21 травня 2013, 13:14

Український агент, якому завадить Париж

Тенденції застосування ст. 6 seрties Паризької конвенції щодо судового захисту прав на торговельні марки в Україні

Опубліковано в №21 (363)

Олег Климчук
Олег Климчук «Sayenko Kharenko, ЮФ» радник

Добре, коли все добре – продукція користується попитом, поставки на мільйони, дистриб’ютор працює, немов завтра вирішується питання продовження строку договору, позитивні звіти для глобального керівництва і вже майже точно знаєш, на що витратиш отриману премію. І здавалося, б до чого тут торговельна марка, яку зареєстрував на себе торговий представник компанії в Україні?Але виявляється, що саме це словесне та / або графічне позначення на товарів значною мірою вирішувало долю поставок та продажу продукції. І в такий момент забуваєш, на що ти все-таки планував витратити премію і думаєш про те, як можливо вирішити ситуацію.

Спори щодо торговельних марок є чи не найчастішими у сфері інтелектуальної власності. Однак, незважаючи на це, все ж поки зарано говорити про стабільність практики захисту прав на торговельні марки, а більше – про її активний розвиток. Ця стаття присвячена останнім тенденціям захисту прав на торговельні марки у випадках, коли мають місце агентські відносини та відносини представництва (наприклад, дистрибуція товарів). Особливу увагу приділено останній судовій практиці застосування ст. 6 seрties Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року (далі – Паризька конвенція).

 

Паризька конвенція та правозастосування в Україні

Стаття 6 seрties Паризької конвенції передбачає юридичні механізми захисту прав власника знаку в одній з країн Союзу по відношенню до агента чи представника такого власника. Зокрема передбачено, що власник знака має право, якщо тільки агент чи представник не подасть докази, що виправдовують його дію:

1.         Перешкоджати реєстрації знака; або

2.         Вимагати її скасування або, якщо закон країни це дозволяє, переоформлення реєстрації на свою користь.

Окрім цього, власник знака має право перешкоджати використанню знака агентом чи представником, якщо тільки він не давав згоди на таке використання.

Для застосування вказаних юридичних механізмів захисту повинна виконуватися низка кваліфікуючих умов:

1.         Наявність факту виникнення в особи права власності на знак в одній із країн Союзу, тобто в країні, що приєдналася до Паризької конвенції.

2.         Наявність особи, що по відношенню до власника знака виступає агентом чи представником.

3.         Відсутність дозволу власника на реєстрацію від імені агента або представника відповідного знака.

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати