика Палата Верховного Суду фактично підтвердила: відсутність класичних письмових документів сама по собі не виключає можливості довести правовідносини шляхом перевірки електронного листування.
Водночас таке листування не можна оцінювати окремо від інших обставин у справі. Суд досліджує:
● кому належали засоби комунікації;
● чи підтверджується використання конкретних номерів телефонів або акаунтів іншими доказами;
● чи збігається зміст переписки з подальшими діями сторін;
● чи є технічні ознаки автентичності електронних даних.
Окремої уваги заслуговує питання правильного оформлення та подання електронних доказів. На практиці учасники спору часто подають до суду звичайні скриншоти листування, вважаючи цього достатнім для підтвердження своєї позиції.
Проте сам по собі скриншот не завжди містить достатньо інформації для перевірки достовірності доказу. Наприклад, він може не відображати дату створення файлу, інформацію про пристрій, джерело отримання даних або інші технічні характеристики, які дозволяють перевірити автентичність повідомлень.
Щобільше, розвиток сучасних технологій значно ускладнює оцінку подібних доказів. Сьогодні існує велика кількість програм, які дозволяють змінювати зміст переписки, створювати фейкові скриншоти або редагувати зображення без очевидних слідів втручання.
Саме тому судова практика поступово відходить від формального підходу «є скриншот — є доказ» і переходить до глибшого аналізу електронних даних та технічних параметрів їх створення.
Особливості фіксації листування для використання в суді
Окремо варто звернути увагу на процес фіксації електронного листування. Якщо існує ризик видалення повідомлень, зміни інформації або втрати доступу до акаунтів, доцільно залучати спеціалістів для належної фіксації електронних доказів.
Частіше за все для такої фіксації залучають нотаріуса та технічного спеціаліста, які проводять огляд електронних доказів і фіксують їхні технічні характеристики. Вони оглядають вебсторінки та пристрої, зберігають електронні файли разом із метаданими, фіксують учасників листування та текст переписки, час створення файлів та фактичної фіксації, технічну інформацію про пристрої та інші дані, які в майбутньому дозволяють підтвердити автентичність доказу в суді.
Практика показує, що правильна фіксація доказів на початковому етапі часто визначає, чи зможе сторона надалі використати таке листування в судовому процесі як повноцінний доказ на підтвердження своєї позиції.
Висновок
Як бачимо, Верховний Суд уже адаптував свою практику до сучасного спілкування та обміну файлами через месенджери та цифрові пристрої.
Тепер суди відійшли від формальної оцінки скриншотів і тексту повідомлень та частіше аналізують технічні характеристики електронних доказів:
● метадані;
● спосіб створення файлів;
● ознаки редагування;
● та інші технічні деталі, які дозволяють перевірити справжність переписки.
Тому сьогодні важливе не лише те, що саме написано у повідомленні, а й те, чи можна підтвердити його походження, цілісність та автентичність.