В українському правовому середовищі комплаєнс тривалий час сприймався як елемент корпоративної культури або як додаткова функція великих міжнародних компаній. Для значної частини українського бізнесу, особливо поза фінансовим сектором, комплаєнс залишався радше концепцією міжнародних стандартів, ніж практичним інструментом управління. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Однак останні роки суттєво змінили цю реальність. Посилення регуляторного контролю, санкційні режими, вимоги міжнародних партнерів, фінансовий моніторинг, антикорупційне законодавство, а також зростання ролі репутаційних ризиків фактично перетворили комплаєнс із «best practice» на елемент правової безпеки бізнесу. Для юристів та адвокатів це означає зміну самої логіки роботи з правовими ризиками. Якщо раніше юридична функція здебільшого реагувала на порушення або конфлікти вже після їх виникнення, то сьогодні дедалі більшої ваги набуває інший підхід — системне запобігання правовим ризикам на рівні організації. Комплаєнс і право: від реакції до попередження Юридична професія традиційно працює з наслідками порушень: судові спори, регуляторні провадження, адміністративна відповідальність, корпоративні конфлікти. Проте сучасна модель управління ризиками зміщує фокус із реагування на порушення до їх запобігання. Саме у цьому контексті комплаєнс стає частиною правової інфраструктури організації. Йдеться про систему, яка забезпечує, щоб діяльність компанії відповідала: вимогам законодавства; регуляторним обмеженням; міжнародним санкційним режимам; внутрішнім політикам та процедурам. Професор Joseph Murphy, один із засновників сучасної комплаєнс-професії, формулює це так: «Compliance programs exist to prevent and detect misconduct and to promote an organizational culture that encourages ethical conduct». Інакше кажучи, комплаєнс — це механізм, який дозволяє зменшити ймовірність порушень ще до того, як вони перетворяться на юридичну проблему. Для юристів це означає перехід від ролі «реагування на кризу» до ролі архітекторів системи правової стійкості організації. Український контекст: нові ризики для бізнесу Ситуація в Україні робить комплаєнс особливо актуальним. Після 2022 року український бізнес працює у середовищі, де поєднуються кілька складних факторів: посилення фінансового моніторингу; санкційна політика; регуляторні вимоги у різних секторах; контроль за ланцюгами постачання; підвищені вимоги міжнародних партнерів. У цих умовах юридичні ризики стають багатовимірними. Йдеться не лише про порушення законодавства, але й про: санкційні обмеження; взаємодію з ризиковими контрагентами; порушення антикорупційних стандартів; недоліки внутрішнього контролю; репутаційні ризики, які можуть трансформуватися у юридичні наслідки. Саме тому комплаєнс стає системним інструментом управління правовими ризиками. Чому комплаєнс важливий для юристів Для юристів комплаєнс має подвійне значення. По-перше, він дозволяє організації зменшити ризик порушень, що автоматично зменшує ймовірність судових спорів, штрафів або регуляторних санкцій. По-друге, комплаєнс створює внутрішню систему документування та контролю, яка може мати вирішальне значення у випадку перевірок або розслідувань. У багатьох юрисдикціях наявність ефективної комплаєнс-системи враховується регуляторами під час оцінки відповідальності компанії. Інакше кажучи, комплаєнс може стати важливим елементом правового захисту організації. Міжнародні стандарти: ISO 37301 Побудова ефективної комплаєнс-системи дедалі частіше спирається на міжнародні стандарти. Одним із ключових документів є ISO 37301 — Compliance Management Systems, який визначає вимоги до систем управління комплаєнсом. Стандарт передбачає: системну ідентифікацію комплаєнс-ризиків; участь керівництва у формуванні культури доброчесності; регулярний моніторинг дотримання вимог; постійне вдосконалення внутрішніх процедур. Особливу увагу стандарт приділяє ролі керівництва організації, що у міжнародній практиці описується концепцією tone from the top. Фактично це означає, що ефективний комплаєнс неможливий без підтримки топменеджменту. Дефіцит комплаєнс-фахівців Попри зростання значення комплаєнсу, український ринок досі стикається з очевидним дефіцитом спеціалістів у цій сфері. Комплаєнс-офіцер — це професія, яка поєднує: правову експертизу; управління ризиками; внутрішній контроль; аналітику даних; розуміння бізнес-процесів. Саме тому багато компаній сьогодні шукають юристів, які здатні працювати не лише у традиційній юридичній функції, а й у ролі фахівців із комплаєнсу. А тепер питання до юридичної спільноти; Як виглядає комплаєнс на практиці в українських організаціях? Чи має ця функція реальну підтримку керівництва? Чи вистачає інструментів для управління комплаєнс-ризиками? Чи достатньо підготовлених фахівців? І що, на думку практиків, потрібно змінити для розвитку цієї сфери? Саме для того, щоб отримати відповіді на ці питання від представників бізнесу, юридичної спільноти, державних органів та освітніх установ, ми підготували коротке опитування. Заповнення анкети займе приблизно 7–10 хвилин, однак ваш досвід може допомогти сформувати реальну картину розвитку комплаєнсу в Україні.
10 березня 2026, 13:12