Вирування адреналіну, дофаміну, серотоніну, окситоцину, ендорфінів… Вирування тих гормонів, які хімічно визначають поняття «кохання», затьмарюють розум та унеможливлюють свідоме сприйняття людиною об’єктивної реальності… Ця невеличка оповідь для вас. Кохання, весілля, прозріння, побутові негаразди… Можливе розлучення або реалізація знайомої приказки «від кохання до ненависті – один крок». Емоції правлять світом. Емоції мають властивість трансформуватися. Сам шлюб, у 90% випадків, це вир емоцій.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На разі, маючи певний досвід представництва інтересів у справах про розірвання шлюбу, про поділ майна подружжя, про визнання шлюбних договорів недійсними, дуже кортить звернутися до молодят, а ще більше кортить звернутися до тих, хто ось-ось стане подружжям.
Жодним чином не стверджую, що кожен шлюб може розірватися, але стверджую, що майнові відносини подружжя мають бути врегульовані й врегульовані заздалегідь. Врегульовані так, щоб не довелося подружжю в майбутньому мати зайві проблеми, стреси, матеріальні витрати. А судовий розгляд позовів про поділ майна – це й є проблеми, стреси та суттєві матеріальні витрати.
Українське законодавство дає змогу цивілізовано врегулювати майнові відносини й між подружжям й між нареченими до укладання шлюбу – укласти шлюбний договір (контракт).
Однак більшість наших громадян досі чомусь розцінюють цивілізоване впорядкування майнових відносин подружжя, як недовіру та образу. Таке ставлення до шлюбного договору обговорюється вже протягом 22 років, починаючи з вже забутої та нині нечинної постанови КМУ №457 «Про порядок укладання шлюбного контракту» прийнятої у 1993 р. За 22 роки ставлення українців до цивілізованого врегулювання майнових відносин між подружжям фактично не змінилося… На жаль…
Якщо неможливо викорінити стійке небажання наших співвітчизників використовувати можливості захисту власних інтересів та інтересів своїх нащадків, що надаються чинним законодавством – укласти шлюбний договір, то варто хоча б порадити, яким чином заздалегідь забезпечити необхідну доказову базу, якщо виникне спір про поділ спільного майна подружжя.
У цьому випадку кожному з подружжя доведеться доводити своє право на майно належними та допустимими доказами. Однак це не завжди вдається з огляду на те, що письмові докази (документи) можуть бути втрачені, з особами, які можуть підтвердити певну обставину (свідки) втрачено зв’язок, хтось зі свідків помер тощо.
Під час розгляду справ щодо поділу спільного майна подружжя, як правило, необхідно надати доказову базу щодо:
– особистої приватної власності дружини або чоловіка на майно, що набуте ними роздільно до шлюбу;
– майна, придбаного хоч і під час перебування в шлюбі, але не внаслідок праці подружжя, іншим шляхом (дарування одному з подружжя, спадкування);
– майна (речей), придбаних нею/ним за кошти, які належали їй/йому особисто.
Особиста приватна власність дружини або чоловіка на майно, що набуте ними роздільно до шлюбу
Письмові докази (нерухоме та рухоме майно):
- оригінали та/або нотаріально завірені копії правовстановлюючих документів на нерухомість (договори купівлі-продажу земельної ділянки, будинку, квартири, свідоцтво про право власності, державний акт на землю, витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тощо);
- витяги з Державного реєстру правочинів щодо зазначених договорів;
- будівельний паспорт на земельну ділянку під будівництво з зазначенням прізвища забудовника (в разі будівництва об’єкта);
- технічні умови на мережі інженерно-технічного забезпечення
- технічний паспорт на житловий будинок;
- Акт державної прийомки в експлуатацію будинку;
- Рішення про затвердження акта прийомки в експлуатацію будинку;
- Будинкова книга;
- договори, які укладались безпосередньо у разі здійснення будівництва (договір на виконання будівельних робіт з додатками, актами виконаних робіт, договори купівлі-продажу будматеріалів, фурнітури, обладнання, договори перевезення тощо), договори, які укладались для інженерно-технічного забезпечення будинку (акти лабораторій, акти перевірок, акти підключення до мереж);
- договори про користування мережами інженерно-технічного забезпечення (електрична енергія, теплова енергія, водопостачання, газ, кабельне телебачення, Інтернет)
- документи похідні від договорів про користування мережами інженерно-технічного забезпечення: квитанції про оплату наданих послуг (строк зберігання, як правило, три роки, але варто зберігати максимально повний архів), роздруківки онлайн оплат, акти звіряння, акти про порушення правил користування, наряди виконання робіт тощо;
- повідомлення надавачів послуг (зміни тарифів, переукладання договорів тощо) з конвертами;
- звіти про оцінку нерухомого/рухомого майна;
- копії заяв, наказів, розпоряджень про надання позики, матеріальної допомоги з цільовим призначенням, що пов’язане з набуттям майна (на будівництво, на придбання рухомого/нерухомого майна, ремонтні роботи, придбання будматеріалів, обладнання тощо);
- копії звернень до установ, підприємств, організацій будь-якої форми власності щодо рухомого/нерухомого майна особи з відмітками про їхнє подання або підтвердження їх направлення (поштові квитанції, повідомлення про вручення тощо);
- копії довідок про склад сім’ї, про доходи, копії декларацій про доходи, інших документів, які підтверджують дохід особи;
- копії договорів оренди нерухомості, підтвердження оплати орендованої нерухомості;
- копії кредитних договорів (бажано з цільовим призначенням – будівництво, придбання нерухомості), додатків до них, копії іпотечних договорів, договорів застави, поруки, графіки оплати, заяви на видачу готівки чи перерахування кредитних коштів на інші рахунки, підтвердження внесення платежів за кредитним договором, листування з кредитною установою;
- листування з іншими особами з текстів якого вбачається набуття особою права власності на нерухоме/рухоме майно, з конвертами;
- копії депозитних договорів, договорів на відкриття рахунків, заяви на отримання готівки, ордери, чеки, заяви тощо;
- письмові підтвердження передачі грошових коштів особі від близьких та рідних (як правило, кошти на придбання рухомого/нерухомого майна що надаються у межах сім’ї не оформлюються письмово, але варто передачу коштів фіксувати хоча б у простій письмовій формі із зазначенням дати та за підписами або обох рідних осіб або за підписом тільки надавача грошових коштів. Форма письмового підтвердження довільна, можливо, у формі повідомлення про дарунок таких коштів.
- Письмові підтвердження отримання грошових коштів поштовими, електронними переказами, банківські виписки, повідомлення про надходження коштів, інші документи, що свідчать про отримання особою грошових надходжень.
Наведений перелік не є виключним. Але якщо зазначені документи будуть збережені, наприклад, протягом 10 років шлюбу, це забезпечить належну доказову базу для підтвердження права власності одного з подружжя на майно набуте ним до шлюбу.
До того ж варто фіксувати (або на самому документі або у приєднаній до документа нотатки) дату вчинення особою тої чи іншої дії: наприклад – «10.07.2009 о 15:00 був на прийомі у Гончаренка/Петренка/Коваленка І.І. – інспектора ДП «ООО» (м. Київ, вул. Шевченка, 3) - отримав відповідь на скаргу від 10.06.2009». Чому варто це робити? Людська пам’ять не завжди зберігає подробиці буденних подій, а в разі встановлення судом тої чи іншої обставини – такий запис нагадає про подію та дасть змогу стороні у справі визначитись з переліком свідків.
Свідки
Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи (ст. 50 ЦПК України). Показання свідка – це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи (ст. 63 ЦПК України).
Особисті стосунки, спілкування з особами, які зустрічаються на життєвих шляхах кожного мають властивість змінюватись. Так, у кожному періоді життя є особи, які спостерігають певні події життя людини, беруть участь у цих подіях, а згодом зникають з поля зору особи. Водночас ці особи є значущими свідками у справах, що стосуються поділу спільного майна подружжя, зокрема, у доведенні права особистої приватної власності дружини або чоловіка на майно, що набуте ними роздільно до шлюбу.
Так, будівельники, які здійснювали будівництво, прораб, ріелтор, продавець нерухомості, голова чи секретар сільради, сусіди з будинку, сусіди з земельної ділянки, дільничі міліціонери, знайомі, що допомагали у процесі придбання майна, переїзді тощо – це особи, які спостерігають певні події життя людини, ці особи приймали безпосередню участь у цих подіях. Плин часу відводить цих людей, втрачаються зв’язки, забуваються імена та прізвища. Отже, варто залишати нотатки з прізвищам, ім’ям та по батькові таких людей, фіксувати їхні контактні дані із зазначенням подій, які вони сприймали особисто. Наприклад, до договору про виконання будівельних робіт додати нотатку (або зафіксувати безпосередньо на договорі – ПІБ будівельників, прораба, власника суб’єкта господарювання з яким укладено договір, їхні контактні дані. До договору купівлі-продажу квартири додати нотатку з максимальною інформацією про ріелтерів, які здійснювали пошук об’єкта.
Саме ці незацікавлені особи зможуть дати свідчення та підтвердити факт набуття права особистої приватної власності дружини або чоловіка до укладення шлюбу.
Речові докази
У більшості випадків речовими доказами під час розгляду справ щодо поділу спільного майна подружжя є фотографії. У своїй більшості це цифрові фотографії. Однак, оскільки цифрові технічні засоби мають технологічну можливість вільної зміни показників, зокрема дати та часу. Також, зважаючи на розвиток технологій обробки цифрових зображень, зазначення дати та часу на фотознімках не можуть беззаперечно слугувати абсолютним підтвердженням часу відображення реальних подій. Проведення експертних досліджень таких фотографій затягують розгляд справи та спричиняють додаткові матеріальні витрати (оплата послуг експерта).
Отже, варто зафіксувати набуття права власності на майно (розпорядження майном) технічними засобами з обов’язковою фіксацією на знімках/відеооб’єктів, за якими, можливо, чітко визначити час зйомки. Наприклад, виконати відеозйомку процесу переїзду у квартиру/будинок з фіксацією осіб, які є безпосередніми учасниками переїзду, фіксацією у помешканні трансляції теленовин (у новинах візуально присутні дата та час трансляції), зафіксувати підписання документів перевізнику, зафіксувати сусідів у будинку. Крім того, що така відеофіксація буде приємним нагадуванням про подію у житті особи, цей відеозапис одночасно, слугуватиме належним речовим доказом у разі виникнення спору.
Майно, придбане хоч і під час перебування в шлюбі, але не внаслідок праці подружжя, іншим шляхом (дарування одному з подружжя, спадкування);
Якщо юридичне оформлення спадку передбачає низку нотаріально посвідчених документів та підтверджується, як правило, письмовими доказами, то питання з майном, яке подароване одному з подружжя, потребує наявності доказів.
Дарунки на весілля
Дарунки на весілля можуть бути як для молодої сім’ї, так й призначені одному з молодят. Як правило, особливо вартісними є подарунки від батьків молодят (вартісна побутова техніка, вартісні гаджети, меблі, коштовності, транспортні засоби тощо). До того ж договір дарування не укладається, що надалі викликає труднощі у визначенні статусу такого майна – чи є це майно спільною сумісною власністю чи це майно є особистою приватною власністю одного з подружжя.
Отже, під час отримання подарунків на весілля варто заздалегідь попередити рідних та близьких, щоб вони визначились з призначенням подарунку: «молодятам у сім’ю» чи «молодому» чи «молодій». До того ж необхідно звернутись з проханням оформити договір дарування, якщо подарунок має персональне призначення (вартісний побутовий прилад подаровано особисто молодій дружині). У разі якщо дарувальник не бажає оформлювати договір дарування у встановленому порядку (нотаріальне посвідчення), то бажано зафіксувати факт дарування хоча б в простій письмовій формі із зазначенням індивідуального номеру приладу та у присутності двох свідків, які надалі нарівні з дарувальником зможуть підтвердити право особистої приватної власності дружини (дарунок особисто дружині, а не в сім’ю) на цей прилад. Зокрема у разі відчуження приладу, кошти від його продажу будуть особистою приватною власністю дружини.
Ще один метод чітко визначити кому саме призначено весільний подарунок – здійснення на речі дарчого напису. Кілька десятиліть тому дарчі написи були розповсюджені, але у сучасних умовах фактично не зустрічаються. Хоча в разі поділу майна належність подарованої речі обдаровуваному не буде підлягати сумніву.
Дарування під час перебування у шлюбі
Під час отримання будь-яких дарунків одним із подружжя, варто вчинити дії на підтвердження передачі дарунка в особисту приватну власність чоловіка чи дружини. Найдоцільніше – підтвердження дарунка письмовими доказами: нотаріальне засвідчення договору дарування із зазначенням, що подарунок передається в особисту приватну власність чоловіка/дружини. Однак такі договори дарування стосуються майна, яке потребує реєстрації речових прав. У випадку дарування іншого майна, як правило, дарувальник не виявляє бажання нотаріального оформлення. Наприклад: бабуся дарує онуці, яка перебуває у шлюбі, антикварну книгу, значної вартості. Без належного підтвердження, що ця книга подарована саме онуці (дружині) та не є спільною сумісною власністю, цей подарунок може бути включений до складу спільної сумісної власності. Отже, за відсутності можливості або за відсутності бажання дарувальника здійснити нотаріальне посвідчення договору дарування – необхідно зафіксувати факт дарування в простій письмовій формі. У простій письмовій формі зазначити індивідуальні ознаки дарунку (книга: рік видання, кількість сторінок, пошкодження, написи інші ознаки), скласти та підписати договір дарування у простій письмовій формі у присутності кількох свідків, які в надалі, нарівні з дарувальником (або без нього), зможуть підтвердити право особистої приватної власності обдарованої особи на зазначену річ. А в разі відчуження дарунку, кошти від його продажу будуть особистою приватною власністю обдарованої особи.
Майно (речі), придбаних нею/ним за кошти, які належали їй/йому особисто.
Щодо доказової бази для майна індивідуального користування та майна придбаних одним із подружжя за кошти, які належали їй/йому особисто, то тут варто звернути увагу на зазначення у договорах, що укладаються, про факт придбання за особисті кошти. Необхідно проводити фіксацію фактів отримання коштів у особисту приватну власність: якщо кошти надаються рідними – письмові докази: перекази на ім’я особи із зазначення в повідомленні до переказу «… дарунок від мами: кошти для особистих потреб Коваленко Ірини…» або інше письмове підтвердження із зазначенням суми – супровідний лист з підписом особи, що надає грошові кошти, тощо. Фіксація фактів відчуження особистого майна (наприклад – дарунка).
Отже, візьміть собі за правило зберігати докази, які підтверджують ваше право власності. Зберігайте документи, контактні дані свідків, не лінуйтесь укласти договір дарування, не соромтесь просити про письмові підтвердження дарунків. А головне – радьтеся з фахівцями-правознавцями, адвокатами.
Не вважайте укладання шлюбного договору зрадою, недовірою, образою. Це всього лише договір – цивілізоване впорядкування майнових відносин.
Від розлучення та поділу майна ніхто не застрахований, але за наявності шлюбного контракту він пройде набагато простіше. А якщо кохання є, то її не зруйнувати нічим, навіть укладанням шлюбного контракту.
Краще попередити негаразди, ніж потім їх вирішувати.
Життя довге та непередбачуване. Захистіть себе! Бережіть себе!