03 березня 2015, 12:23

Хто вичерпав право?

Щодо розповсюдження оцифрованих творів та комп’ютерних програм

Опубліковано в №9(455)

Катерина Данильчук
Катерина Данильчук «Jurimex, ЮК» молодший юрист

Щодо розповсюдження оцифрованих творів та комп’ютерних програм


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


В  умовах співпраці з державами – членами ЄС, національні компанії повинні враховувати та адаптуватися до правил, які діють на ринку товарів і послуг ЄС. Водночас у праві інтелектуальної власності діє принцип територіальності, тобто кожна держава – член ЄС діє в межах свого законодавства про ІВ, хоч загалом таке законодавство і гармонізоване до Директив ЄС у цій сфері. До того ж компетенцією щодо тлумачення норм директив наділений Європейський суд справедливості і таке тлумачення необхідно враховувати у разі застосування положень директив державам – членам ЄС.

Водночас, враховуючи початок дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, правові позиції, сформульовані у рішеннях Європейського суду справедливості, можуть враховуватися адміністративними судами як аргументація, міркування щодо гармонійного тлумачення національного законодавства України згідно з усталеними стандартами правової системи Європейського Союзу, однак не як правова основа (джерело права) врегулювання відносин, щодо яких виник спір.

Відповідно до ст. 160 Угоди про асоціацію: «Сторони вільні щодо встановлення власного режиму вичерпання прав інтелектуальної власності, з урахуванням положень Угоди ТРІПС».

Водночас у цій частині законодавство України гармонізоване до міжнародного законодавства. А ч. 7 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» відображає зміст частин 1, 2 ст. 4 Директиви 2001/29/ЄС «Про гармонізацію деяких аспектів авторського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві»: «перший продаж копії чи оригінала, охоронюваного авторським правом твору правовласником чи з його згоди, обумовлює вичерпання права на розповсюдження. Правовласник не має права ані заборонити такий перепродаж, ані вимагати компенсації». 

Європейський Суд справедливості 22.01.2015 прийняв рішення у справі с-419/13, в якому розтлумачено, як теорія вичерпання прав  застосовується до цифрових копій твору, що охороняються авторським правом.

Відповідно до цього рішення вичерпання прав через розповсюдження шляхом першого продажу поширюється на матеріальні об’єкти, в яких втілено охоронюваний об’єкт. Отже, перший продаж нематеріального цифрового екземпляру твору швидше не вичерпує права на розповсюдження таких екземплярів. Це означає, що перепродаж цифрової музики, фільмів, електронних книг, ймовірно, буде розглядатися як порушення авторських прав, за умови якщо здійснюється без згоди автора.

Суть спору

У правовідносинах, що склалися, голандська компанія Allposters купила копію твору образотворчого мистецтва (на папері) відомого автора в компанії Pictoright, перший продаж якого було здійснено зі згоди правовласника.

Компанією Allposters  оцифровано згаданий твір за допомогою спеціальних процесів так, що зображення може існувати виключно у цифровій формі у форматі canvas. До того ж така технологія не дає змоги зберегти зображення на папері, а сама репродукція у форматі canvas є більш схожою до оригіналу, ніж репродукція на папері.

Allposters розмістив таку оцифровану копію для продажу на своєму веб-сайті. Allposters стверджував, що: 1) переробка копії картини, після того як право на її розповсюдження було вичерпано, не впливає на вичерпання прав, яке відбулось раніше; 2) перенесення зображення з паперу в цифровий формат не є відтворенням твору, оскільки зображення не дублюється.

Рішення у справі

У рішенні с-419/13 від 22.01.2015 Європейський суд справедливості стверджує, що вичерпання права на розповсюдження застосовується до об’єкта права інтелектуальної власності, який втілений на матеріальному носії (у цьому випадку паперовий плакат), і переробка такого матеріального носія, яка призводить до створення нового об’єкта (у цьому випадку – зображення у форматі canvas) є новим відтворенням твору, яке вимагає згоди правовласника.

Купуючи відео на DVD, друковані книги, картини, які були вперше продані в ЄС за згодою автора (власника авторських прав), подальший продаж DVD, книги, картини може бути здійснено будь-якій іншій особі в межах ЄС без згоди правовласника.

Європейський суд справедливості таким чином постановив, що «правило вичерпання права на розповсюдження … не застосовується у випадку, коли відтворення охоронюваного твору, після введення його на ринок ЄС зі згоди правовласника, якщо такий твір зазнав зміни матеріальної форми (з матеріальної у цифрову), і знову був введений у цивільний обіг на ринок ЄС у новій формі».

Зміна форми твору, результатом якої є створення нового об’єкта, в якому втілено зображення, охоронюваного твору, тоді як плакат припинив існувати. Така зміна копії охоронюваного твору, яка є ближчою до оригіналу, аніж попередня копія, яка не збережена, є достатньою для того, щоб вважати це новим відтворенням твору, згідно зі ст. 2 (1) Директиви 2001/29, відповідно до якої для розповсюдження такої копії необхідна згода автора.

Тобто право на розповсюдження буде вичерпано лише у тому випадку, коли така нова оцифровна копія буде введена в обіг на ринок ЄС за згодою власника авторських прав на твір.

Правове регулювання вторинного продажу комп'ютерних програм (протилежна пропозиція ЄС)

У рішенні у справі C‑128/11від 03.07.2012 щодо UsedSoft, Європейський суд справедливості вирішив, що перший продаж нематеріальної копії комп’ютерної програми шляхом її завантаження з мережі Інтернет на пристрій покупця зі згоди правовласника зумовлює вичерпання права на розповсюдження такої копії.

Як наслідок, покупець такої нематеріальної копії твору (комп’ютерної програми) має право перепродати таку копію третім особам без згоди правовласника. Це рішення базується на тлумаченні директиви ЄС про правову охорону комп’ютерних програм 2009/24/ЄС, а не на нормах Директиви про гармонізацію певних аспектів авторського права та суміжних прав в інформаційному суспільстві 2001/29/ЄС (як у рішенні у справі с- 419/13 Allpostersv.Pictoright).

У рішенні щодо Allposters, Європейський суд справедливості постановив, що «вичерпання права на розповсюдження застосовується до матеріальних об’єктів, в яких втілено твір чи його копію». Цей висновок ґрунтується на:

  • ст.28 Директиви про гармонізацію певних аспектів авторського права та суміжних прав в інформаційному суспільстві 2001/29/ЄС «Захист авторського права, встановлений цією Директивою, передбачає виключне право на контроль за розповсюдженням твору, зафіксованого в матеріальну річ. Перший продаж у Співтоваристві оригіналу твору або його копій суб’єктом права або за його згодою означає вичерпання права на контроль повторного продажу зазначеного об’єкта в Співтоваристві.»
  • примітці до статей 6, 7 договору ВОІВ, відповідно до якої «вирази «екземпляри» та «оригінал та екземпляри», які є предметом права на розповсюдження та права на прокат у контексті зазначених Статей, належать виключно до записаних екземплярів, які можуть бути випущені в обіг у вигляді матеріальних об’єктів».

У справі Allposters, Європейський суд справедливості застосовує ті аргумети, які ним не взяті до уваги і відхилені у справі UsedSoft.

Вплив рішень на правозастосування

З аналізу наведених вище висновків у справах Європейського суду справедливості, право на розповсюдження не буде вважатися вичерпаним у випадку першого продажу нематеріальної цифрової копії літературних і художніх творів в Інтернеті. Адже надалі такий перепродаж також вимагатиме згоду правовласника. 

Водночас у випадку перепродажу завантажених з Інтернету копій  програмного забезпечення (введення в обіг яких здійснено зі згоди правовласника), право на розповсюдження вважається вичерпаним.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати