На жаль, питання забудови дуже часто викликають громадське обурення і навіть фізичну протидію тим чи іншим містобудівним проєктам. Як правило, у переважній більшості випадків це обґрунтовується тим, що в результаті реалізації таких проєктів нібито порушуються суспільні інтереси громади загалом або її певних груп чи осіб, які досить часто конкурують із державними або приватними.
![]() |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
І ось саме для запобігання таким порушенням чинним законодавством, зокрема ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», передбачено інститут громадського обговорення, який має на меті забезпечити виявлення та врахування під час прийняття рішень у сфері містобудування громадських інтересів. При цьому вказаною нормою імперативно визначено, що затвердження на місцевому рівні містобудівної документації без проведення громадського обговорення її проєктів забороняється.
Однак тут є один суттєвий правовий нюанс, який інколи залишається поза увагою. Зокрема, за приписами Закону громадському обговоренню підлягають лише розроблені в установленому порядку проєкти містобудівної документації на місцевому рівні, до якої відносяться генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій, але не проєкти будівництва окремих об’єктів.
На практиці це означає, що у разі, якщо вихідні дані для проєктування того чи іншого об’єкта та розроблена на їхній підставі проєктна документація у повній мірі відповідають містобудівній документації на місцевому рівні, то виснувати, що така забудова порушує інтереси громади, немає правового сенсу, адже за усталеною судовою практикою презюмується, що містобудівна документація, яку розроблено та затверджено у встановленому порядку, враховує державні, громадські (суспільні) та приватні інтереси.
І лише якщо буде встановлено відхилення вихідних даних або проєктної документації від містобудівної документації, то можливо ставити питання про відповідність таких відхилень громадським (суспільним) та приватним інтересам. Водночас слід зважати, що законом непередбачено спеціальної процедури перевірки такої відповідності, що зі свого боку суттєво ускладнює питання доведення у такому разі порушення саме інтересів громади, її певних груп чи осіб.
Отже, який висновок слідує з наведеного? Громадянам з метою захисту своїх прав на доступний життєвий містобудівний простір слід активно брати участь в обговоренні питань планування та забудови своїх населених пунктів чи їхніх окремих територій, а не чекати, поки у дворі чи у зеленій зоні поруч почне будуватися чергова висотка або якийсь неприйнятний об’єкт. Адже може виявитися, що можливість їх зведення цілком законно якраз і передбачена відповідною містобудівною документацією, до процесу обговорення та погодження якої вони у свій час не виявили належного інтересу та уваги. У такому разі громадські протести і звернення до суду не матимуть належного правового підґрунтя.
Водночас, як вже зазначалося раніше, саме процедура громадського обговорення містобудівної документації на місцевому рівні є законним та гарантованим запобіжником порушення інтересів громади, її окремих груп чи членів.
Механізм проведення громадських слухань нормативно врегульований Порядком проведення громадських слухань щодо проєктів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №555.
Цим Порядком визначено спеціальну процедуру оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, самих проєктів та пояснювальної записки до них, а також процедуру врахування та оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проєктів містобудівної документації і безпосередньо порядок проведення самих громадських слухань. При цьому прямо зазначено, що проведення таких громадських слухань має здійснюватися в межах проведення процедури громадського обговорення під час розроблення відповідних проєктів містобудівної документації і з урахуванням вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».
Тому дотримання приписів Порядку №555 організатором, яким є замовник розроблення містобудівної документації, та усіма учасниками громадських слухань гарантуватиме можливість забезпечення розумного і справедливого балансу між державними, громадськими та приватними інтересами та їх узгодження у певній містобудівній документації й обумовлюватиме її відповідність закону після затвердження у встановленому порядку.
В іншому ж разі недотримання зазначеного порядку проведення громадських слухань може за відповідних умов слугувати правовою підставою для визнання затвердженої містобудівної документації незаконною з мотивів неврахування громадських інтересів та порушення прав учасників громадських слухань.




