На сьогодні іноземні інвестори розглядають Україну як країну з економікою, що розвивається, знаходять у нашій країні цікаві проекти та партнерів, а також організовують ринок збуту товарів свого виробництва.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У той же час, для України такі інвестиції є засобами забезпечення виходу країни з кризи, підвищення якісних показників господарської діяльності та досягнення реальних зрушень в економіці.
Іноземці, які зареєстрували свою фірму в Україні, на початковому етапі інвестування прагнуть залучити своїх іноземних працівників, особливо це стосується керівних посад. Тому на цьому етапі в інвестора виникає питання: «Як працевлаштувати іноземця в українській компанії?».А також найактуальніше питання: «Що буде, якщо іноземець працюватиме без відповідного дозволу?».
Законодавство, що регулює процедуру працевлаштування іноземних громадян на території України, останніми роками зазнає значних змін. Оформлення документації іноземним громадянам відповідно до законодавства України на практиці має свої особливості, про які буде зазначено нижче.
Для працевлаштування іноземних фахівців в українській компанії необхідно отримати дозвіл на застосування праці іноземців в Україні (далі – дозвіл). Такий дозвіл видається українській компанії (далі – роботодавець) територіальними органами Державного центру зайнятості (далі – ДЦЗ), за її юридичним місцезнаходженням.
Основні документи, необхідні від іноземця: паспортний документ (з нотаріальним перекладом), резюме,2 кольорові фотокартки 3,5х4,5 см, документ про освіту (з нотаріальним перекладом).
Спочатку роботодавець, не пізніше 15-ти календарних днів до звернення за дозволом, подає органу ДЦЗ інформацію про відкриття вакансії (форма 3-ПН про попит на робочу силу). Вакансія, зазвичай, розміщується з такими характеристиками, які повністю відповідають характеристикам іноземного спеціаліста, якого потребує роботодавець, а саме: досвід роботи, освіта, знання іноземних мов та ін.
Проте, якщо іноземець є засновником або співзасновником компанії та претендує на зайняття посади керівника, заступника керівника або іншої керівної посади; претендує на зайняття посади, яка передбачає створення об'єктів авторського права та (або) суміжних прав як основний трудовий обов'язок;претендує на зайняття у суб'єкта індустрії програмної продукції посади керівника; має диплом про вищу освіту одного з навчальних закладів, віднесених до першої сотні в одному зі світових рейтингів (таких як ТаймсХайерЕдьюкейшн (TimesHigherEducation); Академік Ренкінг ов Волд Юніверситіз, підготовлений Центром університетів світового класу при Шанхайському університеті Цзяо Тун (Academic Ranking of World Universities by the Center for World-Class Universities at Shanghai Jiao Tong University); Кью Ес Волд Юніверситі Ренкінгз бай Фекелті (QS World University Rankings by Faculty); Вебометрікс Ренкінг ов Волд Юніверситіз (Webometrics Ranking of World Universities), то у таких випадках подавати звітність 3-ПН органу ДЦЗ не потрібно, можна одразу подавати відповідний пакет документів для отримання дозволу.
Детальний перелік документів для отримання дозволу визначений «Порядком видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2013 №437, серед іншого до них належать:документ, виданий медичним закладом про те, що особа не хвора на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію чи інфекційні захворювання, а також довідка МВС України або уповноваженого органу країни походження іноземця (в залежності від того, де іноземець перебуває на момент оформлення дозволу) про те, що іноземець чи особа без громадянства не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження (довідка про відсутність судимості).
На практиці з медичними довідками, виданими у країні проживання іноземця,виникають проблеми, оскільки іноземні медичні заклади видають довідки, які не відповідають вимогам МОЗ України, тому рекомендуємо все-таки отримувати медичні довідки та довідки про відсутність судимості в Україні, хоча це може спричинити деякі незручності для іноземців. У нашій практиці були такі прецеденти, коли територіальний ДЦЗ не приймав довідки, видані іноземними медичними закладами, і доводилось пояснювати клієнтам, що необхідно здавати такі аналізи в Україні та повторно подавати пакет документів у ДЦЗ.
Також слід пам’ятати, що усі документи,видані зарубіжною країною та складені іноземною мовою, повинні бути перекладені на українську мову, засвідчені згідно з законодавством країни їх видачі та легалізовані в МЗС, якщо міжнародними договорами України не передбачено інше. Законодавством передбачено засвідчення за наступними формами: нотаріальна, про ставлення апостилю, консульська легалізація (в залежності від країни їх видачі).У цьому випадку необхідно перевіряти наявність міжнародних договорів між Україною та країною видачі документу, наприклад, якщо це Грузія, то достатньо тільки нотаріального посвідчення, якщо Сполучені Штати Америки, необхідний апостиль.
При оформленні пакету документів у Центрі зайнятості, необхідно чітко вказувати ім’я та прізвище іноземця відповідно до нотаріально перекладеного паспортного документу, а ще, у разі в наявності в іноземця ідентифікаційного номеру, перевіряти, щоб у всіх документах його дані були правильними та сходилися. Неодноразово виникала така ситуація, коли іноземець (до роботи в компанії нашого клієнта)отримав індивідуальний податковий номер в Україні на некоректно вказане у перекладеному паспортному документі ім’я,а при оформленні документів в ДЦЗ, ми завчасно помітили помилку й отримали новий індивідуальний податковий номер з коректними даними.
Рішення щодо видачі дозволу територіальний орган ДЦЗ приймає протягом 7 робочих днів з дня реєстрації документів. Після прийняття такого рішення роботодавець повинен сплатити збір за розгляд заяви у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат (зараз це –5512грн)за кожного іноземного громадянина. Кошти мають надійти на рахунок ДЦЗ протягом10 робочих днів з дня отримання роботодавцем рішення про видачу дозволу. У випадку ненадходження коштів таке рішення скасовується.
Дозвіл видається на строк, зазначений у трудовому договорі (контракті), але не більш як на 1рік, а дія такого дозволу може бути продовжена необмежену кількість разів на той самий строк без сплати збору. Раніше за продовження строку дії дозволу необхідно було сплачувати кошти у тому ж розмірі, що й за отримання дозволу.
Також, роботодавець, після одержання дозволу, у тому числі продовження його дії, протягом 7 робочих днів з моменту укладення з іноземцем трудового договору (контракту),повинен подати територіальному ДЦЗ засвідчену ним копію такого договору, оскільки неподання засвідченої роботодавцем копії укладеного трудового договору (контракту) з іноземцем є підставою для анулювання дозволу.
Раніше органи ДЦЗ часто анулювали роботодавцям дозволи, якщо копії договорів (контрактів) були подані в ДЦЗ не у встановлений строк, трактуючи це як неподання. Проте, проаналізувавши останню судову практику з цього приводу, варто відзначити ухвалу Вищого адміністративного суду України від 09.06.2015 у справі №К/800/47715/14 за касаційною скаргою ПАТ «ОТІС» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2014 у справі за позовом ПАТ «ОТІС» до Київського міського центру зайнятості. Третя особа – Державна служба зайнятості, про визнання протиправним та скасування рішення №357 від 20.12.2013 у частині анулювання дозволів №51499 від 10.10.2013 та №51827 від 01.11.2013, де встановлено, що порушення строків для подання роботодавцем копій укладених договорів (контрактів) з іноземцями, не є підставою для анулювання органами ДЦЗ такого дозволу.
Щодо використання праці іноземця без отримання дозволу ДЦЗ, то у такому випадку абз. 2 ч. 5 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення» передбачена відповідальність роботодавця у розмірі 20 мінімальних заробітних плат (на сьогодні ця сума становить 24 960 грн.) за кожного іноземця. У разі несплати (відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться у судовому порядку.
Отже, підсумовуючи вищезазначене,хотілося б зазначити, що отримання дозволу на застосування праці іноземця в Україні не є складною процедурою, якщо є повний, грамотно зібраний пакет документів. У будь-якому випадку роботодавець, отримавши дозвіл, залишається у виграшній позиції, оскільки продовжувати такий дозвіл можна необмежену кількість разів і збір за продовження відмінили, а штраф за використання праці іноземця без дозволу перевищує збір майже в 3 рази. До того ж,одержання дозволу є підставою для отримання іноземцем відповідної візи, оформлення посвідки на тимчасове проживання на строк дії дозволу та реєстрації місця тимчасового проживання в Україні.