Популярні матеріали

31 травня 2016, 15:15

Розбиті надії

1.05.2016 р. набрав чинності закон «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII. Разом з ним набула законної сили й постанова Кабміну від 06.03.2016 р. №292, якою затверджено схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів та перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці.

Відповідно до постанови, посадовий оклад керівника апарату місцевого суду встановлено в розмірі 4 824 грн (замість 7 250 грн); заступника керівника апарату – 3 963 грн (замість 5 800 грн); головних спеціалістів – 2 585 грн (замість 5 800 грн); старших секретарів суду, старшого судового розпорядника, секретарів судових засідань – 2 240 грн (замість 4 350 грн); консультантів, секретарів суду, судових розпорядників – 1 723 грн (замість 4 350 грн).

Про це йдеться у відкритому листі до керманичів держави та національної судової системи, який написали працівники апарату Шевченківського районного суду м. Києва. Вказуючи на негативні наслідки, які може потягти за собою скорочення посадових окладів, його автори просять можновладців посприяти розгляду та прийняттю Верховною Радою України проекту закону №4180 про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень законодавства з питань судоустрою і статусу суддів, зокрема в частині затвердження нової редакції ст. 147 закону «Про судоустрій і статус суддів», якою мінімальний посадовий оклад працівника апарату суду встановлюється в розмірі 0,3 посадового окладу судді відповідного суду.

Невиправдані очікування

Редакції «ЮГ» вдалось особисто поспілкуватися з керівником апарату Шевченківського районного суду м. Києва Мариною Марчук та її заступником Русланом Ширмою. Вони розповіли, що виступили ініціаторами відкритого звернення через те, що Шевченківський райсуд є найбільшим з 665-ти місцевих загальних судів. Окрім того, зважаючи на розташування майже у центрі столиці, на долю установи припадає чимало справ, серед яких є і досить складні, й так звані резонансні.

Намагаючись не порушувати строки їх розгляду, працівники апарату змушені працювати понаднормово, розпочинаючи робочий день з 8-ї години ранку та завершуючи пізно ввечері. При цьому переважну більшість працівників складають молоді люди, які приїхали до столиці з різних міст України та мають не лише перейматись коштами на харчування та одяг, а ще й винаймати житло.

«Я давно порушував питання про надання робітникам апарату нашого суду місць у гуртожитку, – поділився з журналістом Р. Ширма. – Однак ця ідея не знайшла відгуку у керівництва установи, тож працівники змушені вирішувати житлове питання самостійно. А це зараз дуже не дешево». Є випадки, коли молодим юристам допомагають батьки, надсилаючи гроші на прожиття.

«Чому ж за таких умов працівники апарату віддають перевагу роботі у суді?» – саме таке питання не могло не виникнути у журналіста «ЮГ». На нього спробувала відповісти М. Марчук, яка зазначила, що, по-перше, робота в суді завжди вважалась престижною. А якщо говорити про Шевченківський райсуд, то це ще й своєрідна перепустка до лав професійних правників, адже працюючи в установі, молоді фахівці отримують неабиякий досвід. По-друге, держава ніколи не скупилась на обіцянки кращого майбутнього. Останньою з них був закон №1697-VII «Про прокуратуру», прийнятий 14.10.2014 р., який набрав чинності 26.10.2014 р.

П. 5 розд. XII Прикінцевих положень цього закону вносились зміни до ч. 1 ст. 144 закону про судоустрій, відповідно до яких розмір посадового окладу працівника апарату, посада якого віднесена до VI категорії посад державних службовців, встановлювалася в розмірі 30% посадового окладу судді місцевого суду. А посадові оклади працівників апарату, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, встановлювалися з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

«Ми понад рік очікували на початок дії цієї норми. Цим нам вдавалося утримувати фахівців на робочих місцях. Зараз же обіцяти більше нічого», – зазначила М. Марчук.

Непередбачувані наслідки

«До нас постійно підходять працівники апарату й говорять, що якщо питання з оплатою не вирішиться найближчим часом, вони будуть змушені шукати іншу роботу», – повідомив Р. Ширма. Керівники судових апаратів побоюються, що позиція влади призведе до масового відтоку працівників апарату та потягне за собою колапс судової системи, адже навіть якщо і вдасться знайти охочих працювати за мінімальну заробітну плату, то на їх навчання піде як мінімум кілька місяців, а для того, щоб працівник став справжнім фахівцем, знадобиться не менше як рік.

Особливо обурливим у зазначеній ситуації працівникам апарату видається те, що держава не лише зрівняла оклади осіб, які мають вищу юридичну освіту, з окладами некваліфікованих працівників (водіїв та прибиральників), а й виявила негідне ставлення до осіб, посади яких закріплені у процесуальному законодавстві. Адже окрім обов’язкової наявності вищої юридичної освіти, до працівникам апарату ставляться й інші вимоги, зокрема, визначені в антикорупційному законодавстві.

«Будучи прирівняними до держслужбовців, працівники апарату не можуть мати інших джерел прибутків, тож вимушені животіти на мінімальну заробітну плату. І це саме зараз, коли держава активно декларує свої наміри боротися з корупцією і "всі розмови про таку боротьбу без належного та гідного матеріального забезпечення чиновників – є популізмом", як нещодавно зазначив голова ВРУ А.В.Парубій», – зауважила М. Марчук

Не покращує ситуацію й позиція Державної судової адміністрації України, яка, здавалося б, мусить вжити всіх заходів задля захисту судової системи від бюджетних зазіхань. Як стало відомо «ЮГ», у відповідь на постанову КМУ №292, ДСА ініціювала відеоконференцію з представниками територіальних управлінь, де ця проблема була обговорена без присутності суддів та «апаратчиків». Відповідаючи ж на запити керівників апаратів, зокрема на запит М. Марчук, в Адміністрації пояснили, що не обмежуватимуть їх у визначенні посадових окладів у рамках, встановлених постановою №292.

Рішучі дії

Якщо відкритий лист залишиться без очікуваних реакцій, зауважують в апараті Шевченківського райсуду, працівники апарату вимушені будуть діяти по-іншому. «На сьогодні - вказала М. Марчук, - є виграні судові процеси з перерахунку недоплаченої заробітної плати через бездіяльність КМУ, який ще тоді (у 2014 р.) не прийняв постанову, якою врегулював би наші оклади, відповідно до чинного законодавства. Справи дійшли до Вищого спеціалізованого суду України, а він підтримав попередні інстанції. Ми всі юристи, у нас величезний досвід роботи. Ми будемо змушені оскаржувати постанову №292, яка погіршує наше становище. Адже ст. 22 Конституції України гарантує, що при прийнятті нових або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Також в апараті розглядають можливість заручитись підтримкою володільців мантій, які й без того співчувають своїм співробітникам. «Ми маємо намір звернутися до голови суду з поданням про ініціювання зборів суддів, які звернуться і до Ради суддів України і до керманичів держави із відповідними листами», – говорять в апараті Шевченківського райсуду,

Чи принесуть ці дії очікуваний результат, залишається невідомим. Зате правничою спільнотою вже починають ширитися чутки, що нехтування правами співробітників апарату призведе до масових звільнень працівників апаратів судів, значного погіршення надання судових послуг та остаточної зневіри суспільства в можливість своєчасного та якісного захисту порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.

Коментар:

IMG_0511Руслан Ширма, заступник керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва:

Шевченківський районний суд м. Києва виступив ініціатором відкритого листа, до якого приєднались керівники апаратів багатьох судів в Україні. Ми стали ініціаторами, тому що Шевченківський райсуд є найбільшим районним судом України. Відповідно, у нас найбільший штат, найбільша кількість справ, що розглядаються, а також найбільше навантаження. Наші секретарі, а ми зараз говоримо про найнижчу категорію та найменші оклади, живуть у суді в прямому сенсі цього слова. Вони приходять о 8 годині ранку, а йдуть пізно ввечері. Ми вимушені працювати у вихідні та святкові дні, оскільки на території, на яку поширюється юрисдикція суду, розташовано 8 органів досудового слідства і суд досить часто розглядає резонансні справи, вирішує питання про обрання запобіжних заходів. Тобто мало того, що ми говоримо про рівень життя у столиці, ми говоримо про те, що при окладі 1723 грн (а на руки секретарі отримують 1400-1500 грн) людині не вистачить коштів на їжу, і це при тому, що у даних осіб не може бути іншого джерела доходів, бо це корупція! Така сама ситуація була 5 років тому..

І головне, новим законом про державну службу була скасована гарантія належної оплати праці. Це ст. 147 закону про судоустрій, на вступ в дію якої ми дуже довго чекали. Особи, які приймали участь в розробленні постанови КМУ № 292, не розуміють структуру суду, його завдання та специфіку. 

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати