З 17 лютого на Донбасі триває загострення безпекової ситуації. Як пишуть українські військові експерти, таких масштабних обстрілів з боку російських гібридних сил не спостерігалося з 2016-2017 років. Їхня загальна кількість по всій лінії розмежування станом на ранок понеділка, 21 лютого перевищує дві сотні, в переважній більшості випадків застосовувалося заборонене мінськими домовленостями озброєння. «Для розуміння – це більше 40 тон боєприпасів та приблизно 450 квадратних кілометрів ураження. Як весь Лівий берег столиці…», – зазначає український ветеран російсько-української війни, волонтер фонду «Повернись живим» Андрій Римарук.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
В цьому матеріалі ми перерахуємо деякі факти порушень міжнародного гуманітарного права, скоєних російськими гібридними силами за останні декілька днів. Нагадаємо, що МГП є тієї галуззю міжнародного права, що застосовується під час збройних конфліктів з метою захисту жертв війни та обмеження засобів та методів ведення воєнних дій. Фундаментом міжнародного гуманітарного права є Женевські конвенції 1949 року (із Додатковими протоколами до них від 1977 і 2005 років).
17 лютого. Обстріл російськими гібридними силами освітніх закладів та будинків на Луганщині.
У Станиці Луганській пошкоджено будівлю дитячого садка, постраждали троє працівників установи – у них контузії. В селищі Врубівка Сєвєродонецького району один із ворожих снарядів потрапив у двір ліцею, в якому на момент обстрілу перебувало 30 учнів та 14 співробітників. В населеному пункті пошкоджено будинки та газопопровід. Також, як повідомляє Офіс Генерального прокурора України, «НЗФ «ЛНР» відкрили артилерійський вогонь по мирним мешканцям одного з селищ Попаснянської територіальної громади Луганської області. Внаслідок ворожого обстрілу пошкоджено житловий будинок».
За цими фактами розпочато кримінальні провадження.
Загалом, за даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), від початку збройного конфлікту на Донбасі було пошкоджено понад 750 навчальних закладів.
Що каже МГП? п.4 статті 51 Додаткового протоколу I від 8 червня 1977 р. до ЖК від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Четверта Женевська конвенція):
Напади невибіркового характеру заборонено. До нападу невибіркового характеру належать: a) напади, не спрямовані на конкретні воєнні об’єкти; b) напади, при яких застосовуються методи або засоби ведення воєнних дій, які не можуть бути спрямовані на конкретні воєнні об’єкти; або c) напади, при яких застосовуються методи або засоби ведення воєнних дій, наслідки яких не можуть бути обмежені, як це вимагається згідно з цим Протоколом; і які, таким чином, у кожному такому випадку поражають воєнні об’єкти й цивільних осіб або цивільні об’єкти, не розрізняючи їх.
Основна норма статті 48 Додаткового протоколу I до Четвертої Женевської конвенції:
Для забезпечення поваги й захисту цивільного населення та
цивільних об'єктів сторони, що перебувають у конфлікті, повинні
завжди розрізняти цивільне населення й комбатантів, а також
цивільні й воєнні об'єкти та відповідно спрямовувати свої дії
тільки проти воєнних об'єктів.
Що кажуть правозахисники? Постріл по дитячому садку в Станиці Луганській 17 лютого, найімовірніше, був здійснений з населеного пункту Хрящівка на території, яку контролює угруповання «ЛНР». Такими є висновки дослідження неурядової організації Truth Hounds, яка займається відстеженням порушень прав людини в умовах конфлікту на Донбасі. Ймовірність обстрілу з боку ЗСУ правозахисники назвали «несерйозною».
Українська Гельсінська спілка з прав людини підготувала корисні інформаційні матеріали з питань компенсації за зруйновані будинки на Донбасі. Читайте тут.
18 лютого. Під обстріл з боку бойовиків потрапив конвой із гуманітарною допомогою.
Це сталося на КПВВ «Щастя» на Луганщині, де в цей час проходив перевірку Держприкордонслужби гуманітарна колона від представників Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців.
Що каже МГП? Цивільне населення має право безперешкодно отримувати гуманітарну допомогу. Гуманітарні працівники та об’єкти перебувають під захистом. На них не можна нападати чи використовувати у воєнних цілях.
18 лютого. Евакуація українських дітей-сиріт із закладів соціального типу до РФ
Представники окупаційних адміністрацій в Донецькій та Луганській областях під приводом нібито «загострення військової ситуації» проводять незаконну евакуацію із закладів соціального типу до РФ українських дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків.
Про це повідомила Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова: «Наразі протиправно до Російської Федерації евакуйовано дітей з інтернатних закладів: будинку дитини в м. Луганську, Республіканського соціально-реабілітаційного центру для неповнолітніх в м. Алчевську, Республіканського центру соціальної підтримки сімей, дітей та молоді Слов’яносербського району Луганської області, школи-інтернату № 1 м. Донецька. Евакуюючи дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування із інституційних закладів, країна-окупант порушує їхні основоположні права, свідомо піддаючи ризику їхнє життя».
Омбудсвумен додала:
«Звертаюся до представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Моніторингової місії ООН з прав людини, Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні та міжнародної неурядової організації Save the Children як незалежних установ, діяльність яких, у тому числі спрямована на захист прав дітей, вжити заходів для недопущення виникнення ризиків життю та здоров’ю дітей, уникненню випадків незаконного вивезення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Закликаю Російську Федерацію неухильно дотримуватись міжнародного гуманітарного права, зокрема Конвенції про захист цивільного населення під час війни, яка підписана в Женеві в 1949 році та застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни».
19 лютого. Обстріл гуманітарного коридору «Луганськ-Щастя». Пошкоджено інфраструктуру дорожнього коридору для переміщення цивільного населення;
Обстріл насосної станції Південнодонбаського водогону на лінії зіткнення. Без води залишились понад 50 населених пунктів як на підконтрольній Уряду України території та і на тимчасово окупованій.
Що каже МГП? Цивільна інфраструктура – під захистом міжнародного гуманітарного права, здійснювати напад не можна.
п. 2 статті 54 Додаткового протоколу I до Четвертої Женевської конвенції:
Заборонено піддавати нападу або знищувати, виводити або
доводити до непридатності об'єкти, необхідні для виживання
цивільного населення, такі як запаси продуктів харчування,
сільськогосподарські райони, що виробляють продовольство, посіви,
худобу, споруди для забезпечення питною водою й запаси останньої,
а також іригаційні споруди спеціально з метою не допустити
використання їх цивільним населенням або супротивною стороною як
засобу підтримання існування, незалежно від мотивів, ніби з метою
викликати голод серед цивільних осіб, примусити їх до виїзду або з
якої-небудь іншої причини.
20 лютого. Мобілізація неповнолітніх терористичними угрупованнями «Л/ДНР»
У так званих «Л/ДНР» оголосили загальну мобілізацію. Вона стосується усіх чоловіків, які, як заявили ватажки, «можуть тримати в руках зброю». Йдеться у тому числі про неповнолітніх хлопців. Про це із посиланням на міжнародні правозахисні організації, що працюють в ОРДЛО, повідомила українська омбудсвумен Людмила Денісова.
Подібні дії окупаційних адміністрацій підконтрольних РФ терористичних угруповань порушують статтю 51 Четвертої Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни:
Окупаційна держава не має права примушувати осіб, що перебувають під захистом, служити в її збройних чи допоміжних силах.
Окупаційна держава може залучати до примусових робіт лише осіб, що перебувають під захистом, яким виповнилося 18 років, і лише до такої роботи, яка є необхідною для забезпечення потреб окупаційної армії або для належного забезпечення населення окупованої країни комунальними послугами, продуктами харчування, житлом, одягом, транспортом та медичними послугами. Особи, що перебувають під захистом, не можуть бути примушені виконувати будь-яку роботу, що передбачала б їхню участь у воєнних операціях…
* * *
Все це – далеко не вичерпний перелік порушень міжнародного гуманітарного права за період з 17 лютого 2022 року з боку російських гібридних сил. Також нагадаємо, що найважливішими в МГП є принципи:
Розрізнення. Сторони конфлікту повинні завжди розрізняти цивільне населення й комбатантів, а також цивільні й воєнні об’єкти та відповідно спрямовувати свої дії тільки проти воєнних об’єктів;
Обережності. Сторона, що здійснює напад, має зробити все можливе, щоб упевнитися, що об’єкти нападу є військовими об’єктами. Вона повинна обрати такі засоби та методи нападу, які дозволять уникнути випадкових втрат серед цивільного населення і випадкової шкоди цивільним об’єктам, або хоча б звести їх до мінімуму. Вона повинна утримуватися від нападу, якщо є очевидним, що викликані ним втрати або шкода будуть надмірними по відношенню до конкретної та безпосередньої військової переваги, яку передбачається отримати:
Пропорційності (сумірності). Забороняється напад, що, як очікується, одночасно спричинить втрати життя серед цивільного населення, поранення цивільних осіб і шкоду цивільним особам, котрі були б надмірними щодо конкретної та безпосередньої військової переваги, яку передбачається отримати.
Іще один принциповий момент закладено у Женевських конвенціях 1949 року. Навіть якщо одна із сторін міжнародного збройного конфлікту не визнає його існування, на неї все одне поширюється дія положень конвенцій і додаткових протоколів до них.