26 травня 2015, 16:33

Неправомірна відмова в наданні відповіді на адвокатський запит

Опубліковано в №21(467)

Володимир Клочков
Володимир Клочков «Клочков та Партнери, АО» керуючий партнер, адвокат
Анастасія Гурська
Анастасія Гурська «Клочков та Партнери, АО» партнер, адвокат

Порушення прав адвоката завжди тягне за собою і порушення прав клієнта, інтереси якого адвокат представляє. Щодо дотримання прав адвоката і захист його прав є важливою частиною в наданні правової допомоги клієнтам.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Як правило, при зверненні клієнтів до адвоката за отриманням правової допомоги у вирішенні того чи іншого спору, виникає необхідність звернення до відповідної установи, організації, підприємства чи до державного органу з адвокатським запитом для отримання інформації, копій документів для з’ясування та підтвердження певних обставин, тобто для отримання так званої «доказової бази». Все це робиться для надання кваліфікованої та належної допомоги клієнту.

Зазвичай клієнти приходять до адвоката за наявністю проблеми та за відсутністю документів, які  підтверджували, що проблема може бути вирішена саме на користь клієнта, а іноді просто виникає потреба в отриманні додаткових доказів. Досить простим прикладом в такому випадку буде звичайний поділ майна подружжя або спір щодо спадкового майна, коли клієнт просто володіє інформацією, що нібито є нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби і т.д., до того ж жодних правовстановлюючих документів у клієнта немає. Звичайно, в такому випадку на сьогоднішній день спрощує роботу доступ адвокатів до Реєстру прав на нерухоме майно, але не завжди інформація про нерухоме майно наявна в такому реєстрі (в основному, це пов’язано з датою реєстрації права власності на майно). Або, наприклад, бувають такі ситуації, коли необхідно отримати інформацію про здійснення тих чи інших дій відповідним органом (реєстрація транспортних засобів, шлюбу, розгляд заяви, скарги, тощо) або необхідно витребувати інформацію, яка має істотне значення при вирішенні спору.

Насправді можна навести безліч прикладів, які документи чи інформація зазвичай бувають необхідні при вирішенні того чи іншого спору. Все це сугубо індивідуально і залежить від предмету спору та ситуації клієнта.

Зазвичай, за відсутності документів чи інформації, необхідної для вирішення спору перше, що  роблять  адвокати, аби надати кваліфіковану допомогу своєму клієнту – звертаються з адвокатськими запитами про надання інформації чи копій документів, аби отримати необхідну інформацію ще до початку розгляду справи в суді.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 2 цієї статті визначено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Тобто, при аналізі професійних прав адвоката, визначених чинним законодавством України, адвокатський запит є цілком зручним способом для швидкого отримання доказів в інтересах клієнта при вирішенні того чи іншого спору, адже обов’язок надати відповідь на такий запит визначений законодавством. Окрім цього, строки надання відповіді на запит є короткими, адже становлять  5 робочих днів з моменту отримання запиту, на відміну від 30-денного терміну, встановленого Законом України «Про звернення громадян» .

Окрім цього, зручно звертатись з адвокатськими запитами ще й тому, що до звернення до суду з відповідним позовом можливо отримати реальну інформацію щодо виниклого спору і сформувати правову позицію для захисту інтересів свого клієнта.

Здавалося б, на перший погляд, все досить просто і зручно, Клієнт захищений, а адвокат обізнаний і проінформований, адже «хто володіє інформацією, той володіє світом».

Водночас як показує практика, не завжди все так просто з отриманням інформації на адвокатський запит.

 Наразі менталітет посадових і службових осіб державних органів, різних підприємств та організацій зазвичай відрізняється тим, що дані особи намагаються зробити все, аби не надати відповідь адвокату на запит.

До того ж, як правило, відшукується можливість не дати відповідь адвокату як по формальним причинам (неправильно оформлений запит, відсутність копії ордеру чи свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю), так і нібито по причинам відсутності обов’язку у адресата запиту надавати таку відповідь (посилання, що запитується інформація з обмеженим доступом і відповідно відмова у наданні відповіді на запит нібито є правомірною).

З першою причиною на сьогодні є цілком легкий шлях боротьби, а саме: направлення адвокатського запиту цінним листом з описом, аби не було можливості у адресатів адвокатських запитів так би мовити «з’їхати» на відсутність копії ордеру чи копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, як на підставу для відмови у наданні відповіді у зв’язку з неправильністю оформлення запиту.

Щодо посилання адресата запиту на відсутність  обов’язку надати інформацію чи копії документів на запит адвоката у зв’язку з тим, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом (як правило, посилаються, що інформація є конфіденційною або службовою), то в такому випадку шлях боротьби по захисту прав адвоката дещо складніший і триваліший.

Так, для з’ясування чи правомірно відмовили адвокату у наданні відповіді слід спочатку перевірити, чи дійсно запитувана інформація є конфіденційною чи службовою.

Як показує практика, найчастішою підставою для відмови в наданні інформації на адвокатський запит є підстава «конфіденційності» запитуваної інформації, до того ж у відповіді про відмову надати інформацію на запит посилаються на Закон України «Про інформацію», рішення Конституційного Суду України від 30.10.97 р. №5-зп, рішення Конституційного Суду України від 20.01.12 р. №2-рп/2012.

Так, згідно аналізу норм чинного законодавства до конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані).

Тобто, відмовити надати інформацію на запит в силу конфіденційності можливо лише, якщо запитується вище перерахована інформація.

Разом з тим, ч. 7 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»  визначає, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Тобто, відповідна посадова чи службова особа державного органу не вправі відмовити у наданні копії документа у зв’язку з наявністю в ньому конфіденційної інформації, в такому випадку необхідно просто виключити конфіденційну інформацію (надати витяг, або надати копію документу, видаливши з нього конфіденційну інформацію).

Окрім цього, щоб обійти питання конфіденційності інформації – варто запитувати не інформацію про особу, а інформацію про дії відповідного органу по реєстрації чи по внесенню відповідних даних чи по розгляду певних звернень.

Додатково також слід зазначати  в запитах, що інформація, яка запитується, не є конфіденційною та зазначити підстави невіднесення такої інформації до конфіденційної.

Щодо службової інформації та порядку її визначення, необхідно зазначити наступне. Згідно з ст. 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; або яка зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування".

Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, зокрема, на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

Так, основним критерієм для віднесення інформації (відомостей) до службової інформації необхідно, щоб така інформація була включена у перелік відомостей, які містять службову інформацію відповідного органу.

Водночас усім адвокатам при зверненні до відповідного державного органу варто спершу перевірити, чи не відноситься запитувана інформація до службової, тобто чи не відноситься інформація до переліку відомостей, які містять службову інформацію.

Для зручності перевірки чи відноситься запитувана інформація до службової за сприяння Голови Ради адвокатів м. Києва - Рафальської Інни Владиславівни, вийшли друком методичні рекомендації та інформаційні матеріали для складання адміністративних протоколів за адвокатськими запитами. Збірник був систематизований адвокатом Гурською Анастасією Сергіївною під керівництвом члена Ради адвокатів м. Києва адвоката Клочкова Володимира Володимировича та  містить перелік відомостей, віднесених до службової інформації нормативними актами різних міністерств і відомств. Для ознайомлення чи отримання збірника варто звернутись до Ради адвокатів м. Києва.

Тобто, фактично до звернення з відповідним адвокатським запитом слід перевірити, чи не запитується службова чи конфіденційна інформація і в окремих випадках навіть навести обґрунтування, що інформація запитувана в запиті дійсно не є інформацією з обмеженим доступом.

Водночас, як зазначалось і раніше, досить часто адвокатом неправомірно відмовляють в наданні запитуваної інформації.

Які ж дії адвоката у випадку неправомірної відмови в наданні відповіді на запит?

З урахуванням того, що ст. 212-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність»  необхідно :

  • Терміново звернутись до Ради адвокатів регіону, в якому сталось правопорушення (тобто за місцем складання відмови в наданні інформації на запит – адреса державного органу, організації, підприємства, на яку направлявся запит і яка зазначена у відповіді на запит) з заявою про притягнення до відповідальності посадової або службової особи, яка неправомірно відмовила у наданні відповіді на запит адвоката. При цьому до такої заяви необхідно надати копії запиту, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордеру, витягу з договору чи договору, відповіді на запит з відмовою в наданні інформації.

Чому терміново? Тому що не варто забувати про строки накладення адміністративного стягнення, такі строки становлять 2 місяці з моменту вчинення правопорушення та його виявлення.

  • Після надходження звернення адвоката Рада адвокатів регіону перевіряє наявність підстав для складання адміністративного протоколу про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності чи для звернення про притягнення до дисциплінарної відповідальності (якщо неправомірно відмовили в наданні інформації на запит  особи, які є спеціальними суб’єктами і можуть бути притягнуті до відповідальності лише за дисциплінарними статутами згідно КУпАП), потім складає висновок і повідомляє особу, яка притягується до відповідальності, відбирає пояснення у такої особи і вже, як наслідок, направляє адмінматеріал до суду з протоколом.
  • Після направлення адміністративного протоколу з матеріалами  до суду дії Ради адвокатів регіону завершуються, адже Рада адвокатів регіону в таких випадках є органом уповноваженим складати адміністративні протоколи. Відповідно для належного захисту прав адвоката та для притягнення особи, яка неправомірно відмовила в наданні відповіді на запит, адвокату варто як потерпілому по справі про адміністративне правопорушення взяти безпосередню участь у судовому процесі, аби пояснити судді в чому ж все-таки порушення прав адвоката і чому відповідь на запит повинна була бути надана.

Відповідно чим завершується така ситуація? У вас є постанова про притягнення до відповідальності посадової або службової особи, яка не надала відповідь на запит адвоката за ст. 212-3 КУпАП. Особу визнали винною, стягнули штраф в дохід держави в розмірі 425-850 грн.

Виникає питання, яку ж компенсацію отримав в такому випадку адвокат, адже штраф стягується в дохід держави?

 В такому випадку адвокати Адвокатського об’єднання «Клочков та партнери» здійснюють захист своїх прав шляхом застосування «фінансового покарання» та рекомендують всім колегам такий спосіб захисту.

Який же рецепт  компенсації порушених прав адвоката від АО «Клочков та партнери» після притягнення винної в ненаданні відповіді на запит адвоката особи?

Все досить просто. В такому випадку, адвокату варто звернутись з позовом до винної в ненаданні відповіді на запит адвоката особи про стягнення моральної шкоди у зв’язку з нанесенням шкоди діловій репутації адвоката та завданню моральної шкоди внаслідок таких дій, про що буде надано коментар у наступних випусках Юридичної газети та висвітлено у новинах на сайті АО «Клочков та партнери» advokat.biz.ua.

В будь-якому випадку, на думку адвокатів АО «Клочков та партнери» такі дії по притягненню винних в ненаданні відповіді на запит адвоката осіб та стягненню моральної шкоди з таких осіб слід здійснювати з метою виховання поваги до прав адвоката. Звичайно це клопітка робота, але така робота в майбутньому надасть свої плоди.

Підсумовуючи вище наведене, слід зауважити, що права адвокатів на отримання інформації за допомогою звернення з адвокатськими запитами є дуже важливими при захисті інтересів клієнтів, а відповідно дотримання таких прав адвокатів є гарантією дотримання прав в нашій країні.

Водночас законотворцю слід передбачити додаткові інструменти захисту дотримання професійних прав адвокатів, зокрема, в аспекті надання відповідей на запити (посилити відповідальність осіб, які не надають відповіді адвокату чи неправомірно відмовляють, розширити обсяг інформації, яку може отримати адвокат на запит та деталізувати чіткий перелік, яку інформацію адвокат не вправі отримати на запит.)

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати