21 вересня 2022, 14:42

Аналіз змін, що відбуваються в банкрутстві

Максим Боярчуков
Максим Боярчуков «Максим Боярчуков та Партнери» керуючий партнер

В умовах повномасштабного вторгнення агресора, під час дії в Україні воєнного стану країні довелось мобілізувати не тільки військові, економічні та політичні складові, а й ініціювати низку законодавчих змін для належного функціонування держави.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Проте законодавство, що регулює процедури банкрутства в Україні, донедавна не зазнавало таких змін: остання редакція КУзПБ відбулася ще до відкритого воєнного нападу, а саме 12.01.2022.

Практично через пів року після початку дії в Україні воєнного стану, а саме 07.06.2022, Верховною Радою одержано проєкт Закону № 7442 «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану», який 16.08.2022 прийнято за основу з доопрацюванням положень відповідно до ч. 1 ст. 116 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України».

Вказаний проєкт Закону № 7442 постановою ВРУ № 2557-IX від 06.09.2022 включено до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, яка буде проходити з вересня 2022 по січень 2023 року.

Таким чином, повільно, але впевнено КУзПБ рухається в напрямку покращення та актуалізації.

Насамперед необхідно зазначити, що незважаючи на назву законопроєкту, близько 80% змін, які ним пропонуються, розраховані на застосування у період мирного часу та не втратять актуальності після Перемоги України.

Тож які зміни пропонуються в КУзПБ? Для зручності доцільно здійснити умовний поділ цих змін та доповнень на дві категорії:

1)   зміни, що носять упорядкувальний характер, такі як об’єднання/роз’єднання абзаців Кодексу, зміна порядку розташування однорідних членів речення, виключення певних абзаців в одних статтях та включення аналогічних за змістом абзаців до інших;

2)   зміни, що носять практичний характер та розширюють можливості під час процедури банкрутства.

Жодним чином не применшуючи значення змін упорядкувального характеру, варто зауважити, що зацікавлення викликають все ж таки зміни практичного характеру, серед яких можливо виділити наступні.

1. Доповнення до ст. 12 «Права та обов’язки арбітражного керуючого» та включення у КУзПБ ст. 121 «Запит арбітражного керуючого».

Вищевказані зміни конкретизують можливості арбітражного керуючого щодо отримання інформації, необхідної для здійснення процедури банкрутства, розширюють обсяг інформації, яку арбітражний керуючий може отримати, та встановлюють форму запиту арбітражного керуючого, процес його підготовки, направлення та отримання відповіді.

Варто зазначити, що вищевказані зміни, запропоновані в КУзПБ, сміливо можна назвати компіляцією надбань законодавства, що регулює питання адвокатських запитів та запитів державних/приватних виконавців. Враховуючи, що такий механізм, як запити, успішно функціонує та виконує свої завдання як в адвокатській діяльності, так і в діяльності державних/приватних виконавців, та зважаючи на цілі процедури банкрутства, можливо стверджувати, що такі зміни в КУзПБ носитимуть позитивний практичний характер.

2. Доповнення до ст. 40 «Забезпечення вимог кредиторів» КУзПБ, відповідно до яких пропонується розширити повноваження суду щодо можливості позбавити боржника права на розпоряджання належним йому майном (а не тільки нерухомим майном, як це передбачено у нинішній редакції КУзПБ) та надати господарському суду повноваження щодо накладення арешту не тільки на конкретне майно боржника, а і на майно осіб, які відповідно до КУзПБ несуть з боржником субсидіарну чи солідарну відповідальність.

Разом із тим виникають питання щодо практичної сторони застосування механізму накладення арешту на майно осіб, що несуть субсидіарну чи солідарну відповідальність з боржником:

  • або ж вказані зміни надають суду повноваження накласти арешт до моменту постановлення ухвали про покладення на особу субсидіарної чи солідарної відповідальності, що з урахуванням моменту набрання законної сили судовими рішеннями у справі про банкрутство може бути трактовано як порушення конституційних прав осіб;
  • або ж, що логічно, вказані зміни надають суду повноваження накласти арешт на майно після того, як постановлено ухвалу про покладення на особу субсидіарної чи солідарної відповідальності. Це, в свою чергу, нівелює практичне значення запропонованих у КУзПБ змін, оскільки моменту накладення арешту передуватиме тривалий процес щодо притягнення особи до субсидіарної чи солідарної відповідальності. Крім того, після постановлення ухвали про притягнення особи до відповідальності можливим є накладення арешту на майно субсидіарного/солідарного боржника у межах виконавчого провадження.

Особливої актуальності вказані доповнення набувають у розрізі релевантної судової практики, сформованої впродовж 2020–2021 рр., відповідно до якої тягар доказування відсутності вини та обов’язок доведення доцільності й економічної обґрунтованості своїх дій та прийнятих рішень покладено на особу, яка притягається до субсидіарної чи солідарної відповідальності.

3. Доповнення до ст. 44 КУзПБ в частині обов’язку боржника надавати розпоряднику майна доступ до електронних носіїв інформації.

Як помітно з прикладу тривалості впровадження у життя та забезпечення належного функціонування ЄСІТС, технічний прогрес у юридичній сфері відбувається важко, чого не можна сказати про діяльність сучасних суб’єктів господарювання. Безумовно, запропоновані зміни є важливим кроком для виведення процедури банкрутства на сучасний технічний рівень, однак це не єдине, що необхідно здійснити.

4. Запропоновано доповнити ст. 81 КУзПБ частиною 6, відповідно до якої продаж майна забезпеченому кредиторові в порядку, визначеному цією статтею, прирівнюється за своїми правовими наслідками до звернення стягнення на предмет застави (іпотеки).

Ось тільки законодавець не конкретизував, до якого саме виду звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) – судового чи позасудового, що є вагомим упущенням, оскільки такі види стягнення мають «дещо» відмінні правові наслідки.

5. Доповнення ст.ст. 125 та 134 КУзПБ щодо переліку боргів, які не підлягають реструктуризації та/або прощенню у межах процедури банкрутства, такою категорією, як шкода, завдана кримінальним правопорушенням. А такі зміни явно узгоджуються з цивільною відповідальністю в межах кримінального провадження.

Щодо питання регулювання процедур банкрутства саме в період дії воєнного стану – такі зміни і доповнення висвітлено в запропонованому новому пункті 16 «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, серед яких пропонується:

  • закріплення можливості та порядок проведення зборів (комітету) кредиторів у режимі відеоконференції;
  • можливість та порядок проведення зборів (комітету) кредиторів шляхом опитування як за допомогою електронної пошти, так і традиційними засобами поштового зв’язку;
  • тимчасове скасування дисциплінарної відповідальності арбітражних керуючих за невчинення дій та невиконання обов’язків, якщо їх вчинення та/або невиконання унеможливлено веденням бойових дій або іншими чинниками, що зумовлюють існування загроз для життя і здоров’я;
  • можливість суду як за власною ініціативою, так і за клопотанням комітету кредиторів, окремого кредитора або арбітражного керуючого продовжити строки розгляду питань, що виникають під час провадження у справі про банкрутство;
  • можливість суду за клопотанням учасника провадження або за власною ініціативою здійснювати розгляд справи про банкрутство або окремого процесуального питання в порядку письмового провадження;
  • припинення нарахування відсотків та штрафних санкцій на зобов’язання боржника, які реструктуризовані згідно з планом санації чи реструктуризації боргів боржника;
  • можливість відкриття справи про банкрутство за заявою боржника, до неплатоспроможності якого призвело проведення бойових дій, без авансування винагороди арбітражному керуючому, але з попереднім укладенням відповідної угоди між арбітражним керуючим та боржником.

У будь-якому разі відповідь на запитання: «Чи достатньо запропонованих змін та доповнень для спрощення доступу суб’єктів господарювання, які стали неплатоспроможними через повномасштабну збройну агресію, до судових процедур банкрутств і підвищення їх застосування в умовах воєнного та післявоєнного стану?», як завжди, зможе надати лише досвід практичного застосування норм законодавства, що передусім залежатиме від досвідченості суддів, професіоналізму арбітражних керуючих та рівня свідомості учасників справ про банкрутство, яким у жодному разі не варто нехтувати правовою допомогою адвокатів.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати