22 січня 2019, 17:55

Заповіт міленіала

Що і як передаватимуть у спадщину сучасні влогери, опініон-лідери та криптомільйонери

Сергій Місько
Сергій Місько «Axon Partners» юрист

Типовий спадок українського покоління Х виглядає таким чином: квартира у багатоповерхівці, автомобіль, банківський депозит. Їхні діти — покоління Y (назвемо їх міленіалами) мають інші принципи, цінності, а також активи, які вони створюють за життя та які залишать після смерті.

Міленіали

Це покоління має декілька особливостей. Перша — імпульсивність. З цим пов'язана любов до подорожей, зміни обставин, місця роботи та проживання. Саме тому вони надають перевагу орендованому житлу, а не купівлі власного.

Другою особливістю є більш спокійне ставлення до накопичення грошей. Це не пов'язано з тим, що мілленіали їх мало заробляли. Питання полягає у розставленні пріоритетів. Подорожі, харчування переважно у ресторанах, гаджети дуже впливають на стан банківського рахунку. Виходить, що свого житла немає, банківські рахунки пусті. Що ж тоді може залишитися спадкоємцям міленіала після його смерті?

Активи міленіалів

Залишиться те, над чим міленіал працював протягом життя: блог на ютубі та 3 млн підписників, акаунт в онлайн-грі з «фаршированими» танками останньої моделі, онлайн-бібліотека музики та фільмів, а також адреса і пароль від крипто-гаманця (адже саме там міленіал зберігав свої накопичення з надією, що «біток ще буде по 20»).

Я зараз говорю не про іграшки. Акаунти на різних платформах можуть не лише забезпечувати дозвілля, але й приносити прибуток. Наприклад, ведення ютуб-каналу можна назвати повноцінним бізнесом, який потребує інвестицій, бізнес-плану, контент-плану. До того ж знаходяться люди, які не мають бажання витрачати час, щоб досягти високого рівня у грі, тому готові платити гроші за те, щоб це за них зробив хтось інший. Я розумію, що краще проілюструвати це твердження прикладами, але не буду, щоб не наврочити.

Попит на віртуальні активи високий, тому вони жваво продаються на різних торгових майданчиках. Залежно від витрачених на такі активи людино-годин та кількості підписників, їх вартість може становити тисячі або десятки тисяч гривень. До віртуального майна також належать електронні поштові скриньки, акаунти в соціальних мережах, які можуть мати пам'ятну цінність для спадкоємців.

Що оформлювати?

Акаунт у Facebook — це веб-сторінка, права на яку має власник сайту. Користувач отримує право користування такою сторінкою, що регулюється правилами користування сайтом. Тому передати свій акаунт іншому користувачу (зокрема, спадкоємцю) неможливо. Однак на сторінці розміщений контент — селфі, сторіз, високопарні, влучні та сотні разів поширені тексти. Контент на сторінці — це окремі об'єкти (твори), а їх сукупність — база даних.

Канал на YouTube подібний до Facebook-сторінки та не є власністю користувача. Підписники не можуть розглядатися як об'єкт спадкування, хоча за їх кількістю визначається цінність такого активу. Відеозаписи — це саме той об'єкт, на який користувач має авторські права та може передавати у спадок.

Що стосується ігрових акаунтів, то більшість платформ забороняють передавати акаунти іншим особам за будь-яких підстав. Ігрові платформи вважають, що ігрове «майно» знаходиться в оренді користувачів. Також це стосується сервісів, які забезпечують доступ до музики, фільмів та ін. Однак право користування контентом є майновим правом особи, тому може передаватися у спадок. Таким чином, все буде залежати від позиції сервісу в конкретному випадку та застосовного законодавства.

Криптовалюта в Україні має статус невпізнаного об'єкта, який не піддається регулюванню. Тому залишити у спадок те, що роками майнив міленіал, можна вдаючись до хитрощів з крипто-гаманцем (місцем, де вона зберігається).

Як оформлювати?

В Україні діє презумпція авторського права, але для його спадкування все ж таки доведеться доводити. Під час оформлення нотаріус вимагатиме правовстановлюючі документи, щоб зазначити спадкове майно у свідоцтві. Окрім того, держмито та податки сплачуються у відсотковому співвідношенні від вартості такого майна. Таким чином, щоб передати авторські права у спадок, доведеться їх реєструвати та отримувати свідоцтво державного зразка. Погодьтеся, робити це з кожним відео, фотографією або текстом — не найкращий варіант.

На випадок смерті платформи пропонують свої способи вирішення долі акаунтів та контенту померлого користувача. YouTube і Google пропонують три варіанти на випадок смерті користувача: видалити акаунт, отримати кошти з рахунка користувача, отримати доступ до контенту користувача. Для цього необхідно заповнити заявку та надати документи, що підтверджують особу, родинний зв'язок та смерть користувача. Щоб отримати кошти, необхідно додатково надати документ, що підтверджує право на спадщину. З цим простіше, оскільки нотаріус може направити запит щодо стану рахунку користувача та на підставі відповіді видати свідоцтво. Варто звернути увагу, що монетизація YouTube не пов'язана з виплатою роялті. Користувач отримує кошти не за реалізацію контенту відеохостингом, а за розміщення реклами. В цьому полягає партнерська програма. Очевидно, що зі смертю автора кількість переглядів наявного контенту зменшиться (можливо, не одразу, але згодом точно), а отже, перестане працювати монетизація.

Статус криптовалют в Україні не врегульований на тому рівні, щоб її можна було успадковувати. Оскільки вона повністю анонімна, отримати правовстановлюючі документи на таке майно неможливо. Як же оформити спадщину без правовстановлюючих документів? Логічно, що адресу та пароль до електронного гаманця можна включити у заповіт. Однак передбачити це у заповіті — це те саме, що просто скинути логін та пароль від гаманця спадкоємцям (і нотаріусу) в месенджер ще за життя.

Українські нотаріуси надають послугу посвідчення секретних заповітів. Звучить красиво! Здається, що це те, що треба. Дійсно, цей заповіт посвідчується секретно, при свідках запаковується у конверт, опечатується та зберігається у нотаріуса до моменту смерті. Однак для оголошення його змісту запрошуються всі родичі, зацікавлені особи, навіть пишеться повідомлення у місцеву газету для запрошення. Потім при свідках оголошують зміст заповіту. Тому якщо ви хочете, щоб вас згадували «незлим тихим словом», то краще цього не робити.

Проблему можна вирішити шляхом розробки додатку на основі смарт-контракту. Необхідно передбачити умову, за якої логін та пароль гаманця будуть передані спадкоємцю на підставі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке було призначене саме йому. Проте технологія блокчейну поки що не знайшла свого законодавчого визначення. Тому отримати документ державного зразка не вдасться.

Крипто-титанам залишається хіба що зберігати адреси та паролі від крипто-гаманців у банківському сейфі. На його вміст, який банк підтвердить за запитом нотаріуса, може бути видане свідоцтво про право на спадщину. Однак подібні послуги не з дешевих. Хоча кого це цікавить, якщо ваш крипто-гаманець не закривається від кількості біткойнів?

Якщо спадщину оформити неможливо, залишається звернутися до суду. Після судового розгляду ви все ж таки зможете отримати заповідне свідоцтво у разі наявності на це підстав. Наприклад, у Німеччині за рішенням Верховного суду акаунт Facebook був переданий матері дівчинки, яка загинула під колесами метро. Інформація з особистого листування могла допомогти матері загиблої встановити причину смерті — самогубство чи нещасний випадок. Однак Facebook відмовив родичам загиблої у наданні доступу до сторінки покійної дочки.

Суд першої інстанції прийняв рішення на користь батьків. Проте апеляція його скасувала, мотивуючи це тим, що законодавство Німеччини надає право на конфіденційність даних навіть після смерті особи. Після тривалого судового розгляду Верховний суд задовольнив вимоги позивача. Вміст сторінки був прирівняний до цифрового контенту, який за аналогією до особистих щоденників та листуванням входить до складу спадщини.

Віртуальний цвинтар

Виглядає так, що міленіалам не варто покладатися на державу в питаннях спадкування. Соціальні мережі, здається, також розуміють, що на них покладається вся надія користувачів. Отже, Facebook пропонує ще за життя передбачити осіб, які матимуть доступ до сторінки у разі смерті її володільця. Такий «хранитель» сторінки зможе нею керувати, відповідати на запити додавання у друзі, а також змінювати фото. Якщо користувач не обрав «хранителя» за життя, то, надавши документи, що підтверджують смерть володільця, Facebook може видалити сторінку або перевести її у «меморіальний режим». Подібні послуги пропонує Google для поштових акаунтів. Twitter не передбачає можливості посмертного використання акаунтів, можна лише видалити сторінку.

Найстаршому міленіалу, якщо вірити Вікіпедії, на момент написання цього тексту лише 37 років. Тому спадкування віртуальних активів — це питання занадто передчасне. Однак я свідомо написав цей текст, щоб через 10 років у журналі «Право України» якийсь молодий талановитий науковець написав: «Першим це питання досліджував Сергій Місько, юрист Axon Partners, відомий сьогодні як прообраз робота-юриста iMisko».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати