23 квітня 2013, 12:57

Медіація в українському законодавстві

Роль адвоката

Опубліковано в №17 (359)

Леонід Кушнаренко Адвокат, партнер адвокатського бюро Kushnarenko, Kashitsyn & partners (Прага)

Порівняно з новомодними фахівцями із середовища неюридичних професій, які володіють навичками, вміннями та практикою, що сконцентрована на вирішенні спорів та суперечностей за допомогою лише вміння ефективно вести переговори тощо, адвокати просто зобов’язані працювати у цій сфері позасудового розгляду спорів (у позасудовому порядку), але строго в правовому полі. Зауважу, що й для представників не юридичних професій, які вбачають себе в ролі медіативного «розрулювача» ситуації, це має також, та й ще в обов’язковому порядку, застосовуватися. Ця репліка виникла після ознайомлення з думками деяких спеціалістів, які не вважають за потрібне враховувати це у своїй практиці.

В Україні медіація повинна використовуватися як особливий вид адвокатської діяльності. З огляду на проблеми державного правосуддя, обґрунтованості розширення меж диспозитивності суб’єктів спірних відносин і очевидну потребу в зниженні загального рівня конфліктної напруженості у суспільстві, успішна інтеграція медіації в українську правову систему представляється важливим завданням як держави, так і її громадянських інститутів.

Постановка питання актуальна, правильна, вона підтверджується світовою практикою. Україна відстає, із запізненням впроваджується Закон про медіацію навіть порівняно із сусідніми Росією, Казахстаном, Білоруссю – там уже прийнято такий закон і широко впроваджується в практику. На відміну від України, у цих країнах активізується залучення для практичної участі в медитативній діяльності на професійному рівні членів адвокатського співтовариства. Проводиться роз’яснювальна робота, навчання, своєчасно організовані місцевими колегіями адвокатів. В Україні має місце поки лише благе побажання про впровадження медитативних технологій.

Медіація як засіб позасудового вирішення спорів могла б стати дієвою інституцією на зразок третейських судів або деякою мірою мирових суддів, проте таких, що не входять до системи судоустрою України (мирові ж суди в багатьох країнах є повною мірою частиною системи правосуддя, судової влади).

 

Про роль (обов’язок) адвоката повчати

Адже відомо і, по суті, це аксіома, що то є завдання держави укупі з підтримуваними нею цивільними інститутами в суспільстві. А так виходить, що пропонується покласти (повісити) на адвоката дуже почесний обов’язок, він повинен взяти на себе роль учителя-рятівника в необхідній для всіх, звичайно ж, справі. Йому б подякувати, якщо візьметься, впорається з цим. Тобто якщо він таким прогресивним виявиться.

Але ні. Йому нібито рознарядка встановлюється – повинен. Поки що логіки не спостерігається в тому, що треба зацікавити фахівців, сприяти їм у їхній професійній діяльності.

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати