У сучасному бізнес-середовищі, де регуляторний тиск зростає, а темпи змін лише прискорюються, питання ефективного управління комплаєнсом набуває особливої актуальності для юридичних служб і фахівців з корпоративного управління. Традиційні ручні підходи до комплаєнсу вже не відповідають вимогам часу: вони не забезпечують ані необхідної швидкості, ані точності, ані прозорості процесів. Водночас людський фактор є джерелом ризиків, що може призвести до суттєвих фінансових і репутаційних втрат.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Саме тому автоматизація та цифровізація комплаєнс-функції стають не просто трендом, а стратегічною необхідністю для компаній, які прагнуть залишатися конкурентоспроможними та відповідати сучасним стандартам корпоративного управління.
Нормативні акти й міжнародні стандарти
В Україні нормативно-правова база щодо комплаєнсу ще перебуває на етапі формування, однак вже зараз компанії орієнтуються на низку ключових документів, які визначають основні підходи до побудови ефективної системи комплаєнсу.
1. Національне законодавство
• Закон України «Про запобігання корупції» встановлює обов’язок впровадження антикорупційних програм для окремих категорій суб’єктів господарювання, визначає вимоги до внутрішніх політик, процедур виявлення та запобігання корупційним ризикам.
• Закон України «Про фінансовий моніторинг» регулює питання ідентифікації клієнтів, перевірки контрагентів, а також впровадження внутрішніх процедур контролю для запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
• Законодавство про захист персональних даних визначає вимоги до обробки, зберігання та захисту персональної інформації, що є важливою складовою комплаєнс-процедур.
• Вимоги до корпоративного управління, зокрема для банків, страхових компаній, державних підприємств, які мають впроваджувати політики управління ризиками, внутрішнього контролю та комплаєнсу.
Варто зазначити, що вітчизняне законодавство не містить єдиного комплексного акта, який би регулював усі аспекти комплаєнсу. Тому компанії часто орієнтуються на міжнародні стандарти та кращі практики.
2. Міжнародні стандарти
• ISO 37301:2021 «Системи управління комплаєнсом — Вимоги з настановами щодо застосування» — сучасний міжнародний стандарт, який визначає вимоги до побудови, впровадження, підтримки та вдосконалення системи управління комплаєнсом. На відміну від попереднього стандарту ISO 19600, ISO 37301 містить чіткі вимоги, що підлягають сертифікації. Стандарт застосовується до організацій будь-якого розміру та сфери діяльності, сприяє розвитку етичної культури, підвищенню довіри з боку партнерів і клієнтів, а також забезпечує відповідність законодавчим і регуляторним вимогам.
• ISO 37001:2016 «Системи менеджменту боротьби з хабарництвом» встановлює вимоги до антикорупційних програм, процедур виявлення, запобігання та реагування на випадки корупції.
• U.S. Foreign Corrupt Practices Act (FCPA) — американський закон, який встановлює вимоги до боротьби з корупцією у міжнародному бізнесі, поширюється на компанії, що працюють із США або мають американських партнерів.
• UK Bribery Act — британський закон, який також має екстериторіальну дію та встановлює жорсткі вимоги до антикорупційного комплаєнсу для компаній, що ведуть діяльність у Великій Британії або співпрацюють із британськими контрагентами.
3. Галузеві та спеціальні стандарти
Комплаєнс-процедури впроваджуються також у сфері захисту персональних даних (GDPR), фінансового моніторингу, закупівель, тендерів, а також корпоративного управління. Для окремих галузей (наприклад, банківської, фармацевтичної, енергетичної) є додаткові вимоги до комплаєнсу, які визначаються профільними законами та підзаконними актами.
Судова практика та цифровізація
Судова практика в Україні підтверджує важливість впровадження комплаєнс-процедур, зокрема під час комплаєнс-перевірок, які стають невід’ємною частиною діяльності компаній. Відповідність внутрішніх процесів вимогам законодавства, міжнародних стандартів та внутрішніх політик є ключовим критерієм для позитивної оцінки діяльності підприємства.
Окремо варто згадати про цифрову трансформацію судової системи — впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), яка автоматизує роботу судів, підвищує прозорість та ефективність правосуддя, а також сприяє інтеграції цифрових рішень у юридичну практику.
Експертні коментарі
Експерти юридичного ринку зазначають, що цифровізація комплаєнсу — це не лише впровадження нових технологій, а й зміна корпоративної культури. Штучний інтелект, електронний документообіг, хмарні сховища та дистанційна робота вже стали реальністю для юридичних компаній. Водночас, на думку фахівців, цифрові інструменти не замінять юристів, а стануть їхніми помічниками у вирішенні рутинних завдань, дозволяючи зосередитися на комплексних питаннях.
Практичні кейси впровадження цифрових рішень у комплаєнсі
1. Використання штучного інтелекту у фінансовому секторі. У банківській та фінансовій сферах автоматизація комплаєнсу вже стала стандартом. Зокрема, системи на основі штучного інтелекту (AI) здійснюють автоматичну перевірку клієнтів у межах процедур KYC (Know Your Customer) та AML (Anti-Money Laundering). Такі рішення дають змогу в реальному часі зіставляти дані клієнтів із санкційними списками, виявляти підозрілі транзакції, аналізувати поведінкові патерни та оперативно реагувати на потенційні ризики. Це значно підвищує ефективність контролю та знижує ймовірність людської помилки.
2. Онлайн-декларація конфлікту інтересів. Багато компаній впроваджують електронні платформи для подання декларацій про конфлікт інтересів. Такі системи інтегруються з HR-платформами, що дає змогу автоматично виявляти потенційні ризики, пов’язані з родинними чи діловими зв’язками співробітників. Автоматизовані алгоритми аналізують подані дані, сигналізують про можливі порушення та формують звіти для керівництва.
3. Українські сервіси для перевірки контрагентів. Сервіси YouControl, Vkursi, Ring, Clarity Project стали невід’ємною частиною компла-єнспроцедур в українському бізнесі. Вони дають змогу автоматизовано перевіряти контрагентів через відкриті державні реєстри, аналізувати їхню фінансову стабільність, структуру власності, судову історію та інші важливі параметри. Це допомагає швидко і якісно оцінювати ризики співпраці та приймати обґрунтовані рішення.
4. Цифрові гарячі лінії та інструменти для повідомлень про порушення. Сучасні компанії впроваджують цифрові гарячі лінії у вигляді чат-ботів, анонімних онлайн-форм або мобільних додатків. Це дає змогу співробітникам та партнерам швидко і безпечно повідомляти про можливі порушення, зловживання чи інші ризикові ситуації. Автоматизація обробки таких звернень забезпечує прозорість, оперативність реагування та захист інформаторів.
Як розпочати цифровізацію комплаєнсу: покрокові рекомендації
1. Quick wins — автоматизація простих процесів. Почніть із впровадження цифрових рішень для найпростіших і найрутинніших завдань: перевірок, формування звітів, нагадувань про важливі дати чи події. Це дасть змогу швидко відчути перші результати та підвищити ефективність роботи.
2. Інтеграція з ключовими бізнес-системами. Обирайте такі інструменти, які легко інтегруються з уже наявними ERP, CRM, HRM-системами компанії (1). Це забезпечить безперервність процесів, уникнення дублювання даних і підвищить загальну продуктивність.
3. Люди — ключ до успіху. Важливо не лише впроваджувати нові технології, а й пояснювати співробітникам їхню цінність. Проводьте навчання, роз’яснюйте не лише як, а й навіщо змінюються процеси. Це сприятиме прийняттю нововведень і зменшить опір змінам.
4. Поступовість і стратегічне планування.Визначте пріоритети: які процеси потребують автоматизації в першу чергу, які — на наступних етапах. Створіть дорожню карту впровадження цифрових рішень, враховуючи ресурси, ризики та очікувані результати.
5. Вимірювання ефективності. Встановіть чіткі KPI для оцінки результатів цифровізації комплаєнсу. Використовуйте дашборди для візуалізації ключових показників, регулярно аналізуйте дані та коригуйте стратегію відповідно до отриманих результатів.
Висновки
Автоматизація комплаєнсу — це не лише технологічне оновлення, а й стратегічний крок до підвищення ефективності управління ризиками, прозорості та відповідальності бізнесу. Для юридичної спільноти це можливість не лише відповідати сучасним викликам, а й формувати нові стандарти корпоративної культури, де синергія людини і технологій забезпечує стійкість і розвиток компанії.
(1) ERP (Enterprise Resource Planning) — система планування ресурсів підприємства — це програмне забезпечення, яке інтегрує всі основні бізнес-процеси в одну систему: фінанси, закупівлі, виробництво, логістику, управління персоналом тощо. Мета ERP — забезпечити єдину базу даних і автоматизувати процеси для підвищення ефективності та прозорості.
CRM (Customer Relationship Management) — система управління взаємовідносинами з клієнтами — це інструмент для зберігання інформації про клієнтів, управління продажами, маркетингом і обслуговуванням. Мета CRM — покращити взаємодію з клієнтами, підвищити рівень задоволеності та лояльності.
HRM (Human Resource Management) — система управління людськими ресурсами — це програмне забезпечення для автоматизації процесів, пов’язаних з персоналом: рекрутинг, навчання, оцінка, нарахування зарплати, облік відпусток тощо. Мета HRM — ефективне управління кадрами та підтримка розвитку працівників.