15 липня 2015, 17:18

Аграрні розписки – альтернативний механізм кредитування аграрного сектору України

Опубліковано в №29-30(475-476)

У часи будь-якої політичної та економічної ситуації в Україні, незважаючи на низький, місцями ганебний рівень розвитку матеріально-технічної бази, виробництво сільськогосподарської продукції була єдиною галуззю, яка завжди демонструвала позитивні тенденції розвитку.

Незважаючи на те, що Україна на разі б’є експортні рекорди поставки сільськогосподарської продукції за кордон, передусім у країни Європейського Союзу, для підвищення конкурентоздатності цієї галузі та можливості розширювати географію поставок продукції, необхідним заходом є залучення великої кількості матеріальних ресурсів (передусім саме коштів), що допомогло би збільшити кількість аграрної продукції та покращити її якість.

Найпоширенішим механізмом отримання реальних фінансових вливань для забезпечення розвитку господарської діяльності є застосування кредитування. Проте усі галузі економіки України, зокрема і сільське господарство, потерпають від недолугих, порівняно з розвинутими країнами світу, умов кредитування реального сектора.

Так, якщо до теперішньої економічної кризи середня відсоткова ставка становила у середньому 15%, то минулого року через значну девальвацію і підвищення облікової ставки Національного Банку України, кредитування українського аграрного сектору в банках доходило до надзвичайно високих відсотків (у середньому 25-35%). Ці складні умови змусили багатьох вітчизняних аграріїв працювати практично лише на покриття процентів за кредитами.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 19.06.2015 1443 підприємства агропромислового комплексу залучили кредити загальним обсягом 7,6 млрд грн, що у 1,3 раза більше, ніж на відповідну дату 2014 р. (5,6 млрд грн) зокрема: понад 5,4 млрд грн − короткострокові, 1,2 млрд грн − середньострокові та 1,0 млн грн − довгострокові кредити.

Процентні ставки, під які залучаються кредити у 2015 р., по Україні максимально становлять у національній валюті до 36%.

З метою зменшення навантаження на підприємства АПК під час сплати відсотків за користування кредитами змінами до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачено 300 млн грн на компенсацію витрат за відсотками.

Зазначені кошти планується спрямувати, передусім малим та середнім суб’єктам господарювання АПК.

На думку Міністерства аграрної політики та продовольства України, виділення коштів дасть змогу зробити кредити дешевими обсягом 3,2 млрд грн та надати компенсацію понад 5 тис. суб’єктам господарювання АПК.

Незважаючи на зазначену державну допомогу, надзвичайно високі відсоткові ставки та низький рівень технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств, останні змушені винаймати сторонні організації для повного або часткового забезпечення комплексу польових робіт та оплачувати їх послуги або після реалізації сільськогосподарської продукції та/або безпосередньо шляхом передачі зернових культур фактично за собівартістю.

Для того, аби вирішити питання кредитування вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції, народні депутати України прийняли Закону України «Про аграрні розписки» від 06.11.2012 (далі – Закон), що набув чинності 19.03.2013, яким для виробників сільськогосподарської продукції було запроваджено новий механізм залучення коштів для своєї діяльності під заставу майбутнього врожаю – інститут аграрних розписок.

Відповідно до ст. 1 Закону аграрна розписка – це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах. Аграрні розписки використовуються в операціях із сільськогосподарською продукцією, перелік якої визначений у групах 01-14 розділів I та II Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності згідно із Законом України «Про митний тариф України».

Інакше кажучи, аграрна розписка – це зобов’язання виробника сільськогосподарської продукції виплатити кошти або в майбутньому поставити продукцію в обмін на отримані матеріальні ресурси.

Можна стверджувати про те, що механізм українських аграрних розписок базується на так званих розписках-договорах CPR (Cedula de Produto Rural), які були запроваджені у Бразилії на підставі Федерального закону №8.929 від 22.08.1994. Фактично, ці розписки-договори мають аналогічну функцію, як і вітчизняні: це обіцянка виробника поставити сільськогосподарську продукцію або розплатитися після її продажу в майбутньому в обмін на отримання ресурсів (фінансових чи товарних) для ведення сільськогосподарської діяльності.

Система Бразильських розписок-договорів CPR діє на основі взаємозв’язку трьох сторін: безпосередньо виробників сільськогосподарської продукції, дистриб’юторів та трейдерів. Так, дистриб’ютори надають виробникам продукцію, потрібну для вирощування культур. Останні стають заставою та майбутнім розрахунком. Водночас дистриб’ютори укладають угоду з трейдером, в якій вже визначена ціна (вартість) цієї продукції. За рахунок цього відбувається захист інтересів агровиробника, бо вже відома остаточна ціна продажу, а завдяки гарантії постачання товару захищаються інтереси трейдера.

Стаття 7 вітчизняного Закону передбачає норму про те, що аграрна розписка встановлює забезпечення виконання зобов’язань боржника за аграрною розпискою заставою його майбутнього врожаю. Предметом такої застави може бути виключно майбутній урожай сільськогосподарської продукції. Розмір застави повинен бути не меншим за розміром зобов’язання за аграрною розпискою. На день видачі аграрної розписки майбутній урожай сільськогосподарської продукції не може перебувати в інших заставах, ніж за аграрними розписками. На день збору врожаю предметом застави стає відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції.

Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації у Реєстрі аграрних розписок. Реєстр аграрних розписок – це єдина інформаційна система, що містить відомості про обов’язкові реквізити виданих та погашених аграрних розписок. Держателем Реєстру аграрних розписок є Міністерство аграрної політик та продовольства України. Зазначений орган наділяє осіб, які вчиняють нотаріальні дії, повноваженнями реєстраторів Реєстру аграрних розписок, які надаватимуть послуги із внесення записів до Реєстру аграрних розписок про аграрні розписки та з надання інформації з цього реєстру іншим особам.

Незважаючи на те, що зазначений Закон вступив у силу ще у 2013 р., українські можновладці відкладали реалізацію функціонування механізму аграрних розписок аж до осені 2014 р., коли спільним наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України і Міністерства юстиції України від 04.09.2014 №331/1471/5 було запроваджено пілотний проект з відпрацювання технології введення в обіг аграрних розписок на прикладі Полтавської області та План заходів з реалізації цього проекту.

З метою реалізації пілотного проекту було прийнято наказ Міністерства юстиції України від 30.03.2015 №454/5 «Про внесення змін до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». (Щодо зняття заборони і аграрної розписки), який набув чинності 17.04.2015.

Перша аграрна розписка була видана 13.02.2015 компанії «ПЗК-АГРО»; кредитором виступило сільськогосподарське підприємство «Комбікормовий завод». Аграрна розписка видана на 32 т насіння соняшника, її договірна вартість – 192 тис. грн.

Надалі Міністерство аграрної політики та продовольства України планує запустити пілотні проекти з аграрних розписок на Харківщині, Вінниччині, Хмельниччині, Сумщині. Також висловлюються ідеї про запровадження проекту у Черкаській та Кіровоградській областях.

Фактично, станом на теперішній час, широко розрекламований Міністерством АПК пілотний проект на Полтавщині тільки розгортається.

Так, станом на початок липня 2015 р. видано лише вісім розписок для малих і середніх фермерів на суму 19 млн грн. Спеціальний реєстр таких розписок створений, але до нього підключено лише 11 нотаріусів.

Хотілось би зазначити, що ще до прийняття Закону України «Про аграрні розписки» в Україні існували приклади реалізації цього механізму на практиці.

Так, ще в 2012 р. Міжнародна юридична компанія «Александров та партнери» надавала юридичну допомогу Клієнту – вітчизняному підприємству-виробнику цукру в розробленні механізму поставки цукрових буряків.

За результатами проведеного юридичного аналізу, юристами нашої компанії була розроблена схема, яка дуже схожа на механізм аграрних розписок. Клієнт уклав із кожним продавцем договір купівлі продажу цукрових буряків та договір поворотної фінансової допомоги під вирощування цукрових буряків з одночасним укладанням договору застави сільськогосподарської техніки та майбутнього врожаю продавця.

За підсумками здійснення кожним з продавців поставок партій цукрових буряків на суму договору позики Клієнт надсилав кожному з продавців повідомлення про залік зустрічних вимог (за договором позики і за договором купівлі-продажу цукрових буряків). Подальша оплата здійснювалася Клієнтом за фактом поставки цукрових буряків.

Фактично, успішно виконаний Проект показав основне: цей механізм ефективно працює на практиці навіть за відсутності детального законодавчого врегулювання за умови, якщо є воля двох сторін цих відносин – кредитора і боржника.

Враховуючи наведене, можна зробити висновок про те, що механізм аграрних розписок є реальною прогресивною альтернативою класичному банківському кредитуванню у залученні коштів в аграрну сферу України. Органи державної влади мають більш активно і ефективно проводити впровадження цього інституту, інакше аграрні розписки як фінансовий інструмент може спіткати доля похідних цінних паперів.

Окрім наявної політичної волі держави, для повноцінного функціонування цього механізму, необхідно законодавчо збалансувати інтереси всіх учасників цих відносин – кредиторів та виробників сільськогосподарської продукції, щоб вони могли використовувати інститут аграрних розписок на вигідних економічних та юридичних умовах.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати