Популярні матеріали

17 жовтня 2018, 11:00

Відсторонення від посади: нові підходи для заперечення та оскарження

Сергій Кирич
Сергій Кирич «EQUITY» радник
Михайло Луцький
Михайло Луцький «EQUITY» юрист

Гучне або не дуже оголошення підозри керівникам органів державної влади чи державним підприємствам завжди супроводжується спочатку зверненням органів досудового розслідування з клопотанням про взяття під варту, а невдовзі – з клопотанням про відсторонення від посади.

Нагадаємо, що інститут відсторонення від посади регулюється ст. 154-158 КПК України. Відсторонення від посади може бути застосоване до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочинів середньої тяжкості, тяжкого злочину, особливо тяжкого злочину, незалежно від тяжкості злочину – до особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі судового рішення. Однак законодавством також передбачено відсторонення на підставі рішення Президента України за клопотанням прокурора – для осіб, що призначаються Президентом України (ч. 3 ст. 154, ч. ст. 155 КПК України); на підставі рішення Вищої ради правосуддя за вмотивованим клопотанням Генерального прокурора або його заступника – для суддів (ч. 1 ст. 1551 КПК України). Також варто зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. Також КПК України передбачено, що строк відсторонення від посади встановлюється до 2-х місяців, але може бути продовжений.

Отже, за результатом розгляду клопотань про відсторонення від посади суд встановлює, чи є достатні підстави вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі та документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або іншими діями протиправно перешкоджати кримінальному провадженню.

Однак з більшості ухвал суддів незрозуміло, які саме підстави лягли в основу рішення про задоволення та про відмову в задоволенні клопотань про відсторонення. Найчастіше суди обмежуються таким формулюваннями: «Слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, що такий захід як відсторонення від посади необхідний для запобігання протиправній поведінці підозрюваного, який перебуваючи на посаді, може незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Перебування на займаній посаді сприяло вчиненню цього кримінального правопорушення, може негативно впливати на перебіг досудового розслідування (тиск на свідків, підробка або знищення доказів, використання службового становища). Негативні наслідки відсторонення від посади не перевищують необхідність та можливість досягнення завдань у цьому кримінальному провадженні».

Подібні висновки та твердження заперечувального характеру або з використанням частки «не» у потрібному місці судді застосовують для відхилення клопотань про відсторонення від посади. Як наслідок, для учасників залишається незрозумілим, які саме докази або їх відсутність відіграли вирішальну роль у процесі розгляду клопотань про відсторонення.

На жаль, часто трапляються випадки, коли зазначені вище формулювання, якими мотивовано ухвали про задоволення клопотання про відсторонення, судді використовують з додаванням слова «може» (наприклад: «Може підробляти докази, чинити тиск на свідків»). Однак слід зазначити, що судові рішення виключно з такими мотивуваннями зазвичай скасовуються судами апеляційної інстанції. Як наприклад, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08.05.2018 р. у справі №757/15893/18-к було скасовано ухвалу про задоволення клопотання про відсторонення з таких підстав: «Доводи про можливість впливу на свідків або існування можливості підробки доказів повинні бути обґрунтованими, а не засновуватися на припущеннях».

Також варто звертати увагу на відповідність клопотань про відсторонення вимогам ч. 2 ст. 155 КПК України, адже у протилежному випадку таке клопотання підлягає поверненню. Зокрема, 21.03.2013 р. слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова повернув прокурору клопотання про відсторонення від посади для усунення недоліків, зазначивши, що до клопотання не були долучені документи, які б свідчили про те, що підозрюваному були надані копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Влив повноважень на свідків

Стосовно можливості підозрюваного/обвинуваченого незаконним чином впливати на інших свідків, необхідно мати на увазі, чи прокурор довів, що обсяг повноважень надає можливість прямо або опосередковано впливати на позицію свідків.

В ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 23.08.2017 р. у справі №761/8517/17, задовольняючи клопотання про відсторонення, суд дійшов такого висновку: «Займана обвинуваченим посада Голови Рахункової палати, об'єктивна потреба здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських заходів щодо забезпечення діяльності установи вимагає від ОСОБА_1 комунікації з працівниками Рахункової палати. Однак зміст і характер спілкування вказаних осіб не може бути предметом контролю з боку прокурора або суду. Суд не виключає, що у такий спосіб обвинувачений матиме можливість прямо або опосередковано впливати на позицію свідків – працівників Рахункової палати, які певним чином є залежними від нього особами, здійснювати на них відповідний тиск з метою домогтися вигідних для себе свідчень під час судового розгляду».

З ухвали можна зробити висновок, що суд може брати до уваги твердження про те, що підозрюваний (обвинувачений) може незаконно впливати на свідків, які є працівниками інших органів та структур, лише якщо це було доведено прокурором.

Мета відсторонення від посади поглинається іншим запобіжним заходом

Солом’янський районний суд м. Києва в ухвалі від 27.02.2018 р. у справі №760/4631/18 про відмову у відстороненні від посади Одеського міського голови дійшов висновку, що у разі наявності запобіжного заходу, яким підозрюваного зобов’язано «утриматися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними поза межами процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні», ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних не може бути покладений в обґрунтування необхідності відсторонення підозрюваного від посади, оскільки він є усунутим.

У згадуваній раніше ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 08.05.2018 р. у справі №757/15893/18-к був підтверджений висновок, що наявність іншого запобіжного заходу (в цьому випадку – домашній арешт із забороною спілкуватися із визначеним колом осіб) може поглинати цілі відсторонення від посади, що варто брати до уваги.

Врахування наслідків відсторонення

Водночас спостерігаються різні підходи судів до оцінки наслідків відсторонення від посади, що також враховується під час прийняття рішення. Зокрема, у кримінальних провадженнях щодо посадових осіб органів державної влади суди зазвичай доходять такого висновку: «Негативні наслідки відсторонення від посади ОСОБА_2, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, не перевищують необхідність та можливість досягнення завдань у цьому кримінальному провадженні» (Ухвала слідчого судді Печерського районного суду від 11.04.2017 р. у справі №757/20709/17-к щодо відсторонення від посади державного інспектора відділу митного оформлення).

На противагу вказаному підходу, в ухвалі слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпра у справі №200/18070/15-к про відмову в задоволенні клопотання про відсторонення підозрюваного від посади особи приватного права, суд зазначив: «Підозрюваний є одноосібним власником та керівником підприємства протягом тривалого часу, а тому враховуючи ті негативні наслідки, які може зумовити для інших осіб відсторонення його від посади директора товариства, що працюють у товаристві, – клопотання підлягає відхиленню».

Вбачається, що негативні наслідки відсторонення від посади у вигляді зупинення або припинення господарської діяльності, втрати працівника, який виконував унікальні функції, впливу на інших працівників підприємства також підлягають обов’язковій оцінці судами у процесі розгляду клопотань про відсторонення від посади.

Також варто звертати увагу на наявність на утриманні у підозрюваного неповнолітніх дітей, адже відсторонення від посади зумовлює втрату джерела доходів, що має негативний матеріальний вплив на утриманців. Зазначений довід був взятий до уваги, зокрема, у вищезгаданій ухвалі Солом’янського районного суду від 27.02.2018 р. у справі №760/4631/18, в ухвалі Красногвардійського районного суду м. Дніпра від 01.08.2018 р. у справі №204/5536/18.

З аналізу ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 12.09.2018 р. у справі №761/ 34445/18 про часткове задоволення клопотання про відсторонення від посади першого заступника голови Державної служби геології та надр України вбачається, що саме наявність на утриманні у підозрюваного дитини стало основною підставою для відсторонення особи на один місяць, а не два місяці.

Цікавим і достатньо суперечливим є те, що в межах розгляду вищезазначеного клопотання суд не взяв до уваги доводи сторони захисту про те, що вчинення інкримінованого злочину (одержання неправомірної вигоди за сприяння в отриманні дозвільної документації від іншої установи) не могло бути прямо зумовлено перебуванням на займаній посаді, а залежало від особистих стосунків між підозрюваним та керівником установи, яка мала видати дозвільні документи. При цьому зазначена обставина не заперечувалася стороною обвинувачення. Вважаємо, що суд повинен досліджувати фабулу кримінального провадження щодо того, чи перебування саме на займаній посаді дозволило б вчинити інкримінований злочин, чи це могло відбутися завдяки особистим стосункам.

Варто звертати увагу, коли саме орган звернувся з клопотанням про відсторонення. З ухвали Солом’янського районного суду м. Києва від 27.02.2018 р. у справі №760/4631/18 вбачається, що суд керувався тим, якщо орган досудового розслідування протягом тривалого часу не звертається з клопотанням про відсторонення, а підозрюваний не вчиняв «компрометуючих» дій, то очевидно відсутня потреба у відстороненні.

У справі №554/5382/17 Апеляційний суд Полтавської області в ухвалі від 28.09.2017 р. при скасуванні ухвали про відсторонення від посади керувався наступним: «Такої підстави (усунення сумнівів щодо використання підозрюваним свого службового становища під час досудового розслідування) законом не передбачено, а отже, слідчий суддя безпідставно задовольнив клопотання слідчого».

Неможливість відсторонення поза строками досудового розслідування

На прикладі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.09.2016 р. у справі №757/41281/16-к про відмову у відстороненні від посади можна зробити висновок, що у разі закінчення строку досудового розслідування та відсутності відомостей про продовження цього строку судам слід відмовляти у задоволенні клопотань про відсторонення. Нагадаємо, що строк досудового розслідування не може перевищувати 6 місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину середньої тяжкості або 12 місяців і дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Під час розгляду клопотань про продовження строку відсторонення від посади зустрічаються дещо інші критерії, якими керуються судді. Найчастіше сторона обвинувачення обґрунтовує доцільність продовження строку відсторонення тим, що «можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали не було».

Однак, як вбачається, зокрема, з ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2016 р. у справі №522/ 16082/16-к, суд відмовляє у продовженні відсторонення від посади, якщо прокурор не довів, що сторона обвинувачення не мала можливості досягти цілей відсторонення під час дії ухвали про відсторонення.

Визначимо деякі особливості застосування відсторонення від посади на стадії судового розгляду на прикладі справи №761/8517/17, в межах якої прокуратура, обґрунтовуючи необхідність застосування відсторонення від посади, посилалась на те, що обвинувачений на посаді Голови Рахункової палати може підробити або знищувати докази. Шевченківський районний суд м. Києва в ухвалі від 23.08.2017 р. зазначив: «На стадії судового розгляду суд не може брати до уваги доводи про те, що обвинувачений на займаній посаді може знищити або підробити докази».

Отже, ми достатньо часто спостерігаємо доволі скромні, не завжди належним чином обґрунтовані мотивувальні частини ухвал за результатом розгляду клопотань про відсторонення, що пов’язано з багатьма причинами. Однак з аналізу останньої судової практики можна зробити висновок, що заперечуючи проти клопотання про відсторонення від посади або оскаржуючи в апеляційному порядку такі ухвал, слід враховувати наступне (див. графіку).

(натисніть на зображення для перегляду)

Страницы из №42(644)_print

Адже дуже часто належне обґрунтування та підтвердження хоча б частини із запропонованих доводів дозволяє переконати суд у відсутності підстав для відсторонення від посади з тих мотивів, що «перебування на займаній посаді надало підозрюваному можливість вчинити злочин» та «подальше перебування на посаді дозволить впливати на свідків, знищувати або підробляти докази».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати