12 липня 2016, 11:47

Аграрні розписки: 3 роки потому

Опубліковано в №29-30 (527-528)

Вже ні для кого не секрет, що аграрний сектор на сьогодні займає найважливішу позицію для розвитку української економіки, а протягом останніх 2-х років у ЗМІ все більше повідомлень про те, що вітчизняні виробники на разі побили всі експортні рекорди поставки сільськогосподарської продукції за кордон (зокрема, на сьогодні українські експортери повністю вичерпали річні квоти на безмитні поставки сільськогосподарської продукції в Європейський союз по багатьох позиціях на 2016 р.).

 Всім потрібні гроші…

Однак, незважаючи на дуже позитивні тенденції, аграрний сектор, як ніхто інший, залежить від потреби наявності коштів для проведення поточної діяльності та модернізації, що зумовлене, насамперед, сезонністю виробництва і, відповідно, отримання виручки від продажу продукції. Іншими словами, аграрії потребують значного фінансування, яке протягом тривалого часу для багатьох залишалось недоступним.

Звісно, про те, що виробники сільськогосподарської продукції відчувають брак коштів, можна було чути протягом усієї історії існування та розвитку незалежності нашої держави. Однак на сьогодні аграрний сектор є передовою галуззю вітчизняної економіки, а необхідність вирішення цієї проблеми є гострою, як ніколи.

Як же аграрним підприємствам отримати кошти? Звичайно, вони можуть подати заявку на отримання кредиту в банку. Однак на сьогодні процедура отримання кредиту є досить складною, ймовірність відмови – високою, а невигідні відсотки (наразі існує тенденція до зменшення ставок через відносну стабілізацію і зниження облікової ставки Національним банком України, ще минулого року у пік девальвації вони досягали 30-35% річних) значно стримують використання цього механізму. Іншим прикладом є можливість використання векселю з банківським авалем. Вексель – це борговий папір, який засвідчує право власника вимагати певну суму боргу через певний проміжок часу. Декілька великих комерційних банків декларують дуже низькі відсоткові ставки (1-2%) під час використання зазначеного механізму, однак на практиці, через наявність різного роду комісій і додаткових платежів, фактична ставка досягає 13-15%.

Також аграрії можуть оформити товарний кредит із постачальниками на таку необхідну продукцію, але ставки та умови отримання коштів також є невигідними.

На сьогодні ми можемо говорити про те, що нарешті в аграріїв з’явилась реальна альтернатива, яка запрацювала на практиці – механізм аграрних розписок, який передбачає здійснення залучення коштів аграріями для своєї діяльності під заставу майбутнього сільськогосподарського врожаю (товарна грошова розписка) або можливості здійснення виплат у майбутньому (фінансова аграрна розписка).

Що воно таке, і з чим його їдять?

Впровадження цього механізму розпочалося із Закону України «Про аграрні розписки» від 6.11.2012 р. (далі – Закон), який набув чинності 19.03.2013 р. Фактично, цей Закон мав декларативний характер, охоплював дуже багато прогалин, неточностей, а також відсильних норм, включаючи норму про запровадження реєстру аграрних розписок та активної роботи з нотаріусами щодо їх підключення до цього реєстру.

Відповідно до ст. 1 Закону, аграрна розписка – це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах. Аграрні розписки використовуються в операціях з сільськогосподарською продукцією, перелік якої визначений у групах 01-14 розділів I та II Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності згідно із Законом України «Про митний тариф України».

Іншими словами, аграрна розписка – це зобов’язання виробника поставити сільськогосподарську продукцію або сплатили гроші в майбутньому, в обмін на отримані кошти для здійснення своєї господарської діяльності.

Як вже було зазначено, базовий Закон набрав чинності ще у 2013 р., однак органи державної влади майже не робили нічого для того, аби механізм аграрних розписок швидко запрацював на практиці. Все змінилося у часи кризи (у 2014 р.), коли Кабінет Міністрів України був змушений шукати альтернативні механізми кредитування агросектору. Саме тому спочатку було започатковано роботу реєстру аграрних розписок, а 04.09.2014 р. спільним наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України й Міністерства юстиції України №331/1471/5 було запроваджено пілотний проект з відпрацювання технології введення в обіг аграрних розписок на прикладі Полтавської області та План заходів з реалізації цього проекту.

Хотілось би зазначити, що ідея впровадження аграрних розписок в Україні підтримується також нашими міжнародними партнерами. Так, використання і розповсюдження цього механізму дуже активно підтримує IFC (Міжнародна фінансова корпорація, яка належить до групи Світового Банку), яка у 2015 р. запустила спільний зі Швейцарією проект «Аграрні розписки в Україні».

Повертаючись до Пілотного проекту, незважаючи на недовіру до всього нового, застосування аграрних розписок на території Полтавської області дало дуже позитивний ефект. Так, за інформацією IFC, під час реалізації положень пілотного проекту було видано 10 аграрних розписок сумою більше ніж 40 млн грн.

На мою думку, зазначений Пілотний проект показав одну важливу річ: незважаючи на відсутність детального врегулювання та практичних проблем його реалізації, його використання є можливим, якщо кредитор і боржник зацікавлені у ньому.

Завдяки успішній реалізації Пілотного проекту аграрних розписок у Полтавській області, з 01.09.2015 р. цей механізм було також поширено на Вінницьку, Черкаську та Харківську області. За статистикою, на сьогодні в рамках Пілотного проекту на 3 області вже оформлено 40 аграрних розписок, з яких в одній лише Вінницькій області оформлено 24 розписки на суму майже у 50 млн грн. Окрім того, активність проявляють і нотаріуси. Станом на сьогодні до Реєстру аграрних розписок підключилось вже 26 нотаріусів, і робота над збільшенням їх кількості триває. Статистика показала, що товарна грошова розписка займає абсолютну більшість серед усіх укладених розписок, у той час як фінансові майже не використовуються.

Воно того варте

У чому ж основні плюси аграрних розписок? По-перше, інформація про майнові права на майбутній врожай визначається одночасно в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Реєстрі аграрних розписок.

По-друге, важливою є публічність інформації про виконання зобов’язання за аграрними розписками. Так, покупці сільськогосподарської продукції за кадастровим номером земельної ділянки контрагента можуть перевірити, чи надавав він свій урожай за аграрною розпискою у заставу й отримати інформацію про аграрні розписки, які залишаються не виконаними.

По-третє, навіть у випадку зміни орендатора/власника земельної ділянки, за кредитором зберігаються майнові права на врожай, який вирощений на певній земельній ділянці.

По-четверте, важливим є встановлення спрощеного механізму гарантування виконання зобов’язання боржником. Так, у разі невиконання виробником сільськогосподарської продукції своїх зобов’язань за аграрною розпискою, кредитор має право звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, який повинен бути виконаний негайно. На цій підставі державний виконавець протягом 7-ми днів зобов’язаний забезпечити передачу кредитору предмета застави.

По-п’яте, у випадку невиконання зобов’язань за аграрною розпискою, ця інформація фіксується у реєстрі й де-факто стає публічною для потенційних кредиторів, що є важливою обставиною для аграріїв щодо належного виконання своїх обов’язків.

На перший погляд може здатися, що аграрні розписки можуть бути цікавими лише для невеликих або середніх агровиробників, які мають складнощі з отриманням класичного кредитування. Однак практика нашої Компанії показує, що і великі гравці аграрного ринку також вдалися до використання цього механізму.

Зокрема, один з наших Клієнтів (великий аграрний холдинг) також долучився до використання товарних аграрних розписок як механізму залучення коштів на проведення польових робіт, придбання мінеральних добрив і засобів захисту рослин, а також майбутнього збирання врожаю. Однак, хотілося б зазначити, що для його використання Клієнту знадобилось здійснити низку певних підготовчих дій, без яких укладання аграрної розписки видавалося б неможливим.

Незважаючи на досить стрімке поширення зазначеного механізму, на практиці мало хто з нотаріусів займається оформленням аграрних розписок. При посвідченні аграрної розписки нотаріус перевіряє наявність в осіб, які виступають боржниками за аграрними розписками, права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або права користування такою земельною ділянкою для здійснення виробництва сільськогосподарської продукції.

Для нотаріуса дуже важливо, щоб кожна земельна ділянка, сільськогосподарський урожай з якої буде виступати заставою за аграрною розпискою, мала встановлений кадастровий номер, а договір оренди на неї – було укладено та зареєстровано відповідно до норм чинного законодавства. Звичайно, одна справа, коли таких земельних ділянок декілька, і зовсім інша, коли таких земельних ділянок декілька сотень. Також при посвідченні аграрної розписки нотаріус перевіряє відсутність обтяження за відомостями, що містяться в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Важливо зазначити, що безпосередньо підготовка тексту аграрної розписки зайняла декілька тижнів, адже в аграрній розписці вручну зазначаються всі реквізити відповідних земельних ділянок, яких у конкретному випадку, як вже було зазначено, було декілька сотень. В результаті, розмір аграрної розписки набув великих об’ємів і охоплював десятки сторінок.

У будь-якому випадку, Клієнт успішно надав нотаріусу всі необхідні документи, а після проведення їх перевірки успішно оформив товарну аграрну розписку й на разі ефективно використовує отримані від кредитора кошти.

Підсумовуючи, хотілося б зазначити, що в умовах нестабільної фінансової ситуації та недоступності класичного кредитування аграрні розписки стали чи не єдиним прозорим і насправді доступним механізмом залучення коштів для виробників сільськогосподарської продукції.

Якщо порівнювати аграрні розписки з класичними засобами залучення фінансування, то вони набагато простіші й доступніші, а умови – набагато більш лояльні, вони не передбачають потребу аграріїв працювати на покриття відсотків за кредитом.

Звичайно, успішне укладання аграрних розписок потребує проведення значної підготовчої роботи, однак досвід показує, що воно того варте!

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати