Популярні матеріали

28 липня 2017, 11:42

Інспектор праці vs об’єкт відвідування: штраф замовляли?

Останнім часом у суспільстві та правовій спільноті не вщухають дискусії навколо активних перевірок підприємств щодо дотримання трудового законодавства та величезних штрафів за його порушення.

До того ж підливають масло у вогонь оголошення на сайті Державної служби України з питань праці, в яких фігурують колосальні суми штрафів.

Так, за останніми повідомленнями відомства, Інспектори Головного управління Держпраці у Львівській області провели перевірку щодо дотримання норм законодавства з питань праці приватним підприємством «Транс-Спорт», яке займається транспортними перевезеннями. Під час перевірки виявлено, що на цьому підприємстві працювали особи, з якими не було укладено трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Таким чином, ПП «Транс-Спорт» доведеться сплатити 672 тис. грн штрафу за використання праці неоформлених водіїв. Окрім того, за вчинення інших порушень законодавства про працю, зокрема порушення термінів виплати заробітної плати та розрахункових, підприємство має додатково сплатити ще 12800 грн штрафу.

У свою чергу, ТОВ «Альптехпром» за недотримання норм законодавства з питань праці та охорони праці доведеться сплатити штраф у розмірі 384 тис. грн. Під час планової перевірки ТОВ інспектори ГУ Держпраці в Харківській області виявили 4-х працівників, з якими не було укладено трудові договори.

Уповноважені особи ГУ Держпраці у Львівській області наклали штраф у розмiрi 58 тис. грн на ПАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» за те, що на підприємстві не дотримано розмір мінімальної заробітної плати у повному обсязі. Крім того, працівники заводу не отримували доплату за роботу в нічний час, а також оплату в подвійному розмірі за роботу у святкові та неробочі дні. Навіть попри те, що підприємство звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною i скасування постанови про накладення штрафу, суд не задовольнив апеляційну скаргу та дійшов висновку, що позапланова перевірка проводилася службовими особами на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

Водночас у Кіровоградській області встановили чималий штраф приватному підприємцю. Так, під час позапланової перевірки ФОП Круванд (м. Знам’янка) виявлено порушення вимог ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України: підприємець використовував найману працю громадянина на посаді «продавець-консультант» без укладення трудового договору та повідомлення Державної фіскальної служби про прийом на роботу. Штрафна санкція за виявлене порушення становить 30-кратний розмір мінімальної зарплати за кожного працівника – 96 тис грн. За результатами перевірки був складений акт та вручений припис про недопущення в майбутньому виявлених порушень. Керівник Управління Держпраці у Кіровоградській області, розглянувши акт перевірки, підписав постанову про накладення зазначеної суми штрафу.

Нові форми та правила контролю за дотриманням законодавства про працю визначає Постанова КМУ «Деякі питання реалізації ст. 25 9 Кодексу законів про працю України та ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №295, що набула чинності у травні цього року. Крім того, документ розширює повноваження інспекторів праці та змінює порядок застосування штрафів за порушення законодавства про працю.

Посвідчення покажіть?

Серед іншого, Постановою №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю. Згідно з документом, такий контроль здійснюється інспекторами праці (посадовими особами Держпраці, її територіальних органів та органів місцевого самоврядування) у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань. Контролюючі повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Таким чином, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці, передусім, повинен пред’явити роботодавцю своє службове посвідчення. Форму та опис службового посвідчення інспектора праці затверджено наказом Мінсоцполітики №866 від 24.05.2017 р. Воно має вигляд книжечки розміром 60х90 мм у твердій обкладинці темно-червоного кольору. Ліва та права внутрішні сторінки службового посвідчення виготовлені із захищеного паперу з фоновою сіткою червоного кольору. На лицьовому боці посвідчення розміщені зображення та написи, виконані тисненням фольгою золотого кольору. У верхній частині посередині знаходиться зображення малого Державного Герба України. Трохи нижче (посередині під зображенням малого Державного Герба) одним рядком розміщено напис «Інспектор праці». На внутрішньому боці зліва також знаходиться напис «Інспектор праці» та номер посвідчення. Фотокартка скріплюється гербовою печаткою Держпраці.

