У зв’язку з активним євроінтеграційним рухом України цілком очікуваною є активізація зовнішньоекономічної діяльності національних підприємств. Збільшення міждержавного товарообороту призведе також і до зростання кількості митних спорів, зокрема, і спорів щодо порушення митних правил. Зважаючи на часто суперечливе та неоднозначне застосування судами та органами доходів і зборів положень митного законодавства, дедалі актуальнішим стає питання про застосування при вирішенні справ про порушення митних правил положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенції) та практики Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Коротко розглянемо можливість застосування тих чи інших положень Конвенції при вирішенні питань про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
У цій категорії справ найпоширенішими є посилання на статтю 6 Конвенції (право на справедливий судовий розгляд) та на статтю 1 Протоколу 1 до Конвенції (право на мирне володіння своїм майном).
Застосування статті 6 Конвенції:
Для того щоб визначити, чи поширюється дія статті 6 Конвенції на ті чи інші правовідносини, потрібно встановити, чи відноситься конкретна справа до кримінального обвинувачення в тому автономному значенні, в якому слово «кримінальне» розуміється в рамках положень Конвенції.