Перед вітчизняними фермерськими господарствами дедалі частіше постають проблеми, пов'язані зі спадкуванням земель сільськогосподарського призначення, наданих у постійне користування засновникам таких господарств. Відсутність чіткого регулювання процесу переходу права постійного користування земельною ділянкою, наданою в постійне користування засновнику фермерського господарства, у разі смерті такої особи призводить до випадків припинення користування такою ділянкою фермерським господарством за позовами органів прокуратури чи за розпорядженнями обласних управлінь Держгеокадастру України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Здійснення громадянами права постійного землекористування
Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою — це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Чинна редакція ч. 2 ст. 92 ЗК України не передбачає випадків набуття в постійне користування земельних ділянок ні фізичними особами, ні фермерськими господарствами.
Право набуття в постійне користування земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства було передбачене Земельним кодексом України в редакції від 13.03.1992 р. та було скасоване лише з набуттям чинності новою редакцією Земельного кодексу України 01.01.2002 р. Впродовж 10 років громадяни набували в постійне користування земельні ділянки для ведення селянського (фермерського господарства), які обробляли фермерські господарства, створені такими громадянами.
Однак скасування права громадян на набуття в постійне користування земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства з прийняттям нової редакції Земельного кодексу України жодним чином не скасувало раніше набуті громадянами права постійного користування земельними ділянками для ведення селянського (фермерського) господарства. Зокрема, це підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. №5‑рп/2005, яким були визнані неконституційними положення п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України щодо зобов'язання громадян переоформити право постійного користування земельними ділянками.