22 жовтня 2013, 9:59

Неоднозначність застосування судом закону при нарахуванні неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів

Судова практика

Опубліковано в №43 (385)

Наталія Олійник «Ваш юрист, ПО» Юрист

На сьогодні досить суперечливим є питання щодо порядку нарахування неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. З аналізу чинного законодавства України та практики вирішення судами України справ з подібним предметом спору вбачається, що закон один, а підходи до його застосування досить різні. Спробуємо знайти правильне вирішення цієї проблеми, яке відповідає чинному законодавству та принципам справедливості, розумності й законності.

Аналізуючи судову практику вирішення спорів, що виникають з аліментних правовідносин, можна зробити висновок, що відсоток виконання батьками зобов’язань щодо сплати аліментів досить не великий. Проте чинним законодавством України передбачено відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів). Статтею 196 Сімейного кодексу України передбачено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Крім того, статтею 164 чинного Кримінального кодексу України встановлено штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправні роботи на строк до одного року, або обмеження волі на строк до двох років.

У цьому випадку відповідальність у вигляді неустойки (пені) є наслідком неналежного виконання своїх зобов’язань згідно із законом та на підставі рішення суду. Водночас неустойка є способом забезпечення належного виконання зобов’язання та способом захисту прав дитини.

Вважаю, що встановлення відповідальності за ухилення недобросовісними батьками від сплати аліментів є цілком виправданою, оскільки показник невиконання або неналежного виконання судових рішень про стягнення аліментів та свого прямого обов’язку утримувати власних дітей не вельми оптимістичний.

Слід зазначити, що така відповідальність може бути застосована лише за наявності вини боржника, яку необхідно довести. При цьому вина боржника відсутня у випадку, коли заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати