На початку цього року очільник БЕБ О. Цивінський презентував ідею досудового врегулювання податкових правопорушень. Ми проаналізували переваги та недоліки цієї ініціативи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Обвинувальні акти та вироки у справах про податкові злочини — рідкість. Згідно з офіційною статистикою за 2024 рік, лише 7 справ завершилися вироком, тоді як 150 — були закриті судом у зв’язку з добровільним відшкодуванням податків.
Ідея БЕБ полягає в тому, що у разі добровільної сплати податків та додаткового платежу на користь ЗСУ справа не передаватиметься до суду, а закриватиметься слідчим або прокурором.
Як це працює сьогодні?
Існує спеціальна процедура звільнення від відповідальності за ухилення від сплати податків. Загальний алгоритм: реєстрація провадження → слідство → «добровільна» сплата податків → підозра → передача справи до суду → ухвала суду про звільнення від відповідальності та закриття провадження.
Сплата податків обов’язково передує підозрі. А підозра директору/головному бухгалтеру – обов’язкова для подальшого закриття провадження судом.
Очевидні недоліки наявної процедури:
● Розмір «несплачених» податків — часто необґрунтований. Його визначають аналітики/спеціалісти, які працюють при органі слідства.
● Традиційні «силові» методи слідства (обшуки, арешти майна, блокування рахунків, НСРД) створюють додатковий дискомфорт бізнесу. Як наслідок, він змушений сплатити необґрунтовану суму податків.
● Бізнес обмежений у збиранні та поданні своїх доказів (зокрема, щодо сум «несплачених» податків). До підозри — проводити експертизи, ініціювати заходи забезпечення — неможливо. Після підозри — уже недоцільно (зменшити вже сплачену суму податків до реальної — неможливо).
● Бізнес та конкретні особи (директори, головні бухгалтери) несуть репутаційний тягар: слідчі дії, підозра та рішення суду про закриття справи — широко висвітлюються ЗМІ, відкриті для контрагентів, суспільства.
Суть ініціативи БЕБ
Анонсована БЕБ модель досудового врегулювання податкових правопорушень має такий вигляд:
(1) Бізнес вперше вчинив податкове порушення.
(2) Бізнес добровільно сплачує податки/відшкодовує збитки + сплачує внесок (до 50% суми несплачених податків) до бюджету на користь Збройних Сил.
(3) Слідчий/прокурор закриває провадження. Жодній особі підозра не повідомляється. Справа не передається до суду.
Фактично нова модель пропонує за певний внесок на користь ЗСУ позбавити бізнес можливих репутаційних втрат, пов’язаних із підозрою, передачею справи до суду. Вигода держави — швидке повернення коштів, економія часу та ресурсів на справу.
Нова ідея — нові складнощі
Попри очевидні переваги нової моделі досудового врегулювання, вона містить низку ризиків та недоліків:
(1) Відсутність будь-яких формальних процесуальних рішень (підозр/ухвал суду) унеможливить будь-який судовий/суспільний контроль за такою процедурою.
(2) Відсутність контролю — може призвести до штучного завищення сум несплачених податків та переходу такого механізму «в тінь». Фактично бізнес повинен буде покладатися виключно на добросовісність БЕБ.
(3) Закриття провадження слідчим/прокурором — на практиці часто не є остаточним, прокурор вищого рівня може його скасувати.
Висновки
Як юристи зі значним досвідом у справах щодо податкових злочинів, наголошуємо, що ідея досудового врегулювання податкових порушень — потрібна та назріла.
Однак для того, щоб механізм ефективно працював, потрібне системне розв'язання наявних проблем шляхом внесення змін до КПК:
(1) Закріплення обов’язку обґрунтування суми несплачених податків виключно узгодженим ППР/висновком експерта.
Аналітичний продукт не може і не повинен бути доказом у справі, не може бути підставою для проведення експертиз.
(2) Закріплення обов’язку слідства закрити провадження у разі відшкодування несплачених податків.
(3) Встановлення чіткого обмежувального строку перевірки постанов слідчого/прокурора про закриття провадження для унеможливлення зловживань щодо його відновлення.
(4) Розширення прав бізнесу в кримінальних провадженнях — на проведення експертиз, отримання тимчасового доступу до речей та документів тощо.
(5) Закріплення гарантій бізнесу проти силових методів слідства: строкові арешти майна, додаткові вимоги до обґрунтування клопотань про слідчі дії/заходи забезпечення, реальні інструменти протидії зловживанням слідства.