Алло! Поліція?

За словами Голови Державної служби України з питань праці Романа Чернеги, наразі триває активна робота щодо забезпечення посвідченнями інспекторів праці, які здійснюватимуть державний контроль за додержанням законодавства про працю. Отже, поки не всі перевіряючі мають відповідні документи, підприємства мають повне право не допускати їх до об'єкта відвідування.

«Форма службового посвідчення вже затверджена та разом з реєстром посвідчень буде доступна на веб-сайті Держпраці вже найближчими днями. Відповідно, як тільки такі документи будуть публічно доступні, слід очікувати, що Інспектори знову почнуть активно проводити перевірки. Коли Інспектор завітає на ваше підприємство, ви повинні пам’ятати про своє право вимагати в осіб, які прийшли для здійснення перевірки, пред’явити службові посвідчення і направлення на проведення інспекції. Якщо Інспектори відмовляються надати ці документи, ви маєте право не допускати «перевіряльників», а у випадку підозри шахрайства – викликайте поліцію для з’ясування їхніх повноважень», – застерігає Олена Басанська, юрист, CMS Cameron McKenna LLC.

Хто бажає відвідувань?

З приводу проведення інспекційних відвідувань можуть звернутися працівники, якщо стосовно них було порушено законодавство про працю, або фізичні особи, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин. Інспекційні відвідування також можуть проводитися за рішенням керівника органу контролю щодо виявлення неоформлених трудових відносин. Цікавий момент, що ініціюватися вони можуть за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації та інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством.

Крім того, відвідування інспекторів можуть проводитися за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю, а також за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю) про виявлені під час виконання ними контрольних повноважень ознаки порушення законодавства про працю. Такі відвідування можуть проводитися за інформацією Держстату, ДФС, Пенсійного фонду України, профспілкових органів щодо порушення законодавства про працю тим чи іншим суб’єктом господарювання.

А що я зробив?

Серед причин, які слугують підґрунтям для таких перевірок, можна виділити наступні: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації; заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; нарахування меншої заробітної плати, ніж розмір мінімальної зарплати; виконання робіт працівниками за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця понад один рік; відсутність індексації заробітної плати протягом року; 30% і більше робітників, що працюють на умовах цивільно-правових договорів.

 «Абсолютною новинкою є невиїзні інспектування, – зазначає у коментарі «Юридичній Газеті» Артем Ткаченко, юрист ЮК «Бі ен Сі». – Так, якщо роботодавцем не було порушено правила оформлення трудових відносин з працівником (пп. 3-4 п. 5 Порядку), інспектор може проводити невиїзні інспектування у приміщенні відповідного органу контролю, на підставі документів та пояснень, наданих об’єктом відвідування. Для початку невиїзної перевірки інспектор повинен отримати рішення, яке ухвалює керівник органу контролю або його заступник, а також погоджене зі сторони об’єкта відвідування (п. 15 Порядку). В день завершення невиїзного інспектування інспектор складає акт за його результатами, а якщо виявить порушення законодавства про працю – припис про їх усунення (п. 19 Порядку)».

Безперешкодно, не повідомляючи!

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці має повідомити об’єкт відвідування. Однак існує чимало випадків, які є винятком із цього правила.

Так, інспектори праці під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, за наявності службового посвідчення, безперешкодно та без попереднього повідомлення мають право: самостійно і в будь-яку годину доби проходити до будь-яких службових приміщень, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, що містять інформацію з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, та отримувати їх завірені копії або витяги; наодинці чи у присутності свідків ставити керівнику або працівникам запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати усні або письмові пояснення; за наявності ознак кримінального правопорушення або створення загрози безпеці інспектора праці, залучати працівників правоохоронних органів; вимагати надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Як йдеться у Постанові №295, внесена в межах повноважень вимога інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця є обов’язковою для виконання.

Слідкуйте за сайтом…

При цьому підприємства під час проведення інспекційного відвідування мають право перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення та не допускати його на підприємство у разі відсутності цього документа. Крім того, варто уважно слідкувати за офіційним веб-сайтом Держпраці. Якщо там відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, це також слугує причиною відмови перевіряючому у проведенні інспекційного відвідування.

Серед іншого, підприємства можуть подавати у письмовій формі свої пояснення та зауваження про усунення порушень до акта або припису; вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об’єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Крім того, підприємства мають право вимагати від інспектора праці нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об’єкта відвідування, оскаржувати його неправомірні дії та отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення перевірок.

Що в результаті?

«З прийняттям Постанови №295 документальне оформлення результатів таких заходів не зазнало особливих змін. В останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор складає акт, в якому міститься вся інформація щодо перевірки та її результатів, – зазначила Валерія Савчук, старший юрист АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери». – Якщо компанія-роботодавець не погоджується з даними, викладеними в акті, вона має право підготувати зауваження до акта та надати їх інспектору протягом 3-х днів з дати підписання акта. Інспектор зобов’язаний розглянути зауваження та протягом 3-х днів надати вмотивовану письмову відповідь. Якщо під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор виявив порушення трудового законодавства, на наступний день після складення акта або надання мотивованої відповіді на зауваження інспектор складає припис – обов’язкову для виконання письмову вимогу про усунення порушень. У приписі вказується термін усунення порушень. В окремих випадках він може бути досить тривалим (понад 3 місяці). За таких умов інспектор встановлює графік поетапних дій, спрямованих на усунення порушень, з вимогою про періодичне інформування інспектора про вчинені дії».

На думку Ярослави Загоруйко, молодшого юриста АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», суттєвою позитивною зміною, яка періодично зустрічається у судовій практиці, але була остаточно закріплена саме Постановою №295, є те, що заходи відповідальності не застосовуватимуться до роботодавця у тому випадку, якщо він самостійного усунув порушення після отримання припису.

«Однак звільнення від відповідальності не відбувається, якщо інспектор виявив порушення, пов’язані з використанням праці неоформлених працівників, несвоєчасною або не у повному обсязі виплатою заробітної плати, недодержанням мінімальних гарантій в оплаті праці. У такому випадку інспектор одночасно з винесенням припису вживає заходів щодо притягнення відповідних осіб до відповідальності. В інших випадках інспектор перевіряє факт усунення вказаних у приписі порушень і лише після цього вирішує питання про вжиття заходів для притягнення до відповідальності. Якщо компанія-роботодавець не згодна з вимогами, викладеними у приписі, такий припис може бути оскаржений до керівника або заступника керівника територіального органу Держпраці, а їх рішення – до керівника або його заступника Держпраці протягом 10-ти днів з дня отримання припису або рішення керівника чи заступника керівника. Така скарга розглядається протягом 30-ти днів з дня її подання та тимчасово припиняє виконання припису на час її розгляду», – підкреслює юрист.

Корупційний механізм?

Однак чи здійснить документ позитивний вплив на ринок праці – достеменно не відомо. Так, за словами Бориса Карася, юриста АФ «Грамацький і Партнери», хоча Постанова №295 діє вже майже 2 місяці, усталеної практики її застосування, звісно, ще немає. Загалом, ні бізнес, ні чиновники (особливо представники органів місцевого самоврядування) поки що не мають відпрацьованого порядку її реалізації. Разом з тим, проаналізувавши зміст документа, юрист робить висновок, що і без того нелегке життя бізнесу стане ще складнішим.

«Наведу лише деякі приклади недосконалості Постанови №295, що стали результатом свідомої або несвідомої роботи КМУ над підзаконним актом. По-перше, Постановою вводяться нові форми контролю, а саме інспекційні відвідування та невиїзні інспектування, визначення яких законодавство не містить. Це прямо суперечить ч. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», де зазначено, що винятково законами можуть встановлюватися способи та форми здійснення державного нагляду (контролю). По-друге, перелік підстав для проведення інспекційної перевірки надзвичайно широкий. Особливе занепокоєння викликає можливість її проведення за рішенням керівника органу контролю, прийнятого в результаті аналізу інформації ЗМІ. Цікаво, хто саме, як та які засоби масової інформації буде аналізувати. Відкритим залишається питання щодо обов’язку чиновників вказувати у своїх рішеннях джерело ЗМІ, адже можливість спростування недостовірної інформації ще ніхто не скасовував. По-третє, Постанова нечітко регулює питання строків повідомлення про проведення перевірки суб’єкта господарювання та службу Держпраці. Наприклад, у п. 7 зазначено, що рішення про проведення перевірки підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи територіальним органом до початку її проведення. Як бачимо, конкретного строку немає, а формулювання «до початку проведення» повністю розв’язує руки чиновнику. Так, повідомлення за годину до проведення перевірки буде вважатися формальним виконанням положень Постанови», – повідомив юрист.

При цьому він відзначив, що така ж ситуація спостерігається щодо суб’єкта господарювання, який повинен бути повідомлений про проведення інспекційного відвідування. Однак не вказано, як і коли інспектор повинен повідомити про своє рішення (письмово чи усно). Формально, повідомлення інспектора про перевірку безпосередньо перед її початком, стоячи у дверях, вважатиметься належним виконанням свого обов’язку.

«Проаналізувавши Постанову, повноваження інспекторів праці, права та обов’язки суб’єктів господарювання, у мене склалося враження, що основним завданням КМУ була не боротьба з порушеннями у трудовій сфері, а створення ще одного корупційного механізму впливу на бізнес, який і без того ледь живий», – констатує експерт.

«Термінологічний» велосипед

Підтримує колегу Андрій Трембіч, адвокат АФ «Грамацький і Партнери». За словами юриста, джерело правового регулювання нових видів перевірок Держпраці, а саме постанова КМУ №295 – це головна проблема нових контрольних заходів. «Кабінет Міністрів лише з третього разу при прийнятті цього регуляторного акта спромігся подолати опір ДРС, адже в ньому було (і досі залишилося) дуже багато суперечностей. Більшість нововведень необхідно врегулювати на рівні закону, а не передавати дискреції уряду. Так, постановою внесено зміни до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Відтепер, крім посадових осіб Держпраці, застосовувати відповідні штрафи можуть також керівники виконавчих органів місцевого самоврядування. Ідеологія делегування органам місцевого самоврядування повноважень зі здійснення контролю у сфері зайнятості та оплати праці полягає у тому, що Держпраці тепер уповноважений на здійснення «державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю», а виконавчі органи міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад – на здійснення «контролю за додержанням законодавства про працю», – підкреслює пан Трембіч.

«Водночас Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» (в тому числі нова редакція ч. 3 ст. 34) не передбачають жодних повноважень виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад на здійснення ними державного нагляду (контролю). Проте п. 2, 3 нового Порядку передбачають повноваження виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад на здійснення саме державного контролю за додержанням законодавства про працю. Це може стати для них проблемою (і винаходом для підконтрольних підприємств), якщо під час реалізації своїх нових повноважень виконкоми міських рад будуть посилатися на право проводити державний контроль за додержанням законодавства про працю», – зазначив адвокат.

Зрештою, за словами Андрія Трембіча, навіть назва нових контрольних заходів «інспекційні відвідування» та «невиїзні інспектування» вже викликає запитання. На його думку, в цьому випадку цілком очевидно, що йдеться про звичайні виїзні та невиїзні перевірки: «З контексту зрозуміло, що йдеться лише про позапланові контрольно-наглядові заходи, хоча Порядок взагалі не знає поняття перевірок та їх поділу на планові та позапланові. Однак навіщо було вигадувати термінологічний велосипед, створюючи штучне враження чогось якісно нового, що не дуже вкладається у поняттєвий апарат Закону про державний нагляд (контроль)?».

Пропоную зменшити!

Варто зауважити, що чимало експертів не погоджуються з такими жорсткими санкціями у сфері порушень трудового законодавства. Приміром, Комітет ВР з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення підтримав проект закону, яким пропонується скасувати великі штрафи для роботодавців за порушення вимог трудового законодавства, в тому числі за недопущення до проведення перевірок.

Так, Проектом Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства №5711 пропонується:

  • скасувати обов’язок сплачувати мінімальний страховий внесок суб’єктами підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування за періоди, в яких не було отримано доходу;
  • скасувати відповідальність за невчасність подання звіту чи подання його у невстановленій формі, якщо це не призвело до втрати бюджетів різних рівнів чи Пенсійного фонду України;
  • зменшити розмір санкцій за недопущення до проведення перевірки (з 320000 грн до 1700-5400 грн);
  • зменшити адміністративну відповідальність за повторне порушення законодавства про працю, зокрема за порушення термінів надання на вимогу працівника документів щодо його трудової діяльності у цього роботодавця (з 1700-5100 грн до 1700-3400 грн), а також за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення (з 8500-17000 грн до 1700-5100 грн), за таке саме порушення, повторно вчинене протягом року (з 17000-34000 грн до 5100-8500 грн);
  • за порушення, повторне протягом року, пов’язане з несплатою або несвоєчасною сплатою ЄСВ, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (з 2550-5100 грн до 1700-3400 грн).

Документом також пропонується замінити фінансові санкції до роботодавця за порушення строків виплати або виплату не в повному обсязі заробітної плати та інших виплат на відповідальність роботодавця особисто перед працівником у вигляді пені чи додаткових виплат, зокрема, за такі порушення:

  • недотримання строків виплати зарплати (з 9600 грн у бюджет на штраф у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, що діє на день погашення такої заборгованості, яка нараховується на суму заборгованості);
  • недотримання мінімальних державних гарантій з оплати праці (з 32000 грн у бюджет на 3200 грн на користь працівника);
  • недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (з 3000 грн у бюджет на 3200 грн на користь працівника).

А поки що їх навчають…

Тим часом, доки тривають експертні дискусії, вносяться відповідні законопроекти та нараховуються нечувані штрафи роботодавцям, за словами Голови Державної служби України з питань праці Романа Чернеги, проводяться навчання інспекторів праці та тренінги в межах пілотної інспекційної кампанії проекту Міжнародної організації праці (далі – МОП). Використовуючи методи інтерактивної форми навчання, тренери МОП пояснюють фахівцям Держпраці, як ефективно налагодити комунікацію під час інспекційних відвідувань.

В регіонах також триває робота з децентралізації владних повноважень у сфері законодавства про працю, експерти обговорюють реалізацію пункту Постанови №295, відповідно до якого у штатному розписі кожної об’єднаної територіальної громади має з’явитися посада інспектора праці, який перевірятиме систему оплати праці, додержання її мінімальних гарантій, належне оформлення трудових відносин тощо. За словами керівника Управління Держпраці в Чернігівській області Сергія Дорошенка, на відміну від посадових осіб Держпраці, ці інспектори здійснюватимуть контроль лише за трьома пріоритетними напрямками: з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці та належного оформлення трудових відносин. «При цьому перевірки Держпраці проводитимуться паралельно. Перевірятимуться також виконавчі органи рад щодо здійснення ними інспекційної діяльності з додержання законодавства про працю», – зауважив експерт.

Водночас експерти звертають увагу на доцільність спочатку проаналізувати кількість суб’єктів господарювання, які підлягатимуть перевіркам. Це надасть змогу визначити кількість необхідних інспекторів праці, адже кожна штатна одиниця – це додаткові фінансові витрати, які повинні бути ще й виправданими.

Як працюватиме Постанова №295 на практиці, чи будуть зменшені штрафи та пом'якшена відповідальність за порушення трудового законодавства – покаже час. Однак варто сподіватися, що за будь-яких умов вітчизняний роботодавець дисциплінується та дотримуватиметься букви закону.

Коментарі:

Артем Ткаченко Артем Ткаченко, юрист ЮК «Бі ен Сі»

Основною метою таких законодавчих змін є запровадження нових інструментів між державною та приватним сектором, де пріоритетом інспекторів буде реалізація превентивних заходів впливу на роботодавця щодо дотримання останнім законодавства про працю. Задля реалізації вищенаведеної мети, Уряд передбачає безкоштовний аудит для роботодавця, який проводитиметься органами Держпраці та спрямований на дотримання трудового законодавства. Після завершення аудиту Держпраці у своїй довідці вкаже на допущенні помилки роботодавця, який звернувся, без подальшого ризику накладення на нього штрафів та будь-якої відповідальності.

Також постановою №295 створюються умови для застосування нових важелів впливу на роботодавця з боку працівника. З одного боку, це може призвести до шантажу, а з іншого – має зменшити трудові зловживання роботодавця та нівелювати порушення трудових прав робітників.

Щодо критеріїв ризику під час проведення інспекційних відвідувань, то він реалізовуватиметься за допомогою співпраці Держстату, Пенсійного фонду, Державної фіскальної служби. Зазначені органи сповіщатимуть Держпраці про тих роботодавців, щодо яких вбачатимуть ймовірність порушення законодавства про працю.

Максим Медвідь Максим Медвідь, юрист, адвокат, АО «Arzinger»

Правове забезпечення принципів та порядку здійснення державного контролю регулює Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон про держконтроль). Він розповсюджується також і на органи місцевого самоврядування. Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону про держконтроль, у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначається форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо).

Таким чином, закон розмежовує поняття «інспектування» та «перевірка», порядок проведення якої затверджено окремим Наказом Мінсоцполітики від 02.07.2012 р. №390.

У свою чергу, відповідно до порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 р. №509, штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення.

Законодавством чітко визначено, що штраф може бути накладено за порушення, виявленні саме під час перевірки, а не інспектування. Крім того, чинним Кодексом законів про працю України передбачена відповідальність суб'єкта господарювання за недопущення контролюючих органів саме до проведення перевірки (ст. 265 КЗпП), а не до інспектування.

Постанова КМУ №295 повністю суперечить політиці дерегулювання господарської діяльності, створюючи підґрунтя для спекуляцій з боку Держпраці та органів місцевого самоврядування. Очевидно, що положення постанови також не відповідають Закону про держконтроль, який має вищу юридичну силу. На мою думку, така невідповідність стане предметом судового розгляду вже з початку проведення перших інспектувань.

У свою чергу, уряд звертає увагу на позитивну сторону Постанови №295, а саме можливість проведення аудиту підприємств інспекторами праці з метою виявлення невідповідностей законодавству. Однак інспектор праці самостійно приймає рішення щодо необхідності проведення такого заходу, тому користі з цього механізму небагато.

Basanska_600x600px white(30367054_1) Олена Басанська, юрист, CMS Cameron McKenna LLC

Якщо ж інспекційна «буря» докотиться і до вас, будьте готовими тримати оборону.

Повноваження Інспекторів повинні підтверджуватися службовим посвідченням встановленої форми, яке Інспектор зобов’язаний пред’явити під час проведення інспекції. Відсутність посвідчення, його невідповідність встановленій формі, а також відсутність про нього інформації в реєстрі посвідчень інспекторів праці є підставою для недопуску Інспектора до перевірки. Якщо ж з посвідченням все добре і ви допустили Інспектора на підприємство, тут вже його повноваження щодо проведення Інспекції дуже широкі. Зокрема, Інспектори тепер мають право ознайомлюватися з вашими документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, але лише з тими, що містять інформацію з питань, які є предметом інспекції. Також вони мають право наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам роботодавця запитання, отримувати усні та/або письмові пояснення та фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Що ж можуть протиставити підприємства таким широким повноваженням Інспекторів? По-перше, надавати пояснення та зауваження до актів або приписів Інспектора у письмовій формі. Це надасть можливість зафіксувати всі порушення Інспекторів під час проведення перевірки, а також оскаржувати їх у майбутньому.

По-друге, виділити для Інспекторів окреме приміщення для роботи. Навіть якщо це не зменшить коло працівників, яким Інспектор буде ставити питання, принаймні це надасть змогу не порушувати звичайний режим роботи підприємства та не відволікати працівників від виконання ними своєї роботи.

По-третє, Порядок передбачає право роботодавців вимагати в Інспекторів нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією. Однак Порядком не передбачено, як саме це право реалізовувати. Тому рекомендуємо вимагати в Інспектора підписання Договору про нерозкриття конфіденційної інформації (або подібного документа), до якого додати перелік документів, які були надані Інспектору для ознайомлення. Якщо у зв’язку з великим обсягом документів або з іншої причини детальний перелік скласти неможливо, радимо додати хоча б загальний перелік із зазначенням типів/категорій наданих документів. При цьому може бути, що Інспектори відмовлятимуться підписувати такий документ, про що також можна зазначити у зауваженнях до акта або припису, складеного за результатами Інспекції.

Порівнюючи права Інспекторів та підприємств, здається, що права Інспекторів набагато ширші. Водночас для роботодавців, які дотримуються законодавства про працю та мають всі необхідні документи, оформлені належним чином, обсяг наданих Порядком прав повинен бути достатнім для того, щоб успішно та з найменшими втратами нервів пройти перевірку. Отже, не потрібно боятися Інспекцій. Необхідно знати права Інспекторів та свої права, а також правильно застосовувати свої права на практиці.

Трембич Андрій Трембіч, адвокат АФ «Грамацький і Партнери»

Як відомо, заходи контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення здійснюються у порядку, встановленому Законом про держконтроль, враховуючи особливості, визначені законами у відповідних сферах, а також міжнародними договорами. У нас такі особливості визначені не законом, а підзаконним актом, який суперечить низці законів, а також Конвенції 1947 р. «Про інспекцію праці» №81 та Конвенції 1969 р. №129.

Зокрема, згідно зі ст. 1 Конвенції №81 Міжнародної організації праці 1947 р. про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, кожен член Міжнародної організації праці, для якого ця Конвенція є чинною, повинен забезпечувати систему інспекції праці на промислових підприємствах.

Відповідно до ст. 22 розд. II Конвенції №81, кожен член Міжнародної організації праці, для якого цей розділ Конвенції є чинним, повинен забезпечувати систему інспекції праці на торговельних підприємствах.

Відповідно до ст. 4 Конвенції №129 Про інспекцію праці в сільському господарстві 1969 р., система інспекції праці в сільському господарстві застосовується до сільськогосподарських підприємств, на яких працюють працівники за наймом або учні, незалежно від виду їхньої винагороди, а також типу, форми або тривалості їхнього трудового договору.

Згідно зі ст. 1 Конвенції №129, термін «сільськогосподарське підприємство» означає підприємства або частини підприємств, які займаються обробкою землі, тваринництвом (в тому числі розведенням худоби та доглядом за нею), лісовим господарством, садівництвом, первісною переробкою продуктів сільського господарства, землеробством чи будь-якими іншими видами сільськогосподарської діяльності.

Водночас новий Порядок контролю безпідставно поширює «інспекційні відвідування» та «невиїзні інспектування» на будь-які підприємства всіх сфер діяльності та всіх форм власності, що значно розширює коло підконтрольних суб’єктів, у порівнянні з нормами КЗпП та міжнародного законодавства. Кабінет Міністрів просто не мав повноважень приймати таке рішення.

Загалом, створюється враження, що цей Порядок контролю приймався без урахування Закону про держаний нагляд (контроль). В ньому немає навіть жодного посилання на цей Закон, а основні поняття та категорії навмисно йдуть всупереч цьому Закону. Чи варто було кілька років приводити до спільного знаменника все «контрольно-наглядове» законодавство (в якому спільним знаменником виступав згаданий Закон), якщо тепер уряд та центральні органи виконавчої влади займатимуться власною нормотворчістю у кращих традиціях 90-х? Тут проблема глибше, ніж якість законодавчої техніки.

Наприклад, згідно з ч. 5 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», здійснюючи державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку, враховуючи визначені іншими законами особливості, Держпраці зобов'язана у будь-якому випадку забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч. 1, 4, 6-8, абз. 2 ч. 9, ч. 13, 14 ст. 4, ч. 1-4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1-4, 6 ст. 7, ст. 9-10, 19-21, ч. 3 ст. 22 цього Закону. Велика кількість зазначених у Порядку гарантій нормативно не забезпечується. Скажімо, однією з наведених норм (ч. 4 ст. 4) передбачено, що спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю) встановлюються винятково законами. Зрозуміло, що жодним законом «інспекційні відвідування» та «невиїзні інспектування» Держпраці не передбачено. Створюється чергове логічне «порочне коло», яке нівелює собою загалом увесь Порядок.

У нас і так занадто багато органів, які вважають, що Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не про них писаний. Буде дуже шкода, якщо через подібні новації органи Держпраці (а за ними й органи місцевого самоврядування) також вважатимусь себе такими «особливими».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати