Відомий вислів «не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні» дуже влучно характеризує ситуації, що пов’язані зі сплатою аліментів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, чинне законодавство України передбачає, що у випадку прострочення зобов’язання по сплаті аліментів особа, яка має право на їх отримання, має право звернутися до суду з позовом до боржника про стягнення відповідної суми неустойки.
Розмір неустойки (пені) встановлений на законодавчому рівні та становить 1 відсоток від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення. Водночас, на практиці нерідко виникають питання щодо порядку розрахунку суми пені. Слід зазначити, що підставою стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів є перш за все рішення суду та виконавчий лист, відповідно до яких особу зобов’язано сплатити аліменти як у встановленому грошовому виразі, так і в частині доходу (заробітної плати). Крім того, відповідно до ст. 196 Сімейного кодексу України (далі – СК України), для нарахування та стягнення неустойки (пені) повинен бути доведений факт несплати аліментів особою, яка була зобов’язана їх сплачувати відповідно до судового рішення. У випадку несвоєчасного нарахування (виплати) заробітної плати, особа, яка повинна сплачувати аліменти, може пропустити встановлений строк сплати аліментів, однак не з власної вини. У такому разі суд може відмовити у стягненні неустойки (пені), якщо особа доведе, що прострочення сплати аліментів сталося не з його вини.