03 грудня 2013, 16:25

Скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно

Окремі проблеми правозастосування

Опубліковано в №49 (391)

А.В. Кухар Адвокат, магістр права

Конституція України у статті 41 закріпила один із стрижневих принципів усієї системи правовідносин – принцип непорушності права власності «Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним». Саме з метою реалізації цього принципу було розпочато реформу у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Прийняття Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та його подальше удосконалення шляхом внесення відповідних змін утворили масив правових норм, які регулюють сферу державної реєстрації, зокрема права власності на об’єкти нерухомого майна.

До ключових нормативно­правових актів у цій царині слід також віднести:

             Постанову Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»;

             Наказ Міністерства юстиції України № 3502/5 від 12 грудня 2011 р. «Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Однак нова «ера» у цій сфері розпочалася з 1 січня 2013 року, коли функції державної реєстрації прав на об’єкти нерухомого майна почала виконувати Державна реєстраційна служба України в особі державних реєстраторів.

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати