25 січня 2019, 11:05

Медіація: мирний шлях у процесі розлучення

Опубліковано в №2-3 (656-657)

Катерина Власюк
Катерина Власюк «AVG, ЮК» керуючий партнер

Сімейне право — це особлива галузь, що стосується приватного життя подружжя та дітей, а тому має певну специфіку. Природа виникнення сімейних спорів часто лежить у психологічній площині з нашаруванням непорозумінь, чвар, зрад, сімейного насильства, завершення кохання чи зміни пріоритетів у пари.

Світові тенденції свідчать про те, що з кожним роком у світі все менше людей одружуються. Українська статистика констатує, що дві з трьох подружніх пар розпадаються через психологічні, економічні та особистісні причини. На жаль, більшість з них не можуть розійтися «цивілізовано». Зазвичай все закінчується судами про розірвання шлюбу (навіть якщо у пари немає дітей), визначенням місця проживання дитини, стягненням аліментів, поділом майна подружжя. Також трапляються непоодинокі випадки відкриття кримінальних справ на фоні сімейних конфліктів.

Невже про це мріяли щасливі наречені, даючи обітниці в РАГСі, обіцяючи бути поруч, що б не відбулося? Навряд чи. Банальна фраза: «З нами цього не відбудеться» — в реальності не працює. Більшість шлюбів розпадається. Прекрасні роки закоханості та щасливого подружнього життя можуть затьмарити все, що відбуватиметься під час розлучення. В цьому процесі болюче правдивим є вислів: «Якщо хочеш дізнатися, з ким ти жив, потрібно розлучитися з цією людиною».

Рівень токсичності, ображеності та бажання помститися зашкалює під час розлучення. Лише сімейна медіація може вгамувати амбіції та посприяти налагодженню діалогу. На противагу суду, який керується «сухим» законодавством, медіація є процесом переговорів за інтересами. Це означає, що завдяки їй кожна сторона може сподіватися на те, що буде почута.

Наразі в Україні поки ще не був прийнятий закон «Про медіацію», який «загубився» у ВРУ між читаннями. Хоча інститут медіації розвивається та все більше привертає увагу юристів, адвокатів та суддів. Я практикую сімейну медіацію приблизно 3 роки та щоразу відчуваю так звану магію медіації, яка спостерігається після завершення успішних процесів. У більшості випадків дві сторони відчувають полегшення від того, що випустили пар, поговорили про те, що їх непокоїть, та отримали задоволення своїх потреб.

Медіація — це не про спаринг адвокатів та правових позицій. Це про стіл переговорів та діалог із взаємними поступками. Переговори про те, що інколи виходить за межі «базових» позовів про розлучення, аліменти чи поділ майні подружжя. Це цивілізований діалог за допомогою обізнаного медіатора, якому довіряють обидві сторони, у процесі якого вони відновлюють довіру та обговорюють питання, які для них є важливими. Звісно, медіація — не панацея для всіх, але це дієвий, випробуваний у світі процес, який дає реальні результати. Він дозволяє заощадити моральні сили, час і кошти, а найголовніше — зберігає хороші спогади про подружнє життя.

За допомогою медіації сторони отримують значно більше конструктивних рішень, ніж шляхом судового спору. Наприклад, у подружжя під час шлюбу з'явився апельсин, який конче необхідний і чоловіку, і дружині. Якби вони пішли до суду, то витратили б кошти на адвокатів, на судовий збір та через рік-два отримали б рішення суду, відповідно до якого апельсин мав би бути поділений навпіл. Коли рішення набрало чинності, постало б питання, у кого знаходиться цей апельсин та як його ділити. Однак це подружжя вирішило спробувати медіацію. У процесі з'ясувалося, що дружина хоче спекти пиріг, тому їй потрібна цедра апельсину, а чоловік хоче з нього фреш. Саме тут відбувається магія! Кожен отримав бажане та був задоволений. Це відомий і дуже показовий приклад того, як можна не загострювати конфлікт, а ефективного його вирішити на користь кожної сторони.

Інститут медіації, однозначно, має заручитися довірою українців. Адже більшості пар, які розлучаються, поки складно повірити, що медіатор — це не їхня зброя у війні проти іншої сторони, що медіатор може розповісти іншій стороні конфіденційну інформацію без її згоди чи «вмовити» погодитися на невигідні умови. Не варто плутати медіацію з переговорним процесом. Адже в медіації медіатор — це незалежна від кожної сторони особа. Її завдання полягає в тому, щоб не переконати чи мовити сторону погодитися на варіант, який медіатор вважає найкращим, а застосовуючи свої професійні навички, допомогти сторонам виявити свої справжні інтереси та напрацювати рішення, які влаштують обидві сторони. Саме професійність медіатора та його репутація мають велике значення для встановлення довіри, проведення екологічної та результативної медіації.

Дієвість сімейної медіації призвела до того, що сімейні спори в Японії, США та деяких країнах Європи не розглядаються судом до того часу, поки сторони не пройдуть сімейну медіацію. Я сподіваюся, що протягом наступних 10 років Україна також долучиться до цих країн. Адже перші кроки вже були здійснені: в усіх процесуальних кодексах закладено досудове вирішення спорів. Якщо ці норми будуть активно використовуватися, то судова система перестане бути перевантаженою.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати