23 квітня 2019, 11:48

Повторний авторозподіл невирішених судових справ: to be or not to be?

Опубліковано в №17-18 (671-672)

Андрій Овод
Андрій Овод юрист, помічник адвоката

Нові правові механізми процесуального законодавства покликані забезпечити, зокрема, розумні строки розгляду справи — одну з фундаментальних засад судочинства.

Важливою новелою процесуальних кодексів у редакції від 15.12.2017 р. є окреме положення щодо підстави визначення нового складу суду. Ч. 9 ст. 32 ГПК України, ч. 7 ст. 33 ЦПК України та ч. 9 ст. 31 КАС України, які є тотожними за змістом, передбачено, що «невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно в тому випадку, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше ніж 14 днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом».

Рішенням Ради суддів України №17 від 02.03.2018 р. відповідні законодавчі приписи були імплементовані у пп. 1 п. 19 розд. VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду. При цьому уточнено, що 14‑денний строк обчислюється в календарних днях.

Отже, є підстави стверджувати, що для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи необхідна наявність кількох умов, а саме відсутність судді на робочому місці більше ніж 14 календарних днів, а також якщо така відсутність призведе до неможливості її розгляду в строки, встановлені процесуальними кодексами.

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати