На сьогодні, коли виконання процесуальних вимог закону при здійсненні судочинства годі й чекати, хочеться звернути увагу на те, що неухильне дотримання процесуальних норм закону в поєднанні з певною стратегією дають змогу виграти справу, навіть не починаючи її розгляд по суті.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Одним з таких прикладів, якщо Ви виступаєте у справі в ролі відповідача, є перевірка в судовому засіданні довіреності представника позивача.
Як свідчить практика, часто сторони не звертають уваги на строк дії довіреності й забувають її продовжити, а це відіграє важливу роль у розгляді справи, оскільки дає Вам змогу затягнути час та виснажити опонента як морально, так і фізично. Також, якщо це довіреність від юридичної особи, важливо перевірити, ким вона видана (підписана) та чи мала особа право видавати такого роду документ, іншими словами – чим підтверджується повноваження підписанта такої довіреності.
З практики ведення господарського процесу маю приклад, коли представник подав позов від імені юридичної особи за довіреністю від 7 серпня 2012 року, яка підписана керівником, котрий за протоколом засновників та наказом підприємства був призначений директором 6 серпня 2012 року, а запис про це в Єдиному державному реєстрі був зроблений лише 10 серпня 2012 року.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі в разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.