9 червня 2020 р. Президент України Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду України Проект Закону «Про народовладдя через всеукраїнський референдум» (реєстр. №3612), і 18 червня 2020 р. цей законопроект вже був ухвалений Парламентом у першому читанні. Цей законопроект визначає правові засади здійснення народного волевиявлення через всеукраїнський референдум, його організацію та порядок проведення.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Чи існує взагалі необхідність в ухваленні закону з такого питання? Так, існує, адже, відповідно до ст. 38 Конституції України, громадяни України мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, а ст. 69 проголошує, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. У зв’язку з цим Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні має забезпечити реалізацію відповідних конституційних норм через створення законодавчого механізму регулювання питань організації і порядку проведення виборів і референдумів в Україні.
Конституція України (зокрема, розділ ІІІ «Вибори. Референдум») визначає такі фундаментальні параметри всеукраїнського референдуму, від яких неможливо відступити на рівні закону:
1) право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років, крім громадян, яких визнано судом недієздатними (ст. 70);
2) організація і порядок проведення виборів і референдумів визначається виключно законом (п. 20 ч. 1 ст. 92);
3) виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України, який призначається Верховною Радою України (ч. 1 ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85);
4) законопроект про внесення змін до розділу I «Загальні засади», розділу III «Вибори. Референдум» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України», ухвалений не менш як двома третинами від конституційного складу ВРУ, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України (ч. 1 ст. 72, п. 6 ч. 1 ст. 106, ч. 1 ст. 156);
5) всеукраїнський референдум за народною ініціативою проголошується Президентом України на вимогу не менш як 3 млн громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по 100 тис. підписів у кожній області (ч. 2 ст. 72, п. 6 ч. 1 ст. 106);
6) референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії (ст. 74).
Законопроект №3612 повністю відтворює всі вищезгадані конституційні положення щодо всеукраїнського референдуму, зокрема щодо предмету всеукраїнського референдуму, який призначається Президентом України чи ВРУ. Однак, оскільки Конституція України не містить вичерпного переліку питань, які можуть виноситися на всеукраїнський референдум, проголошений за народною ініціативою, то врегулювання цього питання завжди було найсерйознішим викликом під час розробки законопроектів з цієї тематики. Наприклад, Закон України «Про всеукраїнський референдум» від 6 листопада 2012 р. №5475-VI, який був визнаний Конституційним Судом України неконституційним (рішення від 26 квітня 2018 р. №4-р/2018), допускав проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою практично з будь-якого питання, зокрема щодо схвалення нової редакції Конституції України, внесення змін до Конституції України, скасування, втрату чинності чи визнання нечинним закону про внесення змін до Конституції України, прийняття чи скасування закону України або внесення змін до чинного закону України, чим порушувалися засади конституційного ладу в Україні.
Законопроект №3612, навпаки, використав вузький підхід до правового регулювання предмету всеукраїнського референдуму, передбачивши, що на всеукраїнський референдум за народною ініціативою можуть виноситися лише два питання:
1) загальнодержавного значення - питання, вирішення якого впливає на долю всього українського народу та має загальносуспільний інтерес (так званий «консультативний референдум»);
2) про втрату чинності законом України або окремими його положеннями - важливо наголосити, що всі положення цього законопроекту, які стосуються підготовки, організації і проведення такого всеукраїнського референдуму, набирають чинності з дня набрання чинності законом про народну законодавчу ініціативу, але не пізніше 1 січня 2022 р.
Крім цього, законопроект №3612 додає вичерпний перелік питань, які не можуть виноситися на всеукраїнський референдум. Це, зокрема, питання:
1) що суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим насамперед Загальною декларацію прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, протоколами до неї;
2) спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;
3) віднесені Конституцією України і законами України до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду;
4) питання, передбачені ст. 74 Конституції України.
Гарантування конституційності питання загальнодержавного значення, яке виноситься на всеукраїнський референдум, відповідно до цього законопроекту, покладено на Конституційний Суд України, який за зверненням Президента України або щонайменше 45 народних депутатів України надає висновки про відповідність Конституції України питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою (ч. 2 ст. 151).
Чи можуть виноситися на всеукраїнський референдум декілька питань одночасно? Ні, законопроект не дозволяє «змішувати» питання на референдуму: на всеукраїнський референдум може виноситися лише одне питання, тобто один референдум - одне питання.
Таким чином, перелік питань, які можуть виноситися на всеукраїнський референдум, відповідно до положень законопроекту №3612, не виходить за рамки, встановлені Конституцією України. По-перше, затвердження змін до Розділів І, ІІІ, ХІІІ Конституції України та вирішення питання про зміну території України прямо передбачені Конституцією України. По-друге, вирішення питання загальнодержавного значення, а також ухвалення рішення щодо втрати чинності законом України або окремими його положеннями - це два питання, які законопроект дозволяє виносити на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, а можливість проведення таких референдумів також передбачена Конституцією України, хоча вона і не деталізує предмет такого референдуму.