Популярні матеріали

11 квітня 2018, 11:52

Офшор по-українськи та по-європейськи. В чому різниця?

Максим Ходак
Максим Ходак адвокат Адвокатської контори Law & More (Нідерланди)

Незважаючи на великі зміни в міжнародному податковому та «антивідмивальному» законодавстві за минулі 15 років, ставлення українського бізнесу до використання офшорних юрисдикцій в міжнародному податковому та корпоративному плануванні, на жаль, до цього часу залишається помилковим. Воно принципово не відповідає західним реаліям і сформованому на сьогодні законодавству.

Для України протягом десятиліть використання офшорів часто означало виведення сумнівного капіталу з країни та його переховування в офшорних юрисдикціях, подалі від очей української податкової адміністрації та влади. Озираючись назад та оцінюючи все те, що відбувалося, можна зробити висновок, що ці процеси мали по суті економічно-кримінальний характер. Цей факт підтверджується також тривожним звітом, оприлюдненим Європейською Радою у грудні 2017 р. У звіті наголошується, що Україна досі не може звільнитися від свого корумпованого минулого, що сьогодення у цьому контексті є архітривожним, а надія на поліпшення ситуації в найближчому майбутньому – невелика.

Як це було

Внаслідок відсутності серйозного міжнародного, європейського та національного законодавства, спрямованого на боротьбу з відмиванням капіталів і запобігання фінансування тероризму, до недавнього часу всі учасники створення та обслуговування офшорних схем мали право, як мінімум, не ставити незручних запитань своїм клієнтам і, як максимум, сприяти виведенню та освоєнню такого капіталу на Заході. Це був гігантський ринок для західних сервіс-провайдерів. До них належали не лише банки, але й адвокати, нотаріуси, фінансові та податкові консультанти, трастові керуючі контори, брокери з нерухомості та багато інших гравців фінансового ринку.

Все почало змінюватися після терористичного акту в Нью-Йорку 11.09.2001 р. Матеріали слідства показали, що саме непрозорість фінансових транзакцій та використання офшорних юрисдикцій дозволили здійснити фінансування підготовки одного з найкривавіших терактів сучасності.

У наступні після терористичного акту роки в Америці, а потім у Європі, були прийняті законодавчі акти, які поклали початок суворішому регулюванню міжнародних фінансових потоків.

Велика чистка

У цьому контексті цікаво зазначити, що Перша директива Європейської Ради щодо боротьби проти відмивання грошей та фінансування тероризму була прийнята ще у 1991 р. Друга директива була прийнята через кілька місяців після теракту в Нью-Йорку – у грудні 2001 р. Кардинальні зміни, які спричинили перебудову сектора вищезгаданих сервіс-провайдерів, відбулися у 2006 р. з прийняттям Третьої директиви. Вона поширювалася вже не тільки на фінансовий сектор, але й на сервіс-провайдерів з нефінансового сектора.

Третя директива була впроваджена у законодавство європейських країн. Наступний період можна назвати «тотальним очищенням» в різних секторах послуг, які підпадають під дію цього законодавства: податкових, юридичних, трастових, бухгалтерських, адвокатських, брокерських, нотаріальних та ін.

Ця «чистка» триває донині. Наприклад, у Нідерландах Національний Банк має повноваження стежити за виконанням вимог закону трастовими (керуючими) компаніями. Нещодавно нідерландський суд визнав, що Нацбанк мав право накласти штраф у розмірі 40 тис. євро (максимальна сума штрафу становить 500 тис. євро) за те, що трастова (керуюча) компанія несвоєчасно (протягом 14 днів) повідомила відповідні органи про здійснення її клієнтом так званої «нестандартної транзакції». Оборудка полягала в тому, що український власник сертифікатів акцій компанії продав їх за 1 євро, тоді як компанія мала нерухомість в Україні на суму близько 10 млн євро.

Цей приклад показує, що консультанти в Європі тепер певною мірою відповідальні за дії своїх клієнтів. Якщо вони вчасно не помітять ознак порушення правил, то «отримають по повній програмі». При цьому клієнт може вийти «сухим з води». Такі обставини змушують сервіс-провайдерів перебувати постійно у стані «нервового тонусу», тому вони сотню разів поміркують, чи потрібен їм цей клієнт, чи співпраця з ним загрожує репутаційними та фінансовими втратами, а в гіршому випадку – позбавленням ліцензії з подальшим банкрутством.

Результат законодавчих перетворень

Потрібно усвідомлювати, що таке «жорстке» законодавство унеможливлює створення так званих «схем» в українському розумінні цього слова. Думати можна тільки про фундаментальне і повністю прозоре структурування реального бізнесу, дотримуючись складних законів, що постійно змінюються. Навіть якщо мова йде про використання класичних офшорів, то в цьому випадку наразі не можна не враховувати європейське та аналогічне американське законодавство, яке зобов'язує своїх сервіс-провайдерів суворо дотримуватися так званого «комплаєнсу» у процесі взаємодії з компаніями з будь-яких юрисдикцій, починаючи з моменту знайомства з потенційним клієнтом.

Сьогодні західні сервіс-провайдери зобов'язані у своїй роботі з клієнтами постійно використовувати такі законодавчі концепти як ідентифікація особистості бенефіціара, походження особистого та корпоративного капіталу бенефіціара, нестандартна транзакція, повна відкритість для влади та інформування влади у разі виявлення нестандартної транзакції.

Для українських ділових кіл такі обставини виявилися занадто складним за вимогами та просто неприйнятним для багатьох. Вищезазначені концепти, які виникли на підвалинах західної моделі ділового та особистого життя і законодавства, що формувалося сторіччями, та які завжди вирізнялися незвичною для східного європейця суттєвою «прозорістю», фактично «врізаються» у реальність українського бізнесу, який виявився абсолютно не готовим погодитися на такий світогляд. Навіть за умови сприятливого політичного, економічного, міжнародного та внутрішнього клімату, знадобляться десятиліття, щоб наблизити Україну до стандартів законодавства, які сьогодні викристалізовуються та зміцнюються на Заході у сфері боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.

Правильний шлях існує

Протягом останніх років спостерігалися кардинальні зміни у використанні як класичних офшорів, так і традиційних юрисдикцій для структурування українських активів. Більшість компаній або «безподаткових» структур були ліквідовані. Часто причиною було небажання українських бенефіціарів ставати «прозорими» та платити набагато більше за надання послуг сервіс-провайдерам через посилення контролю за дотриманням правил.

Інша група бенефіціарів вирішила на свій страх і ризик передати свої активи в управління створеним незалежним фондам, а в деяких випадках - навіть великим страховим компаніям в європейських юрисдикціях.

Треті все-таки вирішили повністю перейти на прозоре структурування активів та опанували класичний засіб, що вже давно існує, для убезпечення активів у такій юрисдикції як Нідерланди. За допомогою використання, наприклад, спеціалізованого Нідерландського фонду STAK (Stichting Administratie Kantoor), бенефіціари розділили юридичні та економічні складові володіння своїми активами. Це захищає від можливих захоплень їхніх компаній та приватних активів, але при цьому залишає за ними економічне володіння цими ж активами. Ті компанії, які обрали цей шлях, заклали фундамент для зростання та збереження своєї групи на багато років уперед.

Прозорість – наріжний камінь європейського бізнесу

Якщо подивитися на кроки Євросоюзу в цьому контексті, то він вже роками прагне створити та впровадити вимоги до прозорості за допомогою законодавчих заходів, обміну інформацією між країнами та покладення обов'язку на компанії збільшити прозорість їхньої внутрішньої податкової політики. Євросоюз також посилено працює над гармонізацією податкових систем в різних країнах, щоб запобігти використанню агресивної податкової політики транснаціональними компаніями. Нарешті, Євросоюз переймається боротьбою з неправомірними методами міжнародного податкового планування, які десятиліттями використовувалися в Європі. Таким чином, з боку Євросоюзу створюється законодавча база для можливості правомірного, прозорого міжнародного податкового структурування, завдяки якому не страждатимуть податкові інтереси Європи.

Для ілюстрації вищезгаданого слід вказати на активні кроки Євросоюзу щодо внесення доповнень до вже наявної Четвертої директиви щодо боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.

Європейська Комісія запропонувала правила збільшення прозорості всередині ЄС шляхом надання відкритого доступу до реєстрів бенефіціарів компаній і трастів, які активно створюються в країнах-членах ЄС, починаючи з 2015 р. У планах ЄС – об'єднати національні реєстри бенефіціарів та створити можливість співпраці для країн-членів ЄС в галузі обміну інформацією між національними органами влади.

Як це буде виглядати

Мета оновленої директиви – запобігти використанню фінансової системи для фінансування кримінальної діяльності та посилити її прозорість для запобігання приховуванню доходів у великих розмірах. З метою збільшення доступу інформації про бенефіціарів передбачається здійснити такі заходи:

  • реєстри бенефіціарів компаній, які ведуть діяльність у ЄС, перебуватимуть у відкритому доступі, а національні реєстри будуть набагато краще пов'язані один з одним;
  • реєстри бенефіціарів трастів та аналогічних юридичних утворень перебуватимуть у відкритому доступі лише в тому випадку, якщо в цьому є юридична необхідність, тому що трасти можуть бути використані також у некомерційних цілях; доступ до інформації про бенефіціарів трастів надаватиметься за письмовими запитами в тих випадках, коли траст володіє компанією, створеною за межами ЄС;
  • інформація щодо банківських рахунків та ощадних комірок також реєструватиметься; інформація щодо володіння нерухомістю реєструватиметься, але буде доступна лише державній владі;
  • країни-члени ЄС залишають за собою право надати розширений доступ до інформації про бенефіціарів відповідно до їх національного законодавства.

Щодо транзакцій з третіми країнами, які були визначені Європейською Комісією як країни з підвищеним ризиком відмивання грошей, змінена директива вводить набагато жорсткіші критерії, які стосуються обов'язку інформувати про виявлення підозрілих транзакцій, а також встановлює санкції за порушення цієї вимоги.

Вище я докладно описав політику ЄС за останні 17 років, яка націлена на створення всередині ЄС прозорої та відкритої системи для боротьби з корупцією, відмиванням грошей, приховуванням доходів, неправильним використанням офшорів для податкового планування та несплатою податків.

Необхідна зміна підходів

Сьогодні неможливо мислити категоріями анонімності, до якої українські бенефіціари так звикли за останні десятиліття. З кожним роком міжнародне законодавство, яке вимагає повної прозорості бізнесу та його учасників, лише посилюватиметься. Хоча станом на сьогодні процес створення та імплементації згаданих законів у різних юрисдикціях в повному обсязі не завершений, через кілька років він буде доведений до логічного кінця. Якщо українські ділові та професійні кола вже сьогодні не почнуть перебудовувати своє бачення та підхід до структурування українських активів, вони не зможуть розраховувати ні на що інше, крім як на зачинені двері.

В Україні повинна з'явитися відповідна політична воля для створення та забезпечення функціонування аналогічного комплексу законів. Без такої внутрішньої волі політиків нинішня прикра ситуація в Україні ніколи не зміниться. Без власного бажання України ніхто на «багатому Заході» не стане допомагати у вирішенні важливого для неї питання, а без цього подальший прогресивний розвиток країни є достатньо проблематичним.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати