Здавалося б, позивач вважає, що має авторське право, хоче його захистити, отримати справедливу компенсацію. Які у нього можуть виникнути проблеми в процесі захисту? У цій статті спробуємо відповісти на порушене питання.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Насамперед необхідно звернути увагу, якими доказами підтверджується авторське право. Незважаючи на те, що стаття 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлює, що авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення, для підтвердження наявності права досить важливим доказом буде наявність свідоцтва про державну реєстрацію права автора на твір. Інакше автору доведеться доводити факт створення твору іншими способами: договорами, кресленнями тощо. Свідоцтво про реєстрацію авторського права можна отримати протягом двох місяців з моменту подачі документів до державної установи. Таким чином, простіше мати його перед тим, як іти до суду.
Інша справа, що в судах зазвичай захищають свої інтереси не автори, а правовласники, тобто особи, які в подальшому отримали майнові права від первісних авторів на підставі договорів розпорядження об’єктами інтелектуальної власності.
І тут часто виникають питання, пов’язані з тим, (1) чи має ліцензіар майнові права і, відповідно, чи мав він право укладати ліцензійний договір; (2) чи достатньо повноважень отримав ліцензіат за договором, щоб йти до суду; (3) права на який об’єкт права інтелектуальної власності має ліцензіар і у зв’язку з цим чи має право ліцензіат захищати зазначений у позові об’єкт; (4) з якого часу ліцензіат має право нараховувати збитки тощо.