Популярні матеріали

25 лютого 2015, 15:02

Аналіз ключових положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у торговельній сфері

Олександр Терещенко
Олександр Терещенко «AEQUO, ЮФ» адвокат, юридичний радник Комітету побутової електротехніки Європейської бізнес асоціації

ВР України та Європейський парламент 16.09.2014 р. одночасно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншого боку (Угода про асоціацію, або Угода), якою передбачається створення як політичної асоціації, так і всеохопної зони вільної торгівлі (ЗВТ). Для набрання Угодою законної сили, її мають ратифікувати усі 28 країн – членів ЄС, що  може тривати від одного до двох років.

Угода про асоціацію складається з понад тисячі сторінок з посиланнями на численні регламенти ЄС, які повинні бути імплементовані в законодавство України. Протягом наступних 10 років після запровадження ЗВТ, Україна здійснюватиме поглиблену інтеграцію економіки до внутрішнього ринку ЄС, що передбачає значну лібералізацію торгівлі товарами, послугами, руху капіталу, а також комплексну гармонізацію правил ведення бізнесу з нормами ЄС. Згідно з очікуваннями бізнесу, шляхом лібералізації тарифів і наближення законодавства до європейських вимог, Україна зможе скористатися новими торговими можливостями на ринку ЄС і привести у відповідність ключові галузі української економіки до європейських стандартів. Зниження тарифів буде і надалі сприяти тому, що українські експортери щороку зможуть заощадити значні кошти, оскільки нульова ставка ввізного мита буде застосовуватися до майже 80% української сільгосппродукції. Використання стандартів ЄС та технічних регламентів, не тільки зробить українські товари більш конкурентоспроможними на європейському ринку, а й в усьому світі.

Слід зазначити, що Угода про ЗВТ з ЄС не перешкоджатиме збереженню чи створенню інших митних союзів, зон вільної торгівлі та прикордонних домовленостей з третіми країнами, отже, Україна не зобов’язана виходити із ЗВТ, що створена у межах СНД.

Внаслідок тристоронніх переговорів між ЄС, Україною і Росією, які відбулися 12.09.2014 р., тимчасове застосування пов'язаних з торгівлею положень Угоди відкладено до 31.12.2015 р. Водночас ЄС продовжив застосування до українських товарів режиму "автономних торговельних преференцій" до кінця поточного року. В межах такого перехідного періоду для українських імпортерів та експортерів важливо зрозуміти основні положення Угоди з метою підготовки до повномасштабного її застосування з 2016 р. Тому у цій статті ми надамо короткий огляд ключових положень Угоди у галузі торгівлі та доступу до ринків ЄС та України.

Щодо торгівлі товарами

Згідно з положеннями Угоди, Україна та ЄС зменшують або скасовують ввізне мито на товари відповідно до встановлених графіків, до того ж для України перехідний період триватиме до 10 років, а ЄС скасує мито одразу після набуття чинності Угодою.

Надалі ані Україна, ані ЄС не зможуть збільшити ставки мита або запровадити нові на товари походженням з іншої сторони Угоди про асоціацію.

Для найчутливіших товарів будуть запроваджені тарифні квоти. Так, Україна передбачила застосування тарифних квот для деякої м'ясної продукції та цукру. Перелік тарифних квот ЄС нараховує 36 позицій, переважно щодо сільського господарства та харчової промисловості.

Експортні мита, що діють в Україні, поступово скасовуватимуться відповідно до узгодженого графіку протягом 10 років, починаючи з дати набуття чинності Угодою, зокрема:

  • для живої худоби, шкіряної сировини, насіння деяких видів олійних культур, брухту легованих чорних металів, брухту кольорових металів та напівфабрикатів з їхнім застосуванням – протягом 10 років;
  • для брухту чорних металів – протягом 8 років.

Водночас Україна може застосовувати захисні заходи щодо вивізного мита ще 15 років з дати набуття чинності Угодою у випадку, якщо впродовж будь-якого одного року сумарний обсяг експорту з України до ЄС з кожного визначеного коду УКТ ЗЕД перевищуватиме визначений граничний обсяг.

Захисні заходи мають форму додаткового мита, граничний розмір якого узгоджений у межах Угоди. Україна зобов’язалась якнайшвидше повідомлятиме ЄС про намір застосовувати заходи, до того ж такі заходи не застосовуватимуться протягом 30 днів з дня запрошення до консультацій.

Експортні субсидії

Україна та ЄС зобов'язались скасувати та надалі не запроваджувати експортні субсидії або інші еквівалентні заходи на сільськогосподарські товари, призначені для продажу на території іншої сторони.

Оскільки Україна наразі не використовує експортних субсидій, то важливішим є скасування експортних субсидій з боку ЄС на сільськогосподарські товари, які експортуються в Україну, що дасть змогу усунути фактор недоброчесної конкуренції.

Підтвердження походження товару

Для того щоб отримати пільги в рамках Угоди, імпортери повинні підтвердити походження товару з ЄС або України, тобто що вони або повністю вироблені (отримані) або піддані достатній переробці на території країн-членів ЄС або України. Визначення чи виробництво або переробка надають статус товару з ЄС або України залежить від багатьох критеріїв і повинні встановлюватись ​​індивідуально. Підставою для застосування до товарів торговельних преференцій має бути: а) сертифікат походження форми EUR.1, виданого митними органами; б) для невеликих партій вантажів – декларація про походження, зроблена експортером у комерційному рахунку або інших супровідних документах за умови, що вартість таких поставок не перевищує 6 млн євро. До того ж діятимуть правила походження товарів відповідно до Регламенту ЄК №2454/93, за яким запроваджено в дію імплементаційні Положення Митного кодексу ЄС (Регламент Ради №2913/92).

Крім того, Угода містить правило, що вимагає прямого перевезення товарів з території однієї зі сторін до іншої (Правило прямого транспортування). Це означає, що товари повинні перевозитися безпосередньо з території ЄС в Україні і навпаки. Доказом відповідності правилу прямого транспортування може бути належним чином оформлені транспортні документи (наприклад, CMR, Carnet TIR, тощо)

Недотримання Правила прямого транспортування або не підтвердження походження товару сертифікатом походження форми EUR.1 або декларацією про походження може призвести до відмови митних органів у застосуванні тарифних преференцій до імпортованого товару.

Засоби торговельного захисту

 Україна та ЄС підтвердили можливість застосування у взаємній торгівлі:

  • захисних (спеціальних) заходів (ЄС також зберіг за собою зобов'язання, передбачені в Угоді про сільське господарство);
  • антидемпінгових та компенсаційних заходів.

Це зобов'язання не обмежено в часі та дає змогу ініціювати відповідні розслідування у випадку недобросовісної конкуренції.    

Спеціальні захисні заходи щодо легкових автомобілів

Україна отримала можливість протягом 14 років, починаючи з другого 12-місячного періоду з дати набуття чинності Угоди, застосовувати захисні заходи у формі вищої ставки ввізного мита до легкових автомобілів, якщо:

  • в результаті зниження чи скасування мита відповідно до Угоди зросте кількість імпортованих з ЄС легкових автомобілів, завдавши значної шкоди національному виробникові;
  • сукупний обсяг імпорту авто протягом року досягне граничного – 45 тис. штук;
  • сукупний обсяг імпорту авто впродовж останнього 12-місячного (річного) періоду перевищить граничний відсоток всіх первинних реєстрацій легкових автомобілів в Україні, що дорівнює:
  • 20% протягом другого року з дати набуття чинності Угодою;
  • 21% протягом третього року;
  • 22% протягом четвертого року;
  • 23% протягом п'ятого року;
  • 24% протягом шостого року;
  • 25% протягом сьомого року.

Максимальний розмір ввізного мита та додаткового збору не повинен перевищувати 10%.

Про намір застосовувати дані заходи Україна повідомлятиме ЄС в якомога коротший термін. Для узгодження цього питання проводитимуться спеціальні консультації з ЄС, до того ж жодні заплановані заходи не застосовуватимуться протягом 30 днів з дня запрошення на переговори.

Після завершення перехідного періоду, що триватиме 10-13 років, Україна може застосовувати захисні заходи щодо легкових автомобілів лише після проведення відповідного розслідування. Україна не застосовуватиме захисні заходи до кінця першого місяця 12-місячного періоду з дати набуття чинності Угодою і не проводитиме жодних розслідувань з цією метою після 15-го року, а також не застосовуватиме одночасно захисні заходи за цією Угодою та відповідно до Угоди СОТ про захисні заходи.

Митні питання та сприяння торгівлі

Для належної реалізації цілей Угоди про асоціацію Україна зобов’язується досягти стабільності торговельного та митного законодавства, положення і процедури якого будуть пропорційними, прозорими, передбачуваними, недискримінаційними, об’єктивними, уніфікованими та ефективними. Серед іншого, планується забезпечити:

  • уникнення непотрібних або дискримінаційних навантажень на суб’єктів господарювання, скорочення витрат і збільшення передбачуваності митних процедур;
  • застосування єдиного адміністративного документа в цілях митного декларування (наразі вже застосовується в Україні);
  • прозорість і спрощення митних процедур на кордоні;
  • застосування сучасних митних методів, зокрема системи управління ризиками, постаудит контролю  та ін. (наразі ці системи не повною мірою працюють в Україні);
  • введення та застосування спрощених процедур для уповноважених економічних операторів (наразі цей інститут не застосовується в Україні);
  • пропорційність та недискримінаційність штрафів, які накладаються за порушення митного законодавства та процедурних вимог, з метою уникнення невиправданих затримок на кордоні.

Методи роботи митників мають бути поліпшені, а також забезпечувати ефективність митних операцій, зокрема шляхом:

  • скорочення, спрощення та стандартизації даних і документації, що вимагає митниця;
  • спрощення вимог та формальностей щодо швидкого випуску та розмитнення товарів;
  • забезпечення процедур, що гарантують право оскарження адміністративних дій, митних правил та рішень.

Щодо транзиту – відбуватиметься поступова взаємодія транзитних митних систем, крім того, буде забезпечуватися співробітництво та координація зацікавлених органів та агентств задля сприяння транзитним перевезенням та просування транскордонного співробітництва.

Наближення законодавства у митній сфері відбуватиметься шляхом імплементації в українське законодавство ряду європейських актів, зокрема:

  • Регламенту Ради ЄС №450/2008 (Модернізований митний кодекс) (за винятком декількох статей);
  • Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами (1987 р.);
  • Конвенції про єдиний режим транзиту (1987 р.);
  • Регламенту Ради ЄС №1186/2009 про звільнення від митних зборів.

Висновок

На нашу думку, ратифікація Угоди про асоціацію є знаковою подією в новітній історії України, яка, можливо, навіть є більш важливою, ніж вступ України до СОТ у 2008 році. Незважаючи на те, Угода про асоціацію є лише першим кроком на шляху до єдиного європейського ринку, вона передбачає великий обсяг роботи для України щодо проведення реформ і гармонізації законодавства з європейськими стандартами. Незважаючи на те, що ЄС підписав угоди про асоціацію з більш ніж десятьма країнами світу, Україна, безумовно, заплатила найвищу ціну за такі привілеї. Будемо сподіватися, що в майбутньому ці інвестиції окупляться.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitter, Linkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати