Популярні матеріали

12 липня 2017, 12:34

Особливості працевлаштування іноземців в Україні

Юлія Івахненко
Юлія Івахненко «Jurimex, ЮК» керівник практики фармацевтичного і медичного права

Поки українці святкують безвіз та активно пакують валізи, з усіх боків лунають  систематичні та наполегливі попередження про те, що прийнятий візовий режим не дозволяє працевлаштування в країнах ЄС, для цього потрібно отримувати робочі візи. Як же Україна регулює ринок працевлаштування іноземців, що повинні зробити іноземці, а що – забезпечити роботодавець? Насправді ставлення до працевлаштування іноземців доволі лояльне, але чітко відрегульоване законами та підзаконними актами.

Відповідно до норм статті 42 Закону України «Про зайнятість» підприємства, установи та організації мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (далі – іноземці) на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (далі – територіальний орган), на строк до одного року, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Перше, що повинен зробити роботодавець для отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (далі – дозвіл), це за 15 календарних днів до дня звернення за отриманням дозволу подати до територіального органу інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Така інформація не подається за умови  достатнього обґрунтування доцільності застосування праці іноземця, якщо іноземці, направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договору (контракту), укладеного між вітчизняним та іноземним суб’єктом господарювання, якщо іноземці належать до категорії “внутрішньокорпоративні цесіонарії” та якщо щодо іноземця прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Інформація про попит на робочу силу подається за формою звітності № 3-ПН. Роботодавець повинен заповнити дані про попит на вакансію у максимальній відповідності тим даним (рівню освіти, знанню мов, досвіду роботи тощо), які відповідають даним іноземця, що планується працевлаштувати.

На календарний день роботодавець вже може подавати до територіального органу за місцезнаходженням підприємства такі документи: заяву, копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця, копії сторінок паспортного документа іноземця з особистими даними разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку, дві кольорові фотокартки іноземця розміром 3,5 x 4,5 сантиметра, документ, виданий лікувально-профілактичним закладом про те, що особа не хвора на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання, перелік яких визначено МОЗ (довідки за формою 028/О та 140/О), довідку, скріплену печаткою та завірену підписом роботодавця про те, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця чи особи без громадянства, відповідно до законодавства не пов’язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці, довідку МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження, або довідку уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають за межами України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження, довіреність, що посвідчує право особи представляти інтереси роботодавця із вчинення дій щодо оформлення дозволу, якщо такі дії вчиняє не керівник підприємства, установи, організації. Останній з пунктів – це нововведення відповідно до змін від 18.01.2017.

Всі документи, видані не на території України, підлягають перекладу та легалізації відповідно до законодавства України.

Для деяких категорій іноземців вищезазначений перелік документів може розширюватись, так, наприклад, якщо іноземець є засновником підприємства і претендує на посаду керівника, то додатково подається копія установчих документів. Тут закономірно виникає питання, який документ повинен подати суб’єкт господарювання, що зареєстрований після початку 2016 року, оскільки установчі документи таких суб’єктів господарювання зберігаються в матеріалах реєстраційної справи. Логічно було б змінити цей пункт і надати таким суб’єктам господарювання права подавати не статут, а копію Опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору, в якому є код посилання доступу до реєстру Міністерства юстиції. За цим кодом можна отримати інформацію у вигляді копії установчого документа.

Після подачі документів у територіального органу є 3 робочі дні на прийняття рішення про залишення заяви без розгляду та, якщо таке рішення не приймається, 7 робочих днів з дня подачі документів на прийняття рішення про видачу або відмову у видачі рішення. Колізійним є положення щодо невідповідності пакета поданих документів вимогам Порядку продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого Постановою КМУ від 27 травня 2013 р. № 437 (далі – Порядок).  Так, при наявності такої невідповідності згідно з абзацом другим пункту 10 Порядку заява про видачу дозволу залишається без розгляду, подані документи повертаються заявнику, а відповідно до абзацу шостого пункту 24 Порядку територіальний орган приймає рішення про відмову у видачі дозволу.

Рішення про видачу дозволу оформляється протягом двох робочих днів і разом із зазначенням платіжних реквізитів надсилається роботодавцю. Роботодавець має 10 робочих днів з дня отримання рішення про видачу дозволу для сплати коштів за нього. При несплаті коштів  у межах цих строків  рішення скасовується. У випадку сплати коштів оформлення та видача дозволу відбуваються протягом 3 робочих днів. Зазначимо, що розмір плати за видачу дозволу становить 4 мінімальні заробітні плати. Плата за видачу дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства не справляється для осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, та для осіб, які подали документи для продовження дії дозволу.

Дозвіл видається на строк до одного року та може продовжуватись необмежену кількість разів.

Важливо пам’ятати, що роботодавець повинен не пізніше ніж протягом 90 днів з дати дії дозволу укласти з іноземцем трудовий договір та протягом 10 днів з моменту його укладення подати його копію до територіального центру зайнятості. Неподання копії трудового договору є підставою для анулювання дозволу.

Для продовження дії дозволу роботодавець не раніше ніж за 40 календарних днів і не пізніше ніж за 20 календарних днів до закінчення строку дії дозволу подає до територіального органу відповідну заяву, дві кольорові фотокартки іноземця розміром 3,5 x 4,5 сантиметра, документ, довідку про відсутність судимості та інші документи у разі, якщо до них вносилися зміни. Вважаємо, що і для продовження дії дозволу необхідно було б за аналогією з первинним його отриманням долучати до документів довіреність на представника.

Наявність дозволу є підставою для іноземця отримати посвідку на тимчасове проживання на території України.

Таким чином, процедура отримання дозволу на працевлаштування іноземців на території України достатньо регламентована та чітка і, враховуючи останні зміни, спрямована на зменшення бюрократичних процедур та строків для розгляду документів та оформлення рішень. Беручи до уваги, що штраф за допуск до роботи іноземця без дозволу складає від 8500 до 17 000 грн, то проходження процедури отримання дозволу виправдовує витрачені зусилля та час.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